ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 жовтня 2014 року 15:15 № 826/14489/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.02.2014р. №0000051701.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято протиправно, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.
В судовому засіданні 07.10.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем проведено перевірку фізичної особи ОСОБА_1 за результатами якої 27.12.2013р. складено акт №74/26-55-17-01/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення п. 167.1 статті 167, п. 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6 статті 170, п. 179.1 статті 179 ПК України в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 697 314,80грн.
На підставі встановленого порушення відповідачем 12.02.2014р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000051701, яким за порушення п. 167.1 статті 167, п. 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6 статті 170, п. 179.1 статті 179 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2 121 643,50грн., в тому числі основний платіж - 1 697 314,80грн. та штрафні санкції - 424 328,70грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем до податкової інспекції подано 25.04.2013р. податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік за №1300021967, з якої вбачається, що він отримував дохід від операцій з інвестиційними активами.
Так, 02.08.2012р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Солід-Плюс» (код ЄДРПОУ 35793987) (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ-1/120802/1-1, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери: простий вексель, документарної форми існування, Серії АА 2594322, від 02.08.2012р., номінальною вартістю 9 999 000грн.
Виконання умов вказаного договору підтверджується Актом прийому-передачі цінних паперів від 02.08.2012р.
В подальшому, 06.08.2012р. між позивачем (Сторона-2) та ТОВ «Фінансова компанія «Експерт» (Сторона-1), що діє на підставі договору доручення БД 1-06/08/2012 від 06.08.2012р. від імені громадянина ОСОБА_2 укладено Договір міни цінних паперів №БВ 2-06/08/2012, відповідно до якого Сторона-1 передає в обмін, а Сторона-2 приймає вказані в цьому пункті цінні папери Емітентів, вказаних нижче на умовах, передбачених цим Договором:
- ТОВ «Альянс Консалт» (код ЄДРПОУ 35530478) - цінний папір документарної форми існування Серії АА 1470727, номінальною вартістю 11 000 000грн. за ціною одного - 5 485 000грн. від 18.06.2012р. та ТОВ «Праймері Техноресурс» (код ЄДРПОУ 37201690) - цінний папір документарної форми існування Серії АА 2570272, номінальною вартістю 9 100 000грн., ціна одного - 4 514 000грн. від 19.06.2012р., всього на загальну обмінну вартість - 9 999 000грн.
Сторона -2 передає в обмін, а Сторона-1 приймає вказані в цьому пункті цінні папери Емітента, вказаного нижче на умовах, передбачених цим Договором:
- ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) - цінний папір документарної форми існування Серії АА 2594322, номінальною вартістю 9 999 000грн., ціна одного - 9 998 000грн. від 02.08.2012р.
Різниця обмінного вартості цінного паперу за Договором становить 1 000грн.
7 серпня 2012 року між позивачем (Продавець) та ТОВ «Солід-Плюс» (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу цінних паперів №БВ-1/120807/1-1, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступні цінні папери: простий вексель, ТОВ «Альянс Консалт», документарної форми існування, Серія АА 1470727, від 18.06.2012р., номінальною вартістю 11 000 000грн. та ТОВ «Праймері Техноресурс» (код ЄДРПОУ 37201690) - цінний папір документарної форми існування Серії АА 2570272, номінальною вартістю 9 100 000грн., ціна одного - 4 514 000грн. від 19.06.2012р., всього на загальну обмінну вартість - 9 999 000грн.
Виконання умов вказаного договору підтверджується Актом взаємозаліку односторонніх зустрічних вимог між ТОВ «Солід-Плюс» та ОСОБА_1 від 08.08.2012р.
Сторони домовились погасити вказані взаємні зустрічні вимоги на суму 9 999 000грн. Оскільки зустрічні вимоги Сторін за згаданими договорами не є рівними Сторони домовились, що Сторона-1 перерахує Стороні - 2 різницю у розмірі зобов'язань в сумі 4 000грн.
Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії виписок з банку по особовим рахункам.
Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що операції з інвестиційними активами в сумі 10 002 000грн. документально не підтверджені суми таких витрат, понесених у зв'язку з їх придбанням. З метою дотримання вимог податкового законодавства, відповідачем направлено перед початком перевірки, запит до позивача №1879/В-26-55-17-03-12 від 04.10.2013р. щодо надання документів підтверджуючих суми витрат на придбання інвестиційних активів.
Станом на початок перевірки документи підтверджуючи витрати на придання інвестиційних активів до податкового органу не надано про, що відповідачем складено акт про ненадання документів №57/26-55-17-01 від 16.12.2013р. про початок проведення перевірки відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення №54/26-55-17-01-32 від 06.12.2013р. та наказ №2752 від 06.12.2013р.
Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, слід зазначити, що відповідно до пп. 164.2.9. ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Пунктом 170.2. ПК України регламентовано порядок оподаткування інвестиційного прибутку.
Згідно з пп. 170.2.1. ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Відповідно до пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Щодо порядку ведення обліку, слід зазначити, що відповідно до п. 176.1. ПК України платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.
У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити, що частиною 1 ст. 1087 Цивільного кодексу України визначено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 із змінами та доповненнями визначено, що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємства (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого манна. При цьому необхідно враховувати, що до касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, тобто операції підприємств між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, належать, зокрема, касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб, коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях в електронному ви гладі.
Згідно з нормами п. 1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).
Враховуючи вищенаведене, відповідач в акті перевірки, приходить до висновку, що документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою - платником податку є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.
Враховуючи те, що позивачем документи, підтверджуючі витрати зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік №1300021967 від 25.04.2013р., які понесені в зв'язку з придбанням інвестиційних активів до податкового органу надано не було, суд приходить до висновку про правомірність прийняття ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 12.02.2014р. №0000051701.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.10.2014р.
Суддя В.В. Амельохін