Справа № 691/1393/14-ц
Провадження № 2/691/477/14
20 жовтня 2014 року Городищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді Черненка В.О.
за участю секретаря Сидоренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи - Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1, в якому зареєстрований ОСОБА_2 Останній з 2008 року фактично не проживає у будинку і не користується ним, проте місце реєстрації не змінив, що порушує його права як власника. Враховуючи викладене, просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить оголошення у газеті «Черкаський край» від 01.10.2014 року № 77. Лист про розгляд справи у його відсутність до суду не надходив.
З огляду на вище викладене, зі згоди позивача, керуючись положеннями ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши та оцінивши всі наявні докази у справі в їх сукупності, вважає, що позов достатньо обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується копією технічного паспорту та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_2, який зареєстрований у вказаному домоволодінні, в ньому не проживає з 2008 року, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області № 368 від 08.09.2014 року, проте добровільно змінити місце реєстрації не бажає.
Позивач вважає, що це порушує його права як власника будинку, в зв'язку з чим звернувся до суду.
Права власника будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право користування власника можливо лише з підстав передбачених законом.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР «Про ратифікацію Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Оскільки, відповідач ОСОБА_2 не проживає в спірному жилому приміщенні майже шість років, підстав для продовження терміну зберігання за ним права користування спірним жилим приміщенням, передбачених ст.71 ЖК УРСР немає, тому суд вважає за необхідне захистити права позивача як власника спірного будинку та визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР «Про ратифікацію Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 316, 317, 319, 321, 383 ЦК України, ст.ст. 71, 150 ЖК УРСР, ст. ст. 10, 11, 13, 14, 57, 60, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд
позов задоволити. Визнати ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги, в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги, в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення.
Суддя В. О. Черненко