Номер провадження №22-ц/791/3004/14 Головуючий в І інстанції Спічак О.Б.
Категорія 20 Доповідач: Ігнатенко П.Я.
2014 року жовтня місяця 16 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Стародубця М.П.
Суддів:Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
При секретарі: Калюжному О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 11 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним та визнання права власності,-
В грудні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 08 серпня 1996 року між нею та ОСОБА_7 на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. 15 жовтня 1996 року позивач зареєструвала зазначений договір в Херсонському БТІ. В зв'язку з тим, що спірна угода не була посвідчена нотаріально, просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між сторонами 08 серпня 1996 року та визнати за ОСОБА_6 право власності на цей будинок.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 11 грудня 2008 року позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 08 серпня 1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому просить взяти до уваги, що він із ОСОБА_6 перебував у шлюбі з 1983 по 2005 р.р. та зазначений вище жилий будинок придбано в період шлюбу і є спільним майном подружжя. Враховуючи, що ці обставини судом не досліджувались і не встановлювались, визнання права власності на будинок за ОСОБА_6 після розірвання шлюбу порушує права апелянта, в зв'язку з чим він просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На апеляційну скаргу ОСОБА_6 подала відзив, в якому просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким врахувати факт придбання будинку в шлюбі та частково за гроші доньки. Просить визнати договір дійсним і визнати право власності на 1\3 частину зазначеного вище житлового будинку за кожним з членів сім'ї: ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі, просив рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки це перешкоджає йому доводити своє право власності на спірний жилий будинок.
ОСОБА_6 в ході апеляційного розгляду визнала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Окрім того зазначила, що сторонами по договору купівлі-продажу не втрачена можливість його нотаріального посвідчення та немає перешкод для цього.
Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу укладеному та зареєстрованому на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» 08.08.1996 року за № 1600 ОСОБА_7 передав у власність ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в (а.с.5-6). Вказаний договір зареєстрований в БТІ та нотаріально не посвідчений.
Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних відносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
За правилами ст. 47 ЦК УРСР, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу(ч.1). Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається(ч.2).
Вимагаючи визнати дійсною угоду, зареєстровану на товарній біржі у 1996 році, позивач посилається на укладення договору на біржі, повне виконання договору сторонами, відсутність претензій з боку попереднього власника.
Зважаючи на те, що можливість нотаріального посвідчення договору сторонами не втрачена і підтверджено позивачкою в ході апеляційного розгляду, факт ухилення другої сторони від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не встановлений під час розгляду справи, будь-яких доказів такого ухилення ОСОБА_6, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, не надала, а небажання сторін укласти договір в належній формі не дає підстав для застосування ч.2 ст. 47 ЦК України.
За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що договір купівлі-продажу частини житлового будинку може бути визнаний дійсним з підстав визначених ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Позовні вимоги про визнання права власності на спірне нерухоме майно, як вбачається зі змісту позовних вимог, є похідними та випливають із вимог про визнання договору купівлі-продажу дійсним, а тому також задоволенню не підлягають.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що фактично договір купівлі-продажу укладено в період шлюбу позивачки ОСОБА_6 з апелянтом ОСОБА_5, який не був притягнутий до участі у справі та питання щодо статусу спірного майна судом не досліджувалось.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду- скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303,307,309ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - задовольнити.
Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 11 грудня 2008 року,- скасувавти та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору дійсним та визнання права власності - відмовити.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: