Справа: № 826/4620/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №501" про стягнення заборгованості в сумі 41 360,38 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №501" про стягнення суми заборгованості в розмірі 41 360,38 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зважаючи на відсутність клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судовою колегією встановлено, що у зв'язку з наявністю у відповідача станом на 18.10.2001 податкового боргу, контролюючим органом було складено та направлено на адресу ПАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона №501" першу податкову вимогу №1/104 від 18.10.2001 року на загальну суму 577,25 грн., яку було отримано платником податків, що підтверджується копією корінця відправлення № 1186.
В подальшому, у зв'язку з несплатою, розмір податкового боргу збільшився і на час звернення до суду складав 41360,38 грн.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковий борг у вказаній сумі сформовано позивачем з земельного податку на суму 33 398,57 грн.: 32 579,79 грн. (відповідно до декларацій з плати за землю від 10.02.2011, 20.02.2012, 13.02.2013, 11.06.2013) + 818,78 грн. (пеня) та з податку на додану вартість - 7 961,81 грн.: 4 616,72 грн. (згідно декларацій з ПДВ від 19.12.2012, 18.10.2011, 19.09.2011) + 3 230,00 грн. (за податковими повідомленнями-рішеннями № 0008811520 від 15.05.2012 та № 0020831520 від 30.09.2011) + 115,09 грн. (пеня), що підтверджується обліковими картками платника.
Так як відповідачем податковий борг погашено не було, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг у розмірі 41 360,38 грн., щодо стягнення якого з приватного акціонерного товариства "Спеціальна пересувна механічна колона № 501" звернувся позивач, є неузгодженим грошовим зобов'язанням.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з абзацом другим підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Так, суд першої інстанції звернув увагу, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази щодо винесення контролюючим органом другої податкової вимоги, що є порушенням п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та свідчить про неузгодженість податкових зобов'язань платника.
Апелянт з таким висновком суду не погодився, мотивуючи власну позицію тим, що п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо сума податкового боргу платника, якому надіслано податкову вимогу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Колегія суддів такі доводи апелянта оцінює критично, виходячи з такого.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, Глава 9 Розділу ІІ якого визначає новий порядок погашення податкового боргу платників податків.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, норма статті 59 Податкового кодексу України про направлення лише однієї податкової вимоги не може бути поширена на правовідносини щодо направлення податкових вимог відповідачеві, оскільки вони виникли до набрання ним чинності.
Натомість, на момент звернення позивача до суду із позовом про стягнення податкового боргу діяв Податковий кодекс України, згідно з пунктом 95.2 статті 95 якого стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
При цьому, Податковий кодекс України не містить положень про те, що формування та направлення платнику податків до 01.01.2011 лише першої податкової вимоги відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є достатньою підставою для стягнення податкового боргу.
Таким чином, оскільки позивачем не було дотримано порядок направлення податкових вимог, визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», він мав направити податкову вимогу за правилами, визначеними Податковим кодексом України.
Колегія суддів враховує надані позивачем разом з апеляційною скаргою докази направлення податкового повідомлення-рішення №0020831520 від 30.09.2011 а також податкового повідомлення-рішення № 0008811520 від 15.05.2012, копію акту опису майна платника у податкову заставу, оскільки справа розглядалася судом першої інстанції у порядку скороченого провадження і вказаних доказів суд у ДПІ не витребовував.
Разом з тим, на думку апеляційного суду, зазначені докази не спростовують висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на те, що податковим органом не надсилалася на адресу Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №501" податкова вимога згідно вимог Податкового кодексу України.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів в місті Києві до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №501" про стягнення заборгованості в сумі 41 360,38 грн. - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 року - без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.