22.10.2014
336/3375/14-ц
2/336/1861/2014
22 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Вертелецькому М.О.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк»(далі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
В травні 2014 р. ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначено,що відповідно до договору б/н від 25.07.2008 р.відповідач отримав кредит у розмірі 3000 гр.у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік (з розрахунку 360 днів на рік)на суму залишку заборгованості.
Згідно Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою ,картрахунок відкритий на невизначений термін,по закінченню строку дії картка продовжується банком на новий строк,якщо до початку місця закінчення стоку дії не надходило письмової заяви утримувача про закриття картрахунку.
Посилаючись на те,що позивачем умови договору були виконані в повному обсязі належним чином,проте відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносив кошти на погашення заборгованості за кредитом з відсотками та іншими витратами(штрафами),на підставі ст.ст.526,527,530, 1050, 1054 ЦК України та умов договору,позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором станом на 31.03.2014 р.в сумі 12032 гр.10 коп. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Циганкова Т.О.позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зокрема зазначала,що картрахунок відповідача на користування кредитними коштами був відкритий банком на невизначений термін,після закінчення строку дії картки вона була продовжена банком до серпня 2012 р.,оскільки відповідач письмово не заявляла про закриття рахунку,тому строк позовної давності при зверненні до суду вважає не пропущеним.
Відповідач ОСОБА_3.в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила,що дійсно отримала 25.07.2008 р.картку «Універсальна» із встановленим лімітом кредитних коштів 3000 гр.,була ознайомлена з Правилами та умовами надання банківських послуг. Протягом 2008 р.користувалась кредитом,останній раз знімала кошти у жовтні 2008 р.,проте не мала можливості погашати кредит у встановлені банком строки та розмірі. Заяви про закриття картрахунку не подавала,суму заборгованості не оспорювала. Просила суд відмовити у позові з посиланням на те,що позовна заява подана до суду із пропуском строку позовної давності,який сплинув ,на її думку ,у листопаді 2011 р.,а з вимог про стягнення пені сплив спеціальний строк позовної давності в один рік.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_1, заперечуючи проти позову зазначила, що останній раз кредитні кошти відповідач знімала з картрахунку у листопаді 2008 р.,тому позовна заява подана до суду із пропуском строку позовної давності,який сплинув через три роки у листопаді 2011 р. З посиланням на ці обставини просила відмовити в позові в повному обсязі.
Всебічно вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями ст.ст. 1054, 1050 ч.2,554 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено та перевірено доказами,що 25.07.2008 р.відповідач ОСОБА_3звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про надання кредиту у розмірі 3000 гр.у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» із сплатою відсотків за користування кредитом 3 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з розрахунку 360 днів на рік.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява клієнта разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між нею і банком кредитний договір , відповідно до п.9.3 картрахунок відкритий на необмежений термін.
Банк надав відповідачу 14.08.2008 р.кредит на суму 3000 гр.шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна»,відкриту на ім*я відповідача відповідно до умов та тарифів установи банку -із сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом,та сплатою банку штрафу при порушенні строків платежів по якомусь грошовому зобов*язанню більше ніж на 30 днів у розмірі 500 гр.та 5% від суми позову.
Факт отримання кредитної картки та користування кредитними коштами відповідачем в суді не оспорювався.
Таким чином, сторонами досягнуто згоди по всім істотним умовам при укладенні договору, відповідно до ст.ст. 638, 640 та 1054 ЦК України, що вони засвідчили: відповідач - своїм підписом, а банк - діями по відкриттю рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем,ОСОБА_3порушила умови договору, взяті на себе зобов'язання не виконувала, передбачені умовами договору платежі жодного разу не вносила, внаслідок чого станом на 31 березня 2014 року утворилась заборгованість, яка за розрахунком банку становить суму 12032 гр.10 коп.та складається з наступного:2997 гр30 коп. - заборгованість за кредитом,6055 гр.86 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом,1929 гр.79 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом,500 гр. - штраф (фіксована частина),549 гр.15 коп. - штраф (процентна складова).
За змістом ст.ст. 530,631 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з положеннями статей 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п.9.3 Умов та правил надання банківських послуг, п.3 абз.4 Правил користування платіжною карткою, картрахунок відкритий на невизначений термін,по закінченню строку дії картка продовжується банком на новий строк,якщо до початку місця закінчення стоку дії не надходило письмової заяви утримувача про закриття картки.
З наданої позивачем інформації про кредитну карту відповідача видно,що банк продовжив строк її дії до серпня 2012 р.
Як пояснила суду відповідач,вона як утримувач картки до позивача з письмовою заявою про закриття картрахунку не зверталась.
Таким чином ,пролонгація договору між сторонами полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено, якщо інше не передбачено договором.
За таких обставин, оскільки договір між банком та відповідачем був пролонгований банком до 01.08.2012 р.,жодна зі сторін не заявляла про його припинення,строк договору між позивачем та відповідачем був продовжений тих умовах, на яких його було укладено.
Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Проте положення про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватись лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення чи оспорювання іншою особою.
З огляду на викладене,суд дійшов до висновку,що при зверненні до суду із даним позовом у травні 2014 р.позивачем строк позовної давності три роки не був пропущений і приймає рішення про задоволення позову КБ «ПриватБанк» та стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 12032 гр.10 коп.
На підставі ст. 530,554,627 ,628 ,631,638,640,1054, 1050 ЦК України ,ст..3,10,11,57,60,88,212-215,218,294 ЦПК України,суд-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3,ІПН НОМЕР_1,на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»,ЄДРПОУ 14360570,на рахунок № 29092829003111 заборгованість за кредитним договором від 25.07.2008 р. в розмірі 12032(дванадцять тисяч тридцять дві) гривні 10 копійок,яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 2997 гр.30 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6055 гр.86 коп.,заборгованості по комісії за користуванням кредитом в сумі 1929 гр.79 коп., штрафу (фіксована частина) в сумі 500 гр., штрафу (процентна складова) в сумі 549 гр.15 коп.
Стягнути з ОСОБА_3,ІПН НОМЕР_1,на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»,ЄДРПОУ 14360570,на рахунок №64993919400001 судові витрати в сумі 243 гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.А.Галущенко