Справа №487/10007/14-к 22.10.2014 22.10.2014 22.10.2014
22 жовтня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014150030004293 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Заводського РВ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_7 щодо продовження строку тримання під вартою до 14 год. 40 хв. 18 листопада 2014р
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1
який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у продовженні строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
Провадження № 11-сс/784/329/14 Слідчий суддя 1-ої інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.422 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_3 .
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 14 год. 40 хв. 18.11.2014р.
Не погоджуючись з рішенням суду, апелянт посилається на недопустимість фактичних даних, отриманих в ході незаконного проведення оглядів автомобілю Деу д/н НОМЕР_1 та ОСОБА_6 , що тягне за собою недопустимість доказів, якими обґрунтовується підозра підзахисного у вчиненні злочинів. Вважає, що слідчий суддя не може посилатись на показання свідків, які не допитувались в судовому засіданні. На думку апелянта, стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів. які доводять наявність обґрунтованої підозри. Крім того, захисник вважає, що наявність у підозрюваного постійного місця реєстрації та проживання, де він мешкає з батьками, позитивна характеристика та відсутність судимостей, свідчать про соціальну адаптованість останнього та відсутність підстав, які б свідчили про можливість його переховування від органів досудового розслідування та суду. Будь-які докази про намір ОСОБА_6 ухилитися від слідства та суду стороною обвинувачення, на думку апелянта, суду не надані. Можливість підозрюваного впливати на свідків нічим не обґрунтовано. Крім того, апелянт вважає, що судом порушено право підозрюваного ОСОБА_6 на захист, а саме на оскарження судового рішення, оскільки в судовому засіданні оголошено лише резолютивну частину ухвали та ОСОБА_6 не отримав повний текст ухвали. Посилаючись на істотні порушення слідчим суддею вимог кримінально - процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження просить скасувати ухвалу.
З наданих матеріалів вбачається, що 19.09.2014р. біля 14 год. 30 хв. автомобіль Деу Ланос д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 на розі вул. Фрунзе та вул. Г.Петрової в Заводському районі м. Миколаєва був зупинений працівниками ДПС УМВС України в Миколаївській області та в ході проведення його огляду у підозрюваного ОСОБА_6 було виявлено та вилучено 21 гранату «РГД-5», які є бойовими припасами.
Відомості про вказаний факт того ж дня внесені до ЄРДР за №12014150030004293 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
ОСОБА_6 19.09.2014р. був затриманий на підставі ст. 208 КПК України.20.09.2014р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, 19.09.2014 р. в Заводському РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області у ОСОБА_6 було вилучено психотропну речовину - амфетамін, масою 2,3811гр.
26.09.2014р. за вказаним фактом до ЄРДР внесено кримінальне провадження №12014150030004419. Того ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
09.10.2014р. матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12014150030004293 від 19.09.2014р. та №12014150030004419 від 26.09.2014р. об'єднано в одне провадження під №12014150030004293.
13.10.2014р. слідчий СВ Заводського РВ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, ризики, за наявності яких було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , не зменшилися, та інший запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам. Крім того, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали потребує продовження тримання ОСОБА_6 під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без зміни, вивчивши надані судом матеріали провадження за клопотанням про продовження строків тримання ОСОБА_6 під вартою та матеріали кримінального провадження № 12014150030004293, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Підозра ОСОБА_6 ґрунтується на відомостях, що містяться:
? в протоколі огляду місця події, в ході якого було виявлено та вилучено в автомобілі 21 гранату РГД-5 та 21 запал;
? у висновку експерта №75 від 20.09.2014р., згідно якого вилучені при огляді автомобілю предмети відносяться до категорії боєприпасів (вибухових пристроїв промислового виготовлення);
? в заяві ОСОБА_6 , згідно якої він добровільно видав співробітникам міліції психотропну речовину - амфетамін,
? у висновку експерта №1891 від 24.09.2014р., відповідно до якого видана ОСОБА_6 речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну в складі порошкоподібних речовин становить 2,3811 гр.;
? в протоколах допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 .
Таким чином, слідчий суддя вірно дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які санкціями відповідних статей кримінального закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 5 років.
Тому доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 та ч.2 ст. 307 КК України, є безпідставними.
Посилання захисника на незаконність проведення оглядів автомобілю та підозрюваного ОСОБА_6 , не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Як вбачається, свідок ОСОБА_14 , як власниця автомобілю, в якому 19.09.2014р. було вилучено вибухові пристрої, надала свою добровільну згоду на його огляд. Твердження апелянта про її відсутність під час огляду автомобіля спростовуються поясненнями самої ОСОБА_14 , свідка ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_6 ..
Ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, за наявності яких підозрюваному ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не зменшилися.
Посилання захисника на ті обставини, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності у даному випадку не можуть вплинути на прийняття рішення про тримання підозрюваного під вартою з огляду на обставини вчинення злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням інших даних про його особу.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним поводженням з бойовими припасами та незаконним обігом психотропних речовин. На даний час досудове розслідування не закінчено, тривають слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення кола інших осіб, причетних до скоєння даних злочинів.
З урахуванням наведеного, а також даних про особу ОСОБА_6 , який не має постійного місця роботи та іншого доходу для існування, вірним є рішення суду, що лише такий вид запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою забезпечить виконання ним, покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить можливості незаконно впливати на свідків, перешкодить вчиненню інших кримінальних правопорушень та позбавить можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Зазначені обставини були предметом розгляду за участю підозрюваного та його захисника у судовому засіданні, яке проведено слідчим суддею з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, за результатами якого прийняв вірне рішення про задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 ..
Проголошення судом лише резолютивної частини ухвали є порушенням вимог ст. 376 КПК України, але не є підставою, за якої відповідно до вимог ст. 412 КПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Права учасників судового провадження на ознайомлення з повним текстом ухвали поновлені шляхом вручення їм копій судового рішення.
Таким чином, з урахуванням наведеного та оскільки на даний час досудове розслідування не закінчено, суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 14 год. 40 хв. 18 листопада 2014р. Підстав для задоволення апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної ухвали та звільнення з під варти підозрюваного ОСОБА_6 не вбачається. .
Керуючись ст. 405, ч.3 ст. 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2014 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді