Справа № 152/1765/14-к
1-кп/152/106/14
іменем України
20 жовтня 2014 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника
неповнолітнього потерпілого
ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
педагога-психолога
відділу освіти Шаргородської
РДА - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_7 15.09.2014 року приблизно о 16 годині, перебуваючи на пасовищі поруч із селом Козлівка Шаргородського району Вінницької області, виявивши, що ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 , з якими була домовленість про те, що останні випасатимуть череду корів, сплять, а череда корів без контролю розбрелася, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , з метою нанесення тілесних ушкоджень останнім, спочатку підійшов до неповнолітнього ОСОБА_5 , котрий лежав на землі, і, умисно, усвідомлюючи свої дії, наніс два удари дерев'яною палицею, яку приніс із собою, у область сідниць.
Після нанесення ударів ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_4 , котрий також лежав на землі, і умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи свої дії, наніс один удар дерев'яною палицею, яку приніс із собою, у область сідниць, а коли ОСОБА_4 піднявся із землі, наніс останньому один удар кулаком в обличчя та один удар долонею по губах.
Внаслідок нанесених обвинуваченим ОСОБА_7 ударів неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді синця в поперековій дільниці справа в поперековому напрямку; синця на лівій сідниці з довжником знизу вгору зліва направо, які виникли від дії тупого предмета з продовгуватою травмуючою поверхнею (не менше двох разів), і які, відповідно до висновку експерта за №316 від 16.09.-17.09.2014 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зазначені тілесні ушкодження не містять ознак тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при падінні потерпілого з висоти власного зросту.
Крім того, внаслідок нанесених обвинуваченим ОСОБА_7 ударів потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді синця на верхній повіці лівого ока; крововиливу в слизовій верхньої губи по центру; синця по задній поверхні лівого стегна в верхній третині, які виникли від дії тупого предмета (не менше трьох разів), і які, відповідно до висновку експерта за №317 від 16.09.-17.09.2014 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Синець на верхній повіці лівого ока міг утворитися від дії кулака нападаючого, крововилив в слизовій верхньої губи по центру міг утворитися від дії долоневої поверхні нападаючого, а синець смугастої форми по задній поверхні лівого стегна утворився від дії дерев'яної палиці. Зазначені тілесні ушкодження не містять ознак тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при падінні потерпілого з висоти власного зросту.
Будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_7 винуватим себе у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав частково. Суду показав, що 15.09.2014 року була черга пасти сільську череду корів його матері - ОСОБА_9 . Проте, матір найняла пасти череду корів братів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які погнали череду за с. Козлівка в напрямку м. Шаргород. Приблизно о 15 годині до його домогосподарства прийшов сусід ОСОБА_10 і повідомив, що череда корів розбрелася по людських городах, а пастухів не видно. Після цього йому зателефонував односелець ОСОБА_11 , який повідомив те саме. Він покликав дружину, з якою побіг на пасовище. Він та дружина мали із собою палки і вигнали корів із земельних ділянок та зігнали їх докупи на пасовище. Спочатку пастухів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він не побачив, а потім помітив їх у полі, при цьому вони спали на відстані п'яти метрів один від одного на землі, біля них бігала собака. Він дуже розізлився на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за те, що вони не дивилися за худобою, відігнав собаку палицею, яку мав при собі і якою вигонив корів, і вирішив нанести цією палицею обом хлопцям удари. Спочатку він підійшов до ОСОБА_5 і наніс удар палицею в область сідниць. При цьому він не пам'ятає, чи наносив ще один удар палицею ОСОБА_5 в область спини. Від удару ОСОБА_5 прокинувся і встав із землі, а він з останнім посварився за те, що той не слідкував, де пасуться корови, і сказав, щоб ОСОБА_5 збирався і йшов додому. Після цього ОСОБА_5 зібрався і пішов додому. Він підійшов до ОСОБА_4 , який спав і не чув його. Побачивши, що ОСОБА_4 спить, він підійшов до нього ближче і теж вдарив палицею по сідницях, а коли останній прокинувся, то посварився за те, що не слідкував за коровами. Після цього ОСОБА_4 пішов, але в якому напрямку, йому не відомо, а він залишився із дружиною допасати худобу до вечора. ОСОБА_4 він наніс тільки один удар палицею по сідницях, а в обличчя та по губах він не бив. Звідки у ОСОБА_4 тілесні ушкодження на обличчі, йому не відомо. На теперішній час він усвідомив, що протиправно завдав тілесних ушкоджень потерпілим - по одному удару палицею кожному.
Крім часткового признання ОСОБА_7 вини, його винуватість у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який суду показав, що проживає в с. Козлівка з бабусею та братами. Напередодні 15.09.2014 року по дорозі до магазину його зустріла ОСОБА_9 , матір ОСОБА_7 , яка попросила його та брата - ОСОБА_5 один день пасти за неї череду корів, за що вона заплатить їм гроші - 60 грн. Він погодився, а потім сказав про це братові, який теж погодився. 15.09.2014 року він та його брат ОСОБА_5 погнали пасти череду корів за с. Козлівка. Вони весь день дивилися за худобою, а приблизно о 15 годині полягали у різних кінцях пасовища і слідкували за коровами. При цьому він неумисно заснув, а проснувся від різкого удару по лівій нозі, від якого встав і побачив ОСОБА_7 , який тримав в руці палицю і почав з ним сваритися за те, що він не дивиться за коровами. Після цього ОСОБА_7 вдарив його кулаком в обличчя і ще раз вдарив долонею по губах. В нього з носа потекла кров. Все це бачив його брат - ОСОБА_5 . ОСОБА_7 пригрозив йому, тому він злякався і пішов додому, але не прямою дорогою, а по кругу. Вдома він вже застав свого брата ОСОБА_5 , який повідомив, що ОСОБА_7 палицею також вдарив і його. Наступного дня він, його брат ОСОБА_5 і їх мати ОСОБА_6 поїхали в РВ УМВС і написали заяву про вчинений щодо них злочин. Просить покарати ОСОБА_7 відповідно до закону. Право заявити цивільний позов до ОСОБА_7 йому роз'яснено, але заявляти його на даний час не бажає;
- показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , який суду показав, що проживає в с. Козлівка з бабусею та старшими братами. Напередодні 15.09.2014 його брата - ОСОБА_4 попросила матір ОСОБА_7 - ОСОБА_9 один день пасти за неї череду корів, за що вона заплатить їм гроші. Його брат повідомив йому про це і він погодився. 15.09.2014 року він та його брат ОСОБА_5 погнали пасти череду корів, яка складається приблизно із сімдесяти корів, за с. Козлівка. Від самого ранку вони бігали за коровами та слідкували, щоб вони нікуди не йшли з пасовища. Стомившись, він та його брат приблизно о 15 годині лягли на землю, щоб відпочити, але в різних кінцях пасовища, щоб слідкувати за коровами. Так як він стомився, то неумисно заснув. Несподівано він відчув різкі удари палкою, і від болю встав на ноги. Біля себе він побачив ОСОБА_7 , який почав з ним сваритися, що він не дивиться за коровами, що череда розбрелася, але він бачив, що корови були на місці. Після цього ОСОБА_7 сказав, щоб він ішов додому. Він зібрав рюкзак, щоб іти додому і побачив, що ОСОБА_7 підійшов до його брата ОСОБА_4 , якого вдарив різкою по спині, а потів, коли брат встав, кулаком в обличчя, біля ока, та долонею по губі. На обличчі в брата він побачив кров і пішов додому. Пізніше, через 10 хвилин після того, як він прийшов додому, також прийшов його брат ОСОБА_4 , якому він повідомив, що ОСОБА_7 вдарив і його палицею по спині і сідницях. На обличчі ОСОБА_4 була кров і останній пішов вмиватися, а їх бабуся пішла повідомити сільському голові, що їх побив ОСОБА_7 . Наступного дня він та його брат, разом із матір'ю ОСОБА_6 поїхали в Шаргородський РВ УМВС і написали заяву про вчинений злочин. Право заявити цивільний позов до ОСОБА_7 йому роз'яснено, але заявляти його на даний час не бажає;
- показаннями законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка суду показала, що проживає в с. Шура-Копіївська Тульчинського району, а її діти - неповнолітній ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають біля своєї бабусі в с. Козлівка. 15.09.2014 року ввечері їй зателефонував Козлівський сільський голова ОСОБА_12 , який повідомив, що ОСОБА_7 побив її синів, а саме: неповнолітнього сина ОСОБА_5 та повнолітнього сина ОСОБА_4 . Вона наступного дня вранці приїхала до дітей, з'ясувала у них, що ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_5 двічі палицею, а ОСОБА_4 один раз палицею, один раз кулаком по обличчю та один раз долонею по губах. При цьому, у ОСОБА_5 на сідницях було два синці, а у ОСОБА_4 - один синець на стегні, один синець під оком та розбита губа. Вона вирішила написати заяву в міліцію про вчинений злочин і для цього звернулася в РВ УМВС. Примирюватися із ОСОБА_7 вона не бажає і просить покарати останнього відповідно до закону. Право заявити цивільний позов до ОСОБА_7 їй роз'яснено, але заявляти його на даний час не бажає.
Також, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується наступними письмовими доказами:
- рапортом чергового Шаргородського РВ УМВС від 16.09.2014 року про надходження заяви від ОСОБА_6 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 її синам - ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_5 (а.с.41);
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_6 від 16.09.2014 року, відповідно до якої вона повідомила про вчинення злочину ОСОБА_7 (а.с.42);
- висновком експерта за №316 від 16.09.-17.09.2014 року, з якого вбачається, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді синця в поперековій дільниці справа в поперековому напрямку; синця на лівій сідниці з довжником знизу вгору зліва направо, які виникли від дії тупого предмета з продовгуватою травмуючою поверхнею (не менше двох разів) і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зазначені тілесні ушкодження не містять ознак тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при падінні потерпілого з висоти власного зросту (а.с.47);
- висновком експерта за №317 від 16.09.-17.09.2014 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді синця на верхній повіці лівого ока; крововиливу в слизовій верхньої губи по центру; синця по задній поверхні лівого стегна в верхній третині, які виникли від дії тупого предмета (не менше трьох разів) і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Синець на верхній повіці лівого ока міг утворитися від дії кулака нападаючого, крововилив в слизовій верхньої губи по центру міг утворитися від дії долоневої поверхні нападаючого, а синець смугастої форми по задній поверхні лівого стегна утворився від дії дерев'яної палиці. Зазначені тілесні ушкодження не містять ознак тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при падінні потерпілого з висоти власного зросту (а.с.46).
Виходячи з аналізу і оцінки показань учасників судового провадження, досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, а саме: 15.09.2014 року приблизно о 16 годині, перебуваючи на пасовищі поруч із селом Козлівка Шаргородського району Вінницької області, виявивши, що ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 , з якими була домовленість про те, що останні випасатимуть череду корів, сплять, а череда корів без контролю розбрелася, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , з метою нанесення тілесних ушкоджень останнім, спочатку підійшов до неповнолітнього ОСОБА_5 , котрий лежав на землі, і, умисно, усвідомлюючи свої дії, наніс два удари дерев'яною палицею, яку приніс із собою, у область сідниць.
Після нанесення ударів ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_4 , котрий також лежав на землі, і умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи свої дії, наніс один удар дерев'яною палицею, яку приніс із собою, у область сідниць, а коли ОСОБА_4 піднявся із землі, наніс останньому один удар кулаком в обличчя та один удар долонею по губах.
Внаслідок нанесених обвинуваченим ОСОБА_7 ударів неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді синця в поперековій дільниці справа в поперековому напрямку; синця на лівій сідниці з довжником знизу вгору зліва направо, які виникли від дії тупого предмета з продовгуватою травмуючою поверхнею (не менше двох разів), і які, відповідно до висновку експерта за №316 від 16.09.-17.09.2014 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зазначені тілесні ушкодження не містять ознак тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при падінні потерпілого з висоти власного зросту.
Крім того, внаслідок нанесених обвинуваченим ОСОБА_7 ударів потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді синця на верхній повіці лівого ока; крововиливу в слизовій верхньої губи по центру; синця по задній поверхні лівого стегна в верхній третині, які виникли від дії тупого предмета (не менше трьох разів), і які, відповідно до висновку експерта за №317 від 16.09.-17.09.2014 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Синець на верхній повіці лівого ока міг утворитися від дії кулака нападаючого, крововилив в слизовій верхньої губи по центру міг утворитися від дії долоневої поверхні нападаючого, а синець смугастої форми по задній поверхні лівого стегна утворився від дії дерев'яної палиці. Зазначені тілесні ушкодження не містять ознак тілесних ушкоджень, які могли б утворитися при падінні потерпілого з висоти власного зросту.
Доказами на підтвердження встановлених судом обставин є зазначені вище показання потерпілого ОСОБА_4 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , досліджені судом документи - рапорт чергового про надходження заяви ОСОБА_6 , протокол прийняття заяви ОСОБА_6 , висновки експерта за №№316 та 317 від 16.09-17.09.2014 року.
Педагог-психолог відділу освіти Шаргородської РДА ОСОБА_8 , яка була залучена судом для участі при допиті неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , суду повідомила, що показання ОСОБА_5 не суперечливі, послідовні, висловлені на його вік, не завчені наперед, коли останній надавав показання, то хвилювався і виявляв жаль з приводу того, що йому заподіяно тілесні ушкодження.
Відтак, суд вважає, що ОСОБА_7 повинен нести кримінальну відповідальність за скоєне - за ч.1 ст.125 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.66 КК України, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.61), до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с.60). Ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_7 .
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винного, його ставлення до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що він усвідомив протиправну поведінку, а також з урахуванням думок потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , які просять покарати ОСОБА_7 відповідно до закону, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів, є призначення покарання у виді штрафу.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом… Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
Цивільні позови у кримінальній справі не заявлялися.
Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу, підстав для його обрання - немає.
Керуючись ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.373-376 КПК України, на підставі ч.1 ст.125 КК України, суд
засудив:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за якою засудити його до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят гривень).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1