15 жовтня 2014 р. Справа № 2а/489/270/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Коваленко І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2014 року (про забезпечення позову) у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, ОСОБА_4, про скасування постанови,
У липні 2014 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Ленінському районі м. Миколаєва звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 липня 2014 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 10.09.2013 по адміністративній справі №2а/489/249/13, про стягнення з УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 22 928,20 грн.
У серпні 2014 року позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження від 09 липня 2014 року з виконання виконавчого листа та зупинення стягнення на підставі вказаного виконавчого документа до набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2014 року клопотання УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва задоволено частково.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 10.09.2013 по адміністративній справі №2а/489/249/13, про стягнення з УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 22 928,20 грн. заборгованості до набрання законної сили судовим рішення у справі №2а/489/270/14.
Не погоджуючись з вказаним рішенням апелянт подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2014 у справі №2а/489/249/13 визнано незаконною та скасовано постанову управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 13.02.2014, якою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з УПФ на користь ОСОБА_4 22928,20 грн. заборгованості. У теперішній час постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2014 у справі №2а/489/249/13 оскаржується УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва в апеляційному порядку. Однак, до набрання чинності постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2014 у справі №2а/489/249/13 відповідач відкрив виконавче провадження (постановою від 09 липня 2014 року) та наклав арешт на кошти боржника в межах загальної суми заборгованості, які обліковуються на рахунках в банках, що може призвести до списання коштів в примусовому порядку з урахуванням виконавчого збору та витрат державного виконавця, та, в свою чергу, може заподіяти збитки боржнику.
З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 10.09.2013 по адміністративній справі №2а/489/249/13 до набрання законної сили судовим рішення у справі №2а/489/270/14.
Також, суд першої інстанції зазначив, що у частині зупинення виконавчого провадження клопотання задоволенню не підлягає, оскільки вирішення такого питання не належить до компетенції суду.
В апеляційній скарзі управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області вказується, що постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2014 у справі №2а/489/249/13 набрала законної сили 02 травня 2014 року, що підтверджено відповідним штампом та підписом судді, тому дії державного виконавця по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ґрунтуються на Законі, а ухвала суду першої інстанції є незаконною.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що постановою від 13 лютого 2014 року ВП №43905146 відповідач відмовив у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 22928,20 грн.
У подальшому, у зв'язку зі скасуванням постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2014 року (справа №2а/489/249/13) постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13 лютого 2014 року, відповідач розпочав виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 22928,20 грн. (постанова від 09 липня 2014 року ВП №43905146 (а.с.10)).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва оскаржило постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2014 року в апеляційному порядку.
Згідно з інформацією, яка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2014 року у справі №2а/489/249/13.
Таким чином, питання про те, повинен був чи ні відповідач відкривати виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_4 22928,20 грн. буде вирішуватися судом апеляційної інстанції під час перевірки законності постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2014 року у справі №2а/489/249/13.
Колегія суддів вважає, що існує небезпека того, що в ході відкритого постановою від 13 лютого 2014 року ВП №43905146 виконавчого провадження державним виконавцем будуть застосовані до УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва негативні наслідки за невиконання цієї постанови, обґрунтованість якої є спірною.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 10.09.2013 по адміністративній справі №2а/489/249/13.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2014 року (про забезпечення позову) - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець