Справа № 464/5124/14 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.
Провадження № 22-ц/783/6081/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 27
16 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М. і Крайник Н.П.
при секретарі Данилик І.І.
з участю відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Акцент-Банк" на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 липня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
ПАТ «Акцент-Банк» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 29712,16 грн. та судові витрати. В обгрунтування позову посилається на те, що 16.05.2011 року між сторонами укладено кредитний договір, згідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 14.03.2014 року виникла заборгованість у розмірі 29712,16 грн., яку відповідач не має наміру повертати, тому для захисту своїх прав позивач змушений звертатися до суду.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 17 липня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства /ПАТ/"Акцент-Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Акцент-Банк" заборгованість в сумі 4 198 грн. 95 коп. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.
Розстрочено виконання рішення про стягнення заборгованості по кредиту на період 12 місяців зі сплатою 349 грн. 92 коп. щомісячно.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку 06.08.2014 року оскаржив позивач - Публічне акціонерне товариство /ПАТ/"Акцент-Банк". Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства /ПАТ/"Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі. Вважає рішення суду є незаконним, оскільки його позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Також вважає, що суд не надав належної оцінки всім обставинам справи та доказам, що містяться в матеріалах справи. Звертає увагу, що суд безпідставно звільнив боржника від сплати неустойки, помилково прийшов до висновку, що сплата заборгованості з комісії в розмірі 2800 грн. відповідно до розрахунку заборгованості не передбачена жодною із умов, укладеною між сторонами Договором, однак такий обов"язок передбачений договором (щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позов частково, та стягуючи з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 3693,94 грн. та відсотки за користування кредитом в сумі 5,01 грн., суд вважав такі вимоги підставними. Також судом стягнуто пеню, зменшивши її розмір з 21222,15 грн. до 500 грн., обгрунтувавши тим, що такий розмір - 21222,15 грн. у понад 5,7 разів перевищує суму загальної заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновків, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії та штраф, який складається із двох частин (фіксованої та відсоткової) є безпідставними, оскільки згідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двіччі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж правопорушення.
Також, суд прийшов до висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців у зв"язку з скрутним матеріальним становищем відповідача на підставі вимог ст. 217 ЦПК України.
Проте колегія суддів Апеляційного суду Львівської області з такими висновками в повній мірі погодитися не може.
Матеріалами справи встановлено, що 16.05.2011 року на підставі заяви позичальника між ПАТ "Акцент-банк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №AN37CC9G9L0973. Відповідно до умов вказаного договору, відповідачу надано кредитний договір на суму 7000 грн. на строк 36 місяців, з 13.05.2011 року по 12.05.2014 року включно, на споживчі цілі, включно у розмірі 0,00 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,01% на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 140 грн., якщо інше не встановлено в умовах та Правилах надання банківських послуг, та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 140 грн., якщо інше не встановлено в умовах та Правилах надання банківських послу, в обмін на зобов"язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії зазначені в заяві, умовах та правилах надання банківських послуг. Дата остаточного погашення заборгованості має бути не пізніше ніж 12.05.2014 року. ОСОБА_3 була ознайомлена та згідна із умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані їй у письмовій формі. Своїм підписом вона підтвердила факт надання їй повної інформації про умови кредитування в ПАТ "Акцент-Банк". (зворот а.с. 5).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції пославшись на ч.3 ст.551 ЦК України не вказав та не вмотивував на підставі чого він зменшив пеню відповідачу до 500 грн., а також невмотивовано зменшив таку до даного розміру.
Також, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що сплата заборгованості з комісії в розмірі 2800 грн. відповідно до розрахунку заборгованості не передбачена жодною з умов договору, укладеною між сторонами договору, оскільки згідно кредитного договору така комісія передбачена самим договором, а саме: зі сплатою щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 140 грн. і відповідна сума розрахована в стовбчику 15 розрахунку заборгованості, а в стовбчику 17 зазначеного розрахунку наводиться заборгованість з даних платежів, що станом на 14.03.2014року складало 2800 грн.
Також, проаналізувавши норми ст.ст. 546, 549 ЦК України, колегія суддів прийшла до висновку, що пеня та штраф є різними видами неустойки, як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, в зв"язку з чим заборгованості по комісії та штраф, який складається із двох частин (фіксованої та відсоткової) не можна вважати такими, що двічі притягують відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж правопорушення.
Що ж до зменшення розміру заборгованості за тілом кредиту з 3793,94 грн. до 3693,94 грн. в з"язку з здійсненням відповідачем оплати на суму 100 грн. 14.07.2014 року, то таке зменшення здійснено судом безпідставно, оскільки в умовах стягнення заборгованості по різних пунктах договору, з даної оплати неможливо становити на погашення якої саме заборгованості направлена вищезгадана сума.
Відповідно до п. п. 3.2.2., 3.2.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ) позичальник зобов'язується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви; сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п.п.4.1.,4.2. даних умов та тарифів. Передбачено, що повну сплату відсотків за користування кредитом необхідно здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.
Згідно з п.5.1. Умов при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та п.п.3.2.2.,3.2.3. даних умов, банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 1,25% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки платежу.
Згідно з п. 5.3. Умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Як було встановлено, що відповідач по справі-ОСОБА_3 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконала.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору у ОСОБА_3 станом на 14 березня 2014 року виникла заборгованість, в сумі 29712,16 грн., в тому числі:
3793,94 грн. - заборгованість за кредиту;
5,01 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;
2800 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
21222,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором;
500 грн. - штраф (фіксована частина):
1391,06 грн. - штраф (процентна складова).
16 жовтня 2014 року ОСОБА_3 визнала наявність заборгованості за кредитним договором, вказавши, що якщо договором така заборгованість передбачена, то така підлягає сплаті з її сторони, однак не згідна з розміром пені, оскільки вважає така несправедлива та завищена.
Відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що розмір пені, нарахований позивачем, значно перевищує розмір збитків ПАТ «Акцент Банк», а саме: заборгованість за тілом кредиту складає 3793,94 грн., а розмір пені за несвоєчасне виконання - 21222,15 грн.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року прийшов до висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Крім того, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Такий висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, а тому принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Тому, Конституційний Суд України визначив, що захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Отже, колегія суддів вважає, що розмір пені підлягає зменшенню до 3793,94 грн., що дорівнює розміру заборгованості за кредитом - 3793,94 грн.
Таким чином, з відповідача на користь ПАТ «Акцент Банк» підлягає стягненню 12283,95 грн. заборгованості за кредитним договором, а саме:
3793,94 грн. - заборгованість за кредиту;
5,01 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;
2800 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
3793,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором;
500 грн. - штраф (фіксована частина):
1391,06 грн. - штраф (процентна складова).
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім"ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійного лиха тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
В зв"язку з вищенаведеним, суд першої інстанції не вправі здійснювати розстрочення виконання рішення суду разом з його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З врахуванням меж задоволених позовних вимог, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 184, 26 грн.
Враховуючи вищенаведене та вказані засади міжнародного та цивільного права, а також інтереси відповідача, відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог /ПАТ/ "Акцент-Банк" частково.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Акцент-Банк"- задовольнити частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення яким позов Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Акцент-Банк"- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 12289,95 грн., в тому числі - 3793,94 грн. заборгованість за кредитом; 5,01 - заборгованість по процентах за користування кредитом; 2800 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3793,94 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1391,06 штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Акцент-Банк" судові в сумі 184,26 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням рішення законної сили.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.П. Крайник
Н.М. Курій