15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/602/14
Категорія: 8.3.12 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача П'ятниченка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
14 січня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 02.12.2013 року № 0000401703, та рішення від 02.12.2013 року № 0000411703.
В обґрунтування позову зазначено, що у період з 31.10.2013 року по 13.11.2013 року уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2013 року №1007/15-54-17-03/НОМЕР_3.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки відповідачем були прийняті повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0000401703 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3499,32 грн., у т.ч. основний платіж - 2332,88 грн., штрафні санкції -1166,44 грн.; №0000391703 про донарахування штрафу за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» на загальну суму 4080 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій щодо несвоєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску від 02.12.2013 року №0000411703 на загальну суму 12134, 95 грн., у т.ч. сума донарахування - 11174, 67 грн., штрафні санкції - 1166,44 грн.
Позивач не погоджується з висновками акту від 20.11.2013 року №1007/15-54-17-03/НОМЕР_3, тому вважає протиправними прийняті на підставі нього рішення ДПІ.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено повністю.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ФОП ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою її адміністративний позов задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача П'ятниченка А.О., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, проведеною перевіркою встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3 вимог податкового законодавства:
- п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - невиконання щоденного друку 12 фіскальних звітних чеків;
- заниження суми податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік, чим порушено вимоги п. 177.5.3. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, підлягає донарахуванню 2332,88 грн. податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності;
- заниження суми єдиного внеску за 2011 р.-2012 р., чим порушено ст. 7, ст. 9 «Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» донарахуванню підлягає єдиного соціального внеску на суму 11 174,67грн.
На підставі акту перевірки від 20.11.2013 року № 1007/15-54-17-03/НОМЕР_3 ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0000401703 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3499,32 грн., у т.ч. основний платіж - 2332,88 грн., штрафні санкції - 1166,44 грн.; №0000391703 про донарахування штрафу за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» на загальну суму 4080 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій щодо несвоєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску від 02.12.2013 року №0000411703 на загальну суму 12134, 95 грн., у т.ч. сума донарахування - 11174, 67 грн., штрафні санкції - 1166,44 грн.
Позивач не згодна з висновками акту від 20.11.2013 року № 1007/15-54-17-03/НОМЕР_3 щодо завищення ФОП ОСОБА_3 вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані за 2011 рік на суму 12359,78 грн., за 2012 р. - на суму 1485,30 грн., а також з висновками про неналежність витрат на електроенергію, понесених ФОП ОСОБА_3 в сумі 10784,39 грн. у 2011 р. та в сумі 7689,46 грн. у 2012р., до її господарської діяльності, у зв'язку із чим податковим органом зроблено висновок про заниження витрат у 2011 році на суму 23144,17 грн. та у 2012 році - на суму 9174,76 грн.
З пояснень позивача та її представника вбачається, що вона здійснює господарську діяльність із торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, користуючись ним на підставі Договору оренди №2 від 01.01.2012 р., укладеного з TOB «ТД «Преображенський», приміщення використовує спільно із ФОП ОСОБА_4, яка користується зазначеним приміщенням згідно Договору оренди торгових павільйонів та обладнання №02/01/13 від 02.01.2013 року, укладеного з TOB «ТД «Преображенський» та здійснює господарську діяльність із торгівлі м'ясом птиці. Загальна площа приміщення складає 31,7 кв. м., з них 23,7 кв.м згідно укладених договорів займає ФОП ОСОБА_3, а 8 кв.м - ФОП ОСОБА_4
Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_3 протягом усього часу здійснення господарської діяльності у даному приміщенні постійно користується електроосвітленням, кондиціонуванням та електроприладами, що споживають електроенергію, вважає повністю необґрунтованим висновок податкового органу про те, що витрати на електроенергію не відносяться до господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 Таким чином, позивач вважає витрати на електроенергію у розмірі 10 784, 39 грн. у 2011 році та у розмірі 7 689, 46 грн. - у 2012 році такими, що пов'язані з її господарською діяльністю, а отже, такими, що правомірно включені до складу витрат відповідних податкових періодів.
Також позивач посилається на те, що вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані згідно додатку №5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. від 17.01.2013 р. №48897 становить 224119,20 грн., а згідно книги обліку доходів і витрат Ф-10 за 2012 р. становить 224 211,30 грн., а тому наявне не завищення, а заниження вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, у розмірі 92,10 грн., що підтверджується даними книги обліку доходів та первинними документами.
Крім того позивач звернула увагу на те, що у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року до ДПІ у м. Южний Головного управління Мінходоходів в Одеській області сплачено збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на суму 1 720,00 грн., що вірно встановлено Актом перевірки, у 2011 році сплачено авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 800,00 грн., а тому, сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету за 2011 рік становить 12359,78 х 15% - 1720,00 - 800,00 = 1853,97 - 1720,00 - 800,00 = 0 грн. У періоді з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., до ДПІ у м. Южний Головного управління Мінходоходів в Одеській області сплачено збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на суму 1 932,00 грн., про що зазначено у Акті перевірки, тому сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає донарахуванню та сплаті до бюджету за 2012 рік становить - 92,10 х 15% - 1 932,00 = 0 грн.
Також позивач вказала, що сума єдиного соціального внеску, що підлягає доплаті за 2011 рік становить: сума заниженого у Декларації чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_3 за 2011 рік х 34,7% = 12359,78 х 34,7% = 4288,84 грн. Позивач звернула увагу на те, що у 2012 році було завищено суму чистого оподатковуваного доходу, сума єдиного соціального внеску за вказаний період не підлягає донарахуванню: - 92,10 х 34,7% = - 31,96 грн.
Таким чином, з огляду на помилковість висновків Акту перевірки, на підставі яких ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області були прийняті повідомлення-рішення № 0000401703 від 02.12.2013 р. та рішення № 00000411703 від 02.12.2013 р., позивач вважає, що вони підлягають скасуванню.
Відмовляючи у задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано ФОП ОСОБА_3 за №255600000000717784.
Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.07.2008 року, станом на момент перевірки перебувала на обліку в ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД-47.11); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (КВЕД - 47.19); роздрібна торгівля напоями в неспеціалізованих магазинах (КВЕД - 47.25).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 31.10.2013 року по 13.11.2013 року уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІК НОМЕР_3) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено від 20.11.2013 року акт №1007/15-54-17-03/НОМЕР_3.
Фактично за період, що перевірявся, ФОП ОСОБА_3 здійснювала роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами, перебувала на загальній системі оподаткування.
Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3 вимог податкового законодавства:
- п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - невиконання щоденного друку 12 фіскальних звітних чеків;
- заниження суми податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік, чим порушено вимоги п.177.5.3. п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, підлягає донарахуванню 2332,88 грн. податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності;
- заниження суми єдиного внеску за 2011р.-2012р., чим порушено ст. 7, ст. 9 «Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» донарахуванню підлягає єдиного соціального внеску на суму 11174,67 грн.
02 грудня 2013 року на підставі висновків від 20.11.2013 року акту № 1007/15-54-17-03/НОМЕР_3 ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято, зокрема: податкове повідомлення-рішення № 0000401703 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 3499, 32 грн., у т.ч. основний платіж - 2332, 88 грн., штрафні санкції - 1166,44 грн.; рішення №0000411703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 12134, 95 грн., у т.ч. сума донарахування - 11 174, 67 грн., штрафні санкції - 960,28 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись із вказаними вище рішеннями, позивачем було подано первинну скаргу до Головного управління Міндоходів в Одеській області у порядку ст.56 Податкового кодексу України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 12.12.2013 року № 18/1/15-32-10-02-08, згідно якого:
- податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 року № 0000401703 частково скасовано в частині застосування штрафних санкцій на суму 582,92 грн., інша частина рішення залишена без змін;
- рішення про застосування штрафних санкцій щодо несвоєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску від 02.12.2013 року № 0000411703 - залишено без змін.
Вирішуючи питання правомірності прийняття Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2013 року № 0000401703, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.4. ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Як вбачається з акту перевірки від 20.11.2013 року № 1007/15-54-17-03/НОМЕР_3, перевіркою правильності визначення витрат по ФОП ОСОБА_3 згідно наданих до перевірки документів (квитанцій на оплату товару, квитанцій за оренду приміщення, касові книги, книги обліку доходів і витрат по формі №10, накладних на товар) встановлено наступне завищення валових витрат на 32318,93 грн. (у 2011 р.- 23144,17 грн., у 2012 р. - 9174,76 грн.), а саме:
1) вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, згідно додатку №7 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік від 03.02.2012 року №110175, становить 165242,08 грн., однак згідно книги обліку доходів і витрат Форми № 10 за 2011 рік - становить 152882,3 грн.:
- Ф№10 від 19.08.2010р.№1553 за січень 2011р. - 13535,89грн.,
- Ф№10 від 08.02.2011р.№300 за лютий 2011р. - 11600,24грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за березень 2011р. - 9971,02грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за квітень 2011р. - 15730,12грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за травень 2011р. - 10838,96грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за червень 2011р. -11615,55грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за липень 2011р. - 19576,0грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за серпень 2011р. - 16869,73грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за вересень 2011р. - 10265,81грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за жовтень 2011р. - 7687,77грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за листопад 2011р. - 11071,19грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р. №668 за грудень 2011р. -14120,03 грн., тобто, завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані за 2011р., складає 12359,78грн.
2) вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, згідно додатку №5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. від 17.01.2013 р. №48897 становить 224119,20 грн., але згідно книги обліку доходів і витрат Форми № 10 за 2012р. - становить 222633,9 грн.:
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за січень 2012р. - 10637,8грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за лютий 2012р. - 14020,04грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за березень 2012р. - 17056,39грн.,
- Ф№10 від 16.03.2011р.№668 за квітень2012р. - 24348,87грн.,
- Ф№10 від 07.11.2011р.№2636 за травень 2012р.-24434,11грн.,
- Ф№10 від 07.11.2011р.№2636 за червень2012р. - 18834,95грн.,
- Ф№10 від 07.11.2011р.№2636 за липень2012р. - 21940,77грн.,
- Ф№10 від 07.11.2011р. №2636 за серпень2012р. - 28102,61грн.,
- Ф№10 від 07.11.2011р.№2636 за вересень2012р. - 24075,55грн.,
- Ф№10 від 07.11.2011р.№2636 за жовтень2012р. - 19149,32грн.,
- Ф№10 від 07.11.2011р.№2636 за листопад 2012р. - 9612, 13 грн.
- Ф№10 від 07.11.2011 р. №2636 за грудень 2012р. - 10421,39 грн., таким чином, завищення ФОП ОСОБА_3 вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані за 2012 рік, складає 1485,3 грн.
У відповідності до п. 3.3 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом ДПА України від 21.14.2010 року № 1025, у графі 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.
Згідно п. 3.6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом ДПА України від 21.14.2010 року № 1025, у графі 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу.
Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що кожна сума витрат, зазначена у графі 6 Книги, відображається у тому ж рядочку навпроти суми доходу в графі 3 Книги.
Як вбачається з Книги Форми № 10, наданої ФОП ОСОБА_3, позивач у спосіб передбачений законом, навпроти сум у графі 3 (дохід), відображала суми у графі 6 (витрати, які пов'язані з отриманням доходу).
При цьому, як вбачається з вказаних Книг обліку доходів і витрат, витрати попередніх місяців, які позивачем було відображено у графі 6 поточних місяців, вписані окремим рядком загальною сумою. Зокрема, у Книгу Форми № 10 у графу 6 за липень 2011 року не можливо віднести суму з червня 2011 року у розмірі 521,24 грн., оскільки є незрозумілим її походження, враховуючи ту обставину, що позивачем не було її відображено у графах 3 та 6 Книги за попередній місяць (червень 2011 р.). Тому суд першої інстанції вірно врахував, що позивачем неправомірно віднесено до витрат суми з попередніх періодів, які не підтверджуються відповідними доказами.
Також судом першої вірно встановлено, що витрати на електроенергію не пов'язані з господарською діяльностью ФОП ОСОБА_3 за 2011 рік у сумі - 10784,39 грн.; за 2012 рік у сумі - 7689,46 грн.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно договору оренди з TOB «Торговий Дім «Преображенський» від 01.01.2009 року №37/1-76-09, №2 від 01.01.2012 року, ФОП ОСОБА_3 здійснює діяльність у орендованому приміщені за адресою: АДРЕСА_1
Так, судом було обґрунтовано враховано, що при проведенні відповідачем обстеження орендованого приміщення 07.11.2013 року встановлено, що крамниця, розташована за адресою: АДРЕСА_1, працює під вивіскою «Владівські курчата». В крамниці працює ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 Ассортимент товару ФОП ОСОБА_3 - тільки алкогольні та табачні вироби. Товар розміщено на одному кутовому стелажі (5 полиць) загальною площею приблизно 4 кв.м. без використання холодильних вітрин. Решту площі 20 кв.м. фактично займає товар ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4) платника єдиного податку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області. Холодильні вітрини використовує тільки ФОП ОСОБА_4 для зберігання безалкогольних напоїв, соків, та курячої продукції.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустими доказами використання у своїй господарській діяльності відповідних електричних приборів, в той час як відповідачем було надано до суду Довідку обстеження від 07.11.2013 року № 952/15-54-17-03, з якої вбачається, що позивач у своїй господарській діяльності, яку він здійснює за адресою: АДРЕСА_1, не використовує електроприбори чи техніку, яка фактично могла б споживати електроенергію, яку ФОП ОСОБА_3 віднесла до витрат.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги надану позивачем в судовому засіданні 01.04.2014 року накладну від 14.11.2010 року на придбання двох тепловентиляторів та електрочайника, оскільки під час обстеження торговельного приміщення податковим органом 07.11.2013 року не було виявлено вказаних електроприладів та їх використання у господарській діяльності позивача. Крім того, про використання цих електроприладів позивач не згадувала ані у позові, ані під час надання пояснень суду 1-ї інстанції протягом усього часу розгляду справи та лише у останньому судовому засіданні надала копію зазначеної накладної.
Також колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на добовий розрахунок споживання електроенергії ФОП ОСОБА_3, оскільки, як правильно зазначено судом 1-ї інстанції, позивачем використовувалися показники максимального навантаження на електромережу, що проектувалася, для обчислення рекомендованої активної потужності споживання (10 кВт), що вбачається з робочого проекту зовнішнього електропостачання та висновку експертизи цього проекту (том 1, а.с. 46, 54). Також, у цьому розрахунку позивач враховувала цілодобове кондиціонування приміщення (а це 26 кВт з 124 кВт за добу), яке не потрібне для торгівлі групою товарів, що реалізовувала позивач (тютюнові вироби, алкогольні напої), та врахувала безперервне використання протягом 14 робочих годин на добу побутових електроприладів, стосовно використання яких зазначено вище.
До того ж, у наведеному апелянтом розрахунку взагалі не враховано споживання близько 40% від усієї електроенергії холодильним обладнанням (4,35 кВт), що вбачається з робочого проекту зовнішнього електропостачання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про некоректність наведених розрахунків споживання електроенергії, та вважає правильними висновки акту перевірки стосовно того, що витрати на електроенергію у сумі 18473,85 грн. не пов'язані з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_3
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази фактичної сплати послуг за отриману електроенергію, а саме: банківські квитанції та/або квитанції до прибутково-касового ордеру про сплату витрат на електроенергію. Проте акти поданих послуг, надані позивачем, не можуть вважатися доказом оплати за такі послуги.
Також, апеляційна інстанція погоджується з висновками акту перевірки від 20.11.2013 року № 1007/15-54-17-03/НОМЕР_3 про заниження ФОП ОСОБА_3 оподатковуваного доходу на суму 32318,93 грн., а саме:
- 2011 рік оподаткований дохід 27019,2 грн. х 15% = 4052,88 грн. податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, фізичною особою-підприємецем ОСОБА_3 у перевіряємому періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року до ДПІ у м.Южний ГУ Міндоходів в Одеській області сплачено збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на суму 1720,0 грн., сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету за 2011 р. дорівнює: 4052,88 - 1720,0 = 2332,88 грн.;
- 2012 рік оподаткований дохід 11287,33 грн. х 15% = 1693,1 грн. податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, ФОП ОСОБА_3 у перевіряємому періоді з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. до ДПІ у м.Южний ГУ Міндоходів в Одеській області сплачено збору за провадження деяких видів підприємниці діяльності на суму 1932,0 грн., таким чином, сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету за 2012р. дорівнює: 1693,1 - 1932,00 = 0 грн.
Суд 1-ї інстанції правильно виходив з того, що у відповідності до п. 177.1. ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно з п.п. 177.5.3. п. 177.5. ст. 177 Податкового кодексу України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже,, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про заниження ФОП ОСОБА_3 суми податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік, чим порушено вимоги п. 177.5.3. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягає донарахуванню 2332, 88 грн. податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.
Вирішуючи питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до п. 123.1 ПК України, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.01.2014 року № 18/1/15-32-10-02-08, яким позивачу визначено штрафні санкції у розмірі 25 відсотків від суми основного зобов'язання.
Таким чином колегія суддів погоджується з тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0000401703 від 02.12.2013 року в частині донарахування податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 2332,88 грн., за штрафними санкціями - 583,22 грн.( як вже зазначалося вище, ГУ Міндоходів в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0000401703 частково скасовано в частині застосування штрафних санкцій на суму 582,92 грн., інша частина рішення залишена без змін) прийнято правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому скасуванню не підлягає.
Вирішуючи питання правомірності висновку відповідача щодо заниження ФОП ОСОБА_3 суми єдиного внеску за 2011 - 2012 роки, чим порушено ст.ст. 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
Згідно п. 2.5. акту перевірки від 20.11.2013 року № 1007/15-54-17-03/НОМЕР_3, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, на який нараховується єдиний внесок встановлено:
- 2011 рік: за даними звітів - 3875,03 грн., за даними перевірки - 27019,2 грн., відхилення -23144,17 грн.;
- 2012 рік: за даними звітів - 2112,57 грн., за даними перевірки - 11287,33 грн., відхилення -9174,76 грн..
Як правильно встановлено відповідачем при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_3, первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є податкові декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, за 2012 рік, розрахунково-платіжні відомості по заробітній платі за 2011 рік, 2012 рік, трудовий договір, квитанції.
Перевіркою правильності нарахування ФОП ОСОБА_3 єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34/7%, встановлено:
- 2011 рік: за даними звітів - 1344,63 грн., за даними перевірки - 9375,66 грн., відхилення 8031,03 грн.;
- 2012 рік: за даними звітів - 773,06 грн., за даними перевірки - 3916,70 грн., відхилення 3143,64 грн.;
- Разом: за даними звітів - 2117,69 грн., за даними перевірки - 13292,36 грн. відхилення 11174,67 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу. На період до 1 січня 2023 року платники, зазначені в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які є підприємствами суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), звільняються від сплати єдиного внеску на суму оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно ч.ч. 3-7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п'ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Отже, з матеріалів справи та аналізу наведених норм Закону слідує, що ФОП ОСОБА_3 донарахуванню підлягає сума єдиного соціального внеску 11174,67 грн., а саме: за 2011 рік - 8031,03 грн., за 2012 рік - 3143,64 грн., з чим погоджується апеляційний суд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення № 0000411703 від 02.12.2013 року про застосування штрафних санкцій та донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 12134, 95 грн., у т.ч. сума донарахування - 11174, 67 грн., за штрафними санкціями - 960,28 грн., прийнято ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно та скасуванню не підлягає.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_3
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, при тому, що позивач не довів суду відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках Акту перевірки від 20.11.2013 року № 1007/15-54-17-03/НОМЕР_3.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов