264/13850/13-ц
2/264/4869/2014
"16" жовтня 2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., при секретарі Кадимовій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованої суми індексації заробітної плати з компенсацією, -
В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ «ММК ім. Ілліча») з позовом про стягнення суми індексації заробітної плати, зазначивши, що з 19 лютого 1991 року по 17 грудня 2010 вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Під час його роботи на підприємстві при виплаті заробітної плати не проводилася індексація, передбачена діючим законодавством, внаслідок чого порушені її права на оплату праці, які мають бути відновлені шляхом зобов'язання підприємства провести та виплатити йому індексацію заробітної плати. Просить стягнути з відповідача суму індексації заробітної плати за період з 01 березня 2003 року по 17 грудня 2010 року та суму компенсації, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а також витрати на правову допомогу в сумі 250 грн.
В ході судового розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на її користь невиплачену (заборговану) індексацію заробітної платні за період з березня 2003 року по 17 грудня 2010 року у сумі 7784, 43 грн., та компенсацію, яка нараховується при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати в розмірі 8935, 15 грн.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «ММК ім. Ілліча» у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а також заперечення проти позову, в яких зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки будь-які порушення в частині розрахунків з позивачем по сумам індексації заробітної плати в діяльності відповідача були відсутні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 19 лютого 1991 року по 17 грудня 2010 року перебувала у трудових відносинах із ПАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. За цей період їй нараховувалась і виплачувалась заробітна плата.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
У відповідності з положеннями ч. 5 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації, зазначений в частині першої цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений і п. 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями.
Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи та організації усіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Вирішуючи питання щодо суми, яка підлягає стягненню, суд приходить до наступного.
З наданого представниками відповідача розрахунку індексації заробітної плати ОСОБА_1 з компенсацією за затримку у виплаті, вбачається, що за період з 1 березня 2003 року по 31 липня 2006 року сума нарахованої індексації становить 527,04 грн., сума нарахованої компенсації відповідно становить 543,56 грн., а, починаючи з 1 серпня 2006 року позивачеві вже нараховувалась індексація випереджаючим шляхом на підставі підвищення заробітної плати, внаслідок чого за вказаний період відсутня заборгованість з індексації та компенсації у відповідача перед позивачем.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що ним в період з 1 березня 2003 року по 31 липня 2006 року проводилось підвищення позивачу заробітної плати випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції за наступних обставин..
Ч.. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» набрала чинності 31 березня 2005 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України».
При цьому зміни до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в частині можливості нараховувати заробітну плату випереджаючим шляхом, враховуючи прогнозований рівень інфляції, були внесені на підставі Постанови Кабінету Міністрів від 17 травня 2006 року № 690 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», що набрала чинності 25 травня 2006 року, та за якою було «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» доповнено абзацами 4, 5, 6 та 7, де було визначено порядок підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції.
Таким чином механізм реалізації положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було введено у дію лише з 25 травня 2006 року та заборгованість з індексації заробітної плати та компенсації позивачу за період з березня 2003 року по липень 2006 року включно в розмірі 1070,60 грн. утворилась у відповідача до практичної реалізації положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на підставі «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», що підтверджується наданим представниками «ММК імені Ілліча» розрахунком
Зазначене свідчить про наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачу індексації заробітної плати з компенсацією за затримку у її виплаті за цей період.
При цьому суд погоджується з доводами представників «ММК імені Ілліча» щодо відсутності боргу з індексації та компенсації перед позивачем, починаючи з 1 серпня 2006 року, бо позивач не довів у цій частині заявлені ним позовні вимоги.
Натомість суд дійшов висновку, що відповідач виплачував у відповідності до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» позивачу випереджаючим шляхом заробітну плату з урахуванням прогнозного рівня інфляції, починаючи з 1 серпня 2006 року по 1 липня 2010 року та це підтверджується наданими суду письмовими доказами, тому позовні вимоги щодо стягнення індексації заробітної плати з компенсацією за вказаний період задоволенню не підлягають.
Суд не приймає як доказ розрахунок, наданий позивачкою щодо розміру заборгованості, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Між тим, відповідне клопотання від позивачки не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторони виникає спір.
Позивачкою не надано суду переконливих доказів того, що сума заборгованості утворена саме у зазначеному розмірі та за період з 1.03.2003 року по 17.12.2010 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про те,що розмір заборгованості з індексації заробітної плати та компенсації за затримку у її виплаті у «ММК імені Ілліча» перед позивачем утворився за період з березня 2003 року по липень 2006 року( включно) та складає 1070 грн. 60 коп. і саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача.
Враховуючи, що індексація на заробітну плату входить до структури заробітної плати, з якої проводяться відрахування податків та обов'язкових платежів як з заробітної плати, а в наданому відповідачем розрахунку індексації, що підлягає виплаті позивачу, не зазначені суми відповідних відрахувань податків і обов'язкових платежів, суд приходить до висновку, що при виплаті відповідачем присуджених для позивача сум належить утримати з них передбачені законом податки і обов'язкові платежі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
У відповідності до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать, в тому числі, витрати на правову допомогу. Як вбачається з матеріалів справи, витрати на правову допомогу, понесені позивачем за складання позовної заяви становлять 250 грн. Позивач має право на відшкодування судових витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Виходячи з наведеного, суд вважає можливою та достатньою у відшкодування судових витрат суму в розмірі 250 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 229,40 грн., від сплати яких позивач був звільнений при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 33 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованої суми індексації заробітної плати з компенсацією задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Левченка, 1, розрахунковий рахунок 26002962487612 в ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» м.Донецьк, МФО 334851, ідентифікаційний код 00191129) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1,) індексацію заробітної плати з компенсацією заборгованості за період з 01 березня 2003 року по 31 липня 2006 року в сумі 1070,60 грн. з утриманням ПАТ «ММК ім. Ілліча» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті, а також витрати на правову допомогу в сумі 250 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Левченка, 1, розрахунковий рахунок 26002962487612 в ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» м.Донецьк, МФО 334851, ідентифікаційний код 00191129) на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
В іншій частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю. О. Матвєєва