Постанова від 15.10.2014 по справі 815/2226/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р. Справа № 815/2226/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Кравченка К.В.,

- Жука С.І.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представників товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Юг А" - Копиченко Костянтина Віталійовича, Шаталова Олександра Валентиновича; представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Лупуленко Олесі Пантеліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Юг А" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Юг А" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Біт-Юг А" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472205 від 11 березня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за порушення п.п.138.1.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що до контролюючого органу були надані всі необхідні первинні документи, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для донарахування грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем включено до складу витрат суми, які не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, внаслідок чого завищено суму витрат, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Біт-Юг А" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що у період з 24 січня 2014 року по 20 лютого 2014 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Біт-Юг А", код ЄДРПОУ 37168752, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами проведення вищезгаданої перевірки було складено акт перевірки №14/15-32-22-05/37168752/409/16 від 25 лютого 2014 року, яким, зокрема, встановлено порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 229 028 грн., в тому числі по періодах: у ІІІ кварталі 2011 року - у сумі 81 730 грн.; у IV кварталі 2011 року - у сумі 147 298 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №0000472205 від 11 березня 2014 року, яким ТОВ "Біт-Юг А" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 229 028 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 229 028 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 0 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на відсутність належним чином оформлених первинних документів по господарських операціях позивача із ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6, а також на підтвердження показників рядка 06.2 Декларації "Витрати на збут", суд вважає правомірними висновки акта перевірки №14/15-32-22-05/37168752/409/16 від 25 лютого 2014 року та прийняте на підставі цього акта податкове повідомлення-рішення №0000472205 від 11 березня 2014 року.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року встановлено їх завищення на 995 774 грн., яке пов'язується контролюючим органом із включенням підприємством у ІІІ кварталі 2011 року, IV кварталі 2011 року до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів вартості товарів, придбаних у ФОП ОСОБА_6 на суму 177 384 грн. та ФОП ОСОБА_5 на суму 86 338 грн., по яких до перевірки не надані накладні (акти виконаних робіт тощо), які б підтверджували правомірність включення таких сум до витрат підприємства. Крім того, до рядку 06.2 декларації "Витрати на збут" позивачем віднесено витрати на загальну суму у розмірі 732 052 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.139.1 ст. 139).

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 29 серпня 2011 року між ТОВ "Біт-Юг А" (покупець) та ФОП ОСОБА_5 (постачальник) укладено договір №4170, відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість за ціною, вказаною у накладних.

На підтвердження постачання товару за вказаним договором, а також правомірності формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, позивачем надано копії податкових накладних, поворотних накладних, товарно-транспортних накладних, виписки по особовому рахунку та акти звірок за ІІІ та ІV квартали 2011 року.

Також, 25 серпня 2011 року між ТОВ "Біт-Юг А" (покупець) та ФОП ОСОБА_6 (постачальник) укладено договір поставки №41, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору продукти харчування, перелік найменування якого визначається у накладних.

На підтвердження виконання умов цього договору та правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, позивачем надано до суду копії видаткових та податкових накладних, виписки по особовому рахунку.

Наведені первинні документи по вказаним господарським операціям містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, а отже, у зв'язку з тим, що докази того, що вказані первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відсутні, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо не підтвердження належними доказами виконання вказаних договорів та правомірність формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток є помилковими.

Разом з цим, факт того, що ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався податковим органом ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що підприємством не надано довіреностей на отримання матеріальних цінностей, оскільки відсутність цих документів жодним чином не спростовує проведення самої господарської операції та не впливає на право формування валових витрат.

Колегія суддів акцентує також увагу на тому, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження суду першої інстанції про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з ФОП ОСОБА_6 не здійснювалися.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних по господарським операціям з ФОП ОСОБА_5 роблять їх недійсними та свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, оскільки вони містять усі необхідні відомості, які дають можливість встановити зміст господарської операції, вартісний вираз та учасників господарської операції.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів, зокрема у ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат без фактичного отримання від контрагента товарів, а оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства, однак таких доказів податковий орган суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не спростовані надані ТОВ "Біт-Юг А" докази, а саме первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, а отже висновки податкового органу про завищення валових витрат по спірним операціям в свою чергу є необґрунтованими, що і є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472205 від 11 березня 2014 року.

Окрім цього, під час апеляційного розгляду справи, апелянтом було надано додатково копії первинних документів, які спростовують висновки податкового органу та суду першої інстанції щодо завищення ТОВ "Біт-Юг А" задекларованих показників у рядку 06.2 Декларації "Витрати на збут" на 732 052 грн., зокрема, договори оренди нежилих приміщень (№3 від 01 лютого 2011 року, №1101 від 04 січня 2011 року, №01-М-11 від 10 січня 2011 року, №16-с/11 від 10 січня 2011 року), розрахунок орендної плати та відшкодування комунальних послуг, акт прийняття-передачі нежитлового приміщення по ЗОШ №75, акти звірки орендної плати за 2011 рік, договір оренди обладнання харчоблоку №7 від 10 січня 2011 року та розрахунок орендної плати за обладнання харчоблоку, перелік закладів освіти, що обслуговуються ТОВ "Біт-Юг А", акти звірки розрахунків станом на 31 грудня 2011 року, перелік навчальних закладів відділу освіти, харчоблоки яких були передані в оренду ТОВ "Біт-Юг А", договір про намір оренди №01-к/11 від 05 вересня 2011 року, дислокація приміщень харчоблоків загальноосвітніх шкіл Київського району м. Одеси станом на 05 вересня 2011 року, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2011 року між ТОВ "Біт-Юг А" і Київським відділом освіти (оренда та комунальні послуги), дислокація загальноосвітніх шкіл відділу освіти Суворовської РДА станом на 10 січня 2011 року, лист відділу Суворовської РДА №6 від 03 жовтня 2014 року, акт звірки взаємних розрахунків на 31 грудня 2011 року між ТОВ "Біт-Юг А" та відділом освіти Суворовської РДА, договір на приймання та публікацію об'яв та реклами №11/393 від 09 серпня 2011 року, акти здачі-прийняття робіт.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблено помилковий висновок про доведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Біт-Юг А" задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Юг А" задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Юг А" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000472205 від 11 березня 2014 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: К.В. Кравченко

Суддя: С.І. Жук

Попередній документ
41009627
Наступний документ
41009629
Інформація про рішення:
№ рішення: 41009628
№ справи: 815/2226/14
Дата рішення: 15.10.2014
Дата публікації: 27.10.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств