Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/3022/14 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.С.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
21 жовтня 2014 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Панкеєва О.В.
при секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікос Фінанс» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікос Фінанс», треті особи: орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району м.Запоріжжя, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання іпотечного договору недійсним, -
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до ПАТ «Банк Кіпру», ОСОБА_4, ТОВ «Ікос Фінанс» із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26.06.2007 року між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір №73/07, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язання ТОВ «ТРІАДА» за кредитним договором № 12/07 від 26.06.2007 року, ОСОБА_4 передав в іпотеку АБ «АвтоЗАЗбанк» нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою:АДРЕСА_2.
Вона є донькою ОСОБА_4, на час укладення зазначеного іпотечного договору була неповнолітньою, мешкала та мала право користування вказаним житловим будинком, який є предметом іпотеки.
Під час укладання іпотечного договору згоди органа опіки та піклування на вказаний правочин не було, тому вважала, що зміст іпотечного договору суперечить її правам і інтересам, тому просила суд визнати недійсним іпотечний договір, укладений між її батьком та АБ «АвтоЗАЗбанк», та стягнути з відповідачів судові витрати.
В судове засідання позивачка не з'явилася, свої інтереси в суді довірила представляти ОСОБА_6, який у повному обсязі підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позові, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідачів ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Ікос Фінанс» - Краснопивцев О.К. просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час судового розгляду було досліджено декілька довідок щодо реєстрації неповнолітньої ОСОБА_3 під час укладення іпотечного договору. Так, згідно довідки голови квартального комітету №19 від 21.06.2007 року № 535 за адресою: АДРЕСА_2 неповнолітні особи не зареєстровані. Зазначена інформація підтверджується і даними сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області від 23.05.2013 року (позивачка зареєстрована у спірному будинку з 17.05.2012 року). Разом із тим, відповідно до довідки Комунарського районного відділу УДМС України в Запорізькій області від 17.04.2013 року ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою розташування іпотечного майна з 20.09.2001 року, а згідно довідки від 07.08.2013 року від того ж самого органу - позивачка зареєстрована з 22.03.2002 року. Таким чином, враховуючи, що у довідках Комунарського районного відділу УДМС України в Запорізькій області міститься певні протиріччя щодо дати реєстрації ОСОБА_3, тому єдиним належним доказом, на думку представника відповідачів, є довідка від голови квартального комітету, тобто відсутні докази, що позивачка на момент укладання іпотечного договору мешкала у спірному будинку та, відповідно, мала право користування житлом.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений та дату та місце розгляду справи. До суду надав заяву, в якій просив суд розглянути позов без його участі та не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Представник третьої особи - органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району м.Запоріжжя у судове засіданні не з'явилася та до суду надала заяву, згідно якої просила розглянути справи без її участі та в інтересах дитини задовольнити позов.
Третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена та дату та місце розгляду справи.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2013 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Кіпру», ОСОБА_4, ТОВ «Ікос Фінанс», треті особи: орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання іпотечного договору недійсним - задоволено.
Іпотечний договір №73/07 від 26.06.2007 року, укладений між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк» та ОСОБА_4, - визнано недійсним.
Стягнуто з ПАТ «Банк Кіпру», ОСОБА_4, ТОВ «ІкосФінанс» на користь ОСОБА_3 витрати по судовому збору у розмірі 114 грн. 70 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ «Ікос Фінанс», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з наступного.
За вимогами ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.07.1996 року ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (т.1 а.с.4).
26.06.2007 року між ТОВ «ТРІАДА», в особі директора ОСОБА_4 та Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», було укладено кредитний договір № 12/07, згідно умов якого, банк відкрив зазначеному товариству відкрив кредитну лінію в сумі 600 000 грн. на поповнення обігових коштів строком з 26.06.2007 року до 25.06.2009 року зі сплатою 19% річних (т.1 а.с. 102-103).
Того ж дня, між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір № 73/07, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов'язання ТОВ «ТРІАДА» за кредитним договором № 12/07 від 26.06.2007 року, ОСОБА_4 передав в іпотеку АБ «АвтоЗАЗбанк» нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, який належав останньому на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 090867 від 01.09.2003 року, виданого Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (т.1 а.с. 99-101, 104-105).
У подальшому, 25.02.2009 року та 27.07.2009 року між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», та ОСОБА_4 були укладені додаткові договори до зазначеного іпотечного договору щодо збільшення сплати річних відсотків (до 21 % та 24%, відповідно) за кредитним договором № 12/07 від 26.06.2007 року (т.1 а.с.9-12).
Згідно договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 19.05.2011 року, укладеного між ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «ІКОС ФІНАНС», згідно якого останнє приймає всі права вимоги за іпотечним договором 73/07 від 26.06.2007 року (т.1 а.с. 79-84).
Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд, прийшов обґрунтованого висновку про те, що зазначений іпотечний договір був укладений з порушенням діючого законодавства.
Так, згідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Частиною 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Відповідно до ст. 18 зазначеного Закону діти - члени сім'ї власника житлового будинку мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником. Статтею 405 Цивільного кодексу України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності, на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям (ч.4 ст.12 цього ж закону).
З досліджених матеріалів справи вбачається, що згідно довідки голови квартального комітету № 19 Гапон О.В. від 21.06.2007 року № 535 за адресою: АДРЕСА_2 неповнолітні особи не зареєстровані (а.с.109). Зазначена довідка була надана ОСОБА_4 Акціонерному банку «АвтоЗАЗбанк» та нотаріусу під час укладання іпотечного договору 26.06.2007 року, тому при посвідченні іпотечного договору щодо передачі в іпотеку вказаного будинку не було звернення до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на вчинення цього правочину.
Зазначений факт підтверджується інформацією від заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району Кузьменко В.І., згідно якої, до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як органу опіки та піклування ОСОБА_4 з питання надання дозволу на укладення іпотечного договору між останнім та АБ «АвтоЗАЗбанк», предметом іпотеки якого є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, не звертався (а.с. 70).
Вимагаючи скасувати рішення суду, товариство посилалось на те, що відповідно до п.12 ч.1 ст.14 Закону України «Про органи самоорганізації населення» саме на органу самоорганізації населення, до якого віднесено й квартальний комітет, у межах його діяльності можуть надаватися повноваження щодо ведення обліку громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення.
Відтоді на переконання апелянта, довідка голови квартального комітету №19 від 21.06.2007 року № 535 за адресою: АДРЕСА_2 про відсутність реєстрації позивачки в спірному будинку на момент передачі його в іпотеку, є належним доказом на підтвердження даної обставини.
Проте з таким запереченням погодитись не можна, оскільки наведена норма закону не передбачає права квартального комітету на ведення обліку проживання та реєстрації громадян. Більш того, відповідно до ч.3 ст.3 вказаного Закону основними завданнями органів самоорганізації населення є створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.
Таким чином, до завдань і повноважень квартального комітету не входить облік, реєстрація та знаття з реєстрації громадян за місцем їх проживання.
Крім того, з додатково наданої до апеляційного суду довідки голови квартального комітету № 19 від 28.08.2014 року № 341 (т.2 а.с.74) вбачається, що при наданні квартальним комітетом № 19 відомостей про осіб, які проживають за адресою : АДРЕСА_2, що було оформлено довідкою № 535 від 21.06.2007 року, фактичний вихід за вказаною адресою не проводився. Дані про відсутність малолітніх та неповнолітніх осіб були надані зі слів власника будинку.
З додатково наданих до апеляційного суду :
- довідки Запорізької спеціалізованої школи з поглибленим навчанням іноземної мови №7 вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно навчалася з 01.09.2002 по 31.05.2013 року в Запорізькому навчально-виховному комплексі №7. Проживала за адресою: АДРЕСА_2. Назву змінено на Запорізьку спеціалізовану школу з поглибленим вивченням іноземної мови № 7 на підставі рішення Запорізької міської ради від 29.05.2013 року року № 30;
- листа Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з 2001 по 2010 року мешкала за адресою: АДРЕСА_2 і спостергалася у дитячій поліклініці № 1 м.Запоріжжя ( на теперішній час- амбулаторія № 9 КЗ «Центр ПМСД №6».
В матеріалах справи також міститься довідка сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області від 23.05.2013 року, відповідно до якої позивач зареєстрована у спірному будинку з 17.05.2012 року (а.с. 76) та довідки Комунарського районного відділу УДМС України в Запорізькій області від 01.06.2012 року та 17.04.2013 року, згідно яких ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 20.09.2001 року (т.1 а.с.13, 126).
З метою встановлення точної дати, з якої у спірному будинку зареєстровано позивача, судом було зроблено запит до Комунарського районного відділу УДМС України в Запорізькій області. Відповідно до отриманої інформації (довідка від 07.08.2013 року) ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір'ю з 22.03.2002 року по теперішній час.
Зазначений факт підтверджується копією форми №1 на ім'я ОСОБА_8, яка разом із дитиною - ОСОБА_3 була виписана 20.09.2001 року з адреси: АДРЕСА_1 та зареєстрована у спірному будинку (т.1 а.с.129).
Таким чином, судом встановлено, що на момент укладення договору 26.07.2007 року неповнолітня ОСОБА_3 була зареєстрована та мешкала у будинку, що передавався в іпотеку. Тому, укладення іпотечного договору без дозволу органу опіки та піклування, на думку суду, суперечить вимогам ч.6 ст.203 ЦК України, внаслідок чого та в силу ч.1 ст.224 ЦК України такий договір вважається нікчемним і не породжує наслідків, передбачених ним.
За таких обставин, суд вважав за можливе задовольнити позов ОСОБА_3 та, з урахуванням вимог ст. 215 ЦК України, визнати іпотечний договір недійсним.
Колегія суддів погоджується із мотивами та висновками суду першої інстанції, зважаючи на те, що матеріалах справи відсутні відомості про те, що неповнолітня ОСОБА_3 на час укладення спірного договору іпотеки
З урахуванням вказаного, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду про визнання договору недійсним на підставі статей 205, 215" ЦК є законним і обгрунтованим.
Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив, вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.
Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікос Фінанс» відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
судді: