Справа № 405/447/14-ц
2/405/68/14
15 жовтня 2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді: Драного В.В.
при секретарі: Дудко І.С., Сидоренко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником будинку з надвірними спорудами, розташовано го у АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 1323,2 кв.м. Його будинок межує з будинком АДРЕСА_2, розташованим на цій же вулиці, який належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У 2011 році ним за власні кошти на межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 було побудовано металевий паркан з метою візуалізації межі між земельними ділянка ми та захисту свого права власності. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_2 було зобов'язано демотувати ого рожу між домоволодінням АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, рішення суду набрало законної сили та звернено до виконання. Оскільки вказаною обставиною порушуються його права як власника майна (парка ну) та землекористувача ділянки АДРЕСА_1, він змушений звертатись за захистом своїх прав до суду.
Зазначив, що на даний час площа земельної ділянки АДРЕСА_2 не змінилась, та дорівнює саме 831,3 кв. м. Вказане доводить, що межі земельної ділян ки, зокрема, межа між АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не порушені, а збудований ним паркан знаходиться саме на межі, не заступаючи та не зменшуючи площі сусідньої земельної ділянки.
Просить зобов'язати відповідачів усунути перешкоди, що чиняться йому у користуванні земельною ділянкою, на якій розташований будинок з надвірними спорудами, який належить йому на праві приватної власності, шляхом припинення дій по демонтажу побудованого ним паркану, розташованого на межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позові, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності та зазначила, що у 2011 році ОСОБА_1 побудував паркан на межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Будівництво паркану здійснено за її згоди та жодних незручностей їй не завдає. Вважає, що позов ОСОБА_1 повинен бути задоволений.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що металевий паркан у технічній документації домоволодіння АДРЕСА_1 по вул. Херсонській у м.Кіровограді відсутній. Земельна ділянка зазначеного домоволодіння не приватизована, а тому власником паркану є ОСОБА_2, що підтверджується рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 27 грудня 2012 року, де позивач ОСОБА_1 приймав участь у справі у якості третьої особи. Спірний паркан знаходиться на земельній ділянці загального користування співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 19 травня 1977 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Бруліною Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-3463, ОСОБА_1 є власником будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 5, 6).
Згідно технічного паспорту від 12 травня 2010 року ОСОБА_2 належить 27/50 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд по АДРЕСА_2. Іншим співвласником будинку по АДРЕСА_2 є ОСОБА_3, якій належить 23/50 частини житлового будинку (а.с. 36-38).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що позивач по справі є його двоюрідним братом, а відповідач ОСОБА_2 є йому племінницею. У 2012 році ОСОБА_1 попрохав його допомогти поставити металевий паркан на межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Будівництво паркану було за рахунок коштів позивача. Паркан будувався лицевою стороною до домоволодіння ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні домоволодінням і земельною ділянкою, позов ОСОБА_3 було задоволено, визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 та зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні домоволодінням шляхом демонтажу між дворової огорожі, що розташована між домоволодінням АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с. 11-13). Дане рішення суду набрало законної сили та звернено до виконання.
Відповідно до зазначеного рішення суду від 27 грудня 2012 року, судом було встановлено, що розмір між зовнішньою стіною житлового будинку квартири № 1 - власника ОСОБА_2 та лівою бічною межею - сусідньою огорожею складає - 2,80 м, шо унеможливлює технічно виконати заїзд на земельні ділянки спввласників домоволодіння по АДРЕСА_2 та з урахуванням входу в квартиру № 1 (ганок шир. 1,01 м.), тобто чиста ширина складає - 1,79 м. Враховуючи те, що ширина пішохідних доріжок в межах однієї ділянки не регламентовано, пропонується обов'язково пішохідну доріжку до житлового будинку та надвірних споруд шириною не менше 1.5 м. (за аналогією влаштування пішохідних доріжок з рухом в двох напрямках 2х0.75м.), тобто вхід до квартири № 2 виконується із фасадного входу шириною 2.80 - 1.79 м.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, як вбачається з рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 грудня 2012 року спірний паркан між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 вже був предметом розгляду іншої справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні домоволодінням і земельною ділянкою, а тому обставини щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою стосовно між дворової огорожі (паркану), що розташована між домоволодінням АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не підлягають доказуванню.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЗК України власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, по ки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
Доказів того, що саме відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснюють дії по демонтажу огорожі і в зв'язку з цим чинять позивачу перешкоди в користуванні його земельною ділянкою позивачем суду не надано.
Видаткова накладна на будівельні матеріали від 20.09.2010 року, на яку посилається позивач, не свідчить про те, що саме позивачу ОСОБА_1 належить паркан, що розташований на межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано доказів протиправних дій відповідачів, в результаті яких чиняться перешкоди позивачу у реалізації ним повноважень користування або розпорядження його майном.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає вимоги позивача такими, що не знайшли свого підтвердження та відповідного обґрунтування, в зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний