07 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 504/3181/13-а
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вінська Н.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 березня 2014 року по справі за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «АгроПівдень-2» про скасування рішення, -
05.09.2013 року прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «АгроПівдень-2» про скасування рішення від 23.07.2013 року № 238-VI «Про надання в оренду земельної ділянки».
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.03.2014 року у задоволенні адміністративного позову прокурору Комінтернівського району Одеської області було відмовлено.
18.03.2014 року заступник прокурора Одеської області подав апеляційну скаргу на вказану постанову Комінтернівського районного суду Одеської області.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В своїй апеляційній скарзі, заступник прокурора Одеської області посилається на те, що у відповідності до вимог ст. 122 Земельного кодексу України земельні ділянки в межах населених пунктів, які перебувають у комунальній власності передаються у користування сільськими, селищними, міськими радами, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів - Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Однак, апелянт зазначає, що в даному випадку, земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 60,95 га, яку спірним рішенням надано у користування ТОВ «Агро Південь-2», знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель державної власності, а тому рішення Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області прийнято з перевищенням передбачених ст. 122 Земельного кодексу України повноважень.
Крім того, апелянт посилався на те, що відповідна землевпорядна документація щодо передачі в оренду ТОВ «Агро Південь-2» вказаної земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась, рішення про надання дозволу на її розроблення не приймалось.
На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.03.2014 року та постановлення нової, якою позовні вимоги прокурора Комінтернівського району Одеської області задовольнити.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2013 року Кіровською сільською радою Комінтернівського району Одеської області було прийнято рішення № 238-VI про надання ТОВ «Агро Південь 2» в оренду земельної ділянки площею 60,95 га (не витребуваних паїв в кількості 27 паїв) та установлено розмір орендної плати - 3 % від нормативно грошової оцінки.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції прокурор Комінтернівського району Одеської області посилався на те, що прийняте Кіровською сільською радою Комінтернівського району рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Прокурор посилався на те, що перевіркою законності прийнятого рішення від 23.07.2013 року № 238-VI було встановлено, що у Кіровської сільської ради Комінтернівського району відсутні повноваження на передачу в оренду зазначеної вище земельної ділянки, оскільки вона знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель державної власності.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора Комінтернівського району Одеської області, виходив з того, що ні з позовної заяви прокурора ні з додатків до неї, ні з пояснень прокурора під час судового розгляду справи не встановлено будь-яких ознак здійснення прокурорської перевірки, які мають бути оформленими відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 р. № 3гн (із змінами, внесеними наказами Генерального прокурора України від 24.12.2012 №3гн-1, від 18.09.2013 №3гн-1- 8гн-1) «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів».
Крім того, суд першої інстанції критично оцінив докази, надані прокурором в обґрунтування поданого позову, та зазначив, що оскаржуване рішення не містить посилань на те, що при ухваленні рішення сільська рада приймала до уваги надані викопіювання з плану землекористування Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а інші докази по справі є не повними, та такими, що не дають суду повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи.
Зважаючи на зазначене, Комінтернівський районний суд Одеської області дійшов висновку про те, що вимоги прокурора з питання перевищення повноважень при прийнятті рішення Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області є недоведеними.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, прокурора Комінтернівського району Одеської області, зважаючи на наступне:
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення міської ради) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 122 Земельного кодексу України встановлено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
Так, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
З огляду на зазначені положення Земельного кодексу України, сільські ради мають право передавати у власність або у користування земельні ділянки, які відносяться до земель комунальної власності відповідних територіальних громад.
З наданого прокурором Комінтернівського району Одеської області листа Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області від 23.08.2013 року № 13-13-04/2409, а також з витребуваних Одеським апеляційним адміністративним судом додаткових доказів, а саме: з листа Кіровської сільської ради Комінтернівського району від 19.09.2014 року № 02/ВК-11-396, викопіювання з плану землекористування Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, вбачається, що земельна ділянка, площею 60,95 га, яка була передана в оренду ТОВ «Агро-Південь-2» знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до земель державної власності.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у Кіровської сільської ради були відсутні повноваження на передачу в оренду ТОВ «Агро-Південь-2» земельної ділянки, площею 60,95 га, а відтак, рішення від 23.07.2013 року № 238-VI «Про надання в оренду земельної ділянки» прийнято відповідачем не у відповідності до вимог чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.
В свою чергу, слід зазначити, що вказана обставина не заперечується і самою Кіровською сільською радою Комінтернівського району Одеської області.
Що стосується посилань суду першої інстанції в обґрунтування відмови у задоволенні позову на те, що докази, надані прокурором Комінтернівського району Одеської області є не повними, та такими, що не дають суду повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на наступне:
Ст. 11 КАС України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Таким чином, для правильного вирішення спору суд має повно та всебічно з'ясувати обставини справи. Основними передумовами належного виконання цього завдання є, зокрема, залучення до справи достатнього кола належних доказів, необхідних для встановлення істини. З цією метою у разі потреби суд повинен застосувати такі свої процесуальні повноваження, як збір доказів, у тому числі їх витребування, за власною ініціативою, звернення до сторін із пропозицією надати додаткові докази. Суд має утриматись від необґрунтованої відмови у прийнятті доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи дану адміністративну справу суд першої інстанції, у порушення приписів зазначеної статті КАС України, не вжив жодних заходів для з'ясування обставин справи, тобто не у повному обсязі виконав покладені на нього обов'язки та не використав надані йому процесуальні права щодо встановлення та залучення до справи достатнього кола належних доказів, необхідних для правильного вирішення справи, що свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи.
З цих же підстав колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову прокурора Комінтернівського району Одеської області через відсутність ознак здійснення прокурорської перевірки, які мають бути оформлені відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 року № 3гн (із змінами, внесеними наказами генерального прокурора України від 24.12.2012 року № 3гн-1, від 18.09.2013 року № 3гн-1-8 гн-1) «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів».
Так, згідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» до функцій прокуратури відноситься, в тому числі, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Предмет нагляду за додержанням і застосуванням законів згідно ст. 19 Закону є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» закріплені повноваження прокурора.
Так, при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: вносити подання; у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; звертатися до суду в передбачених законом випадках.
При цьому, ст. 21 Закону визначено, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.
Ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
В даному випадку, судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку з надходженням до прокуратури Комінтернівського району Одеської області протоколу сесії Кіровської сільської ради від 23.07.2013 року, в якому містились відомості про прийняття рішення від 23.07.2013 року № 238-VI, та встановленням фактів, які могли свідчити про порушення законності в діяльності Кіровської сільської ради, а саме: відсутності повноважень у Кіровської сільської ради на передачу в оренду ТОВ Агро Південь-2» земельної ділянки, а також відсутності землевпорядної документації щодо надання у користування вказаної земельної ділянки, прокуратурою Комінтернівського району 14.08.2013 року була прийнята постанова про проведення перевірки.
Як вбачається з копії наданої прокурором постанови, про проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів за власною ініціативою в Кіровській сільській раді з питань дотримання радою вимог земельного законодавства при передачі в користування земельних ділянок у той же день був повідомлений Кіровський сільський голова, про що свідчить його підпис у вказаній постанові.
В свою чергу, за наслідками проведеної перевірки прокурором Комінтернівського району було встановлено порушення Кіровською сільською радою норм земельного законодавства України, що призвело до прийняття незаконного рішення про передачу в оренду земельної ділянки державної власності, тобто порушення інтересів держави, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що прокурор Комінтернівського району саме на виконання покладених на прокуратуру функцій, у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства звернувся з позовом до суду про скасування незаконного рішення від 23.07.2013 року № 238-VI «Про надання в оренду земельної ділянки».
Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.
Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 березня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов прокурора Комінтернівського району Одеської області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 23.07.2013 року № 238-VI «Про надання в оренду земельної ділянки».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв