ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12504/14 15.10.14 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС"
до Публічного акціонерного товариства "Комбінат будіндустрії"
про стягнення 45 389,71 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Лук'яненко Я.В. за довіреністю № б/н від 22.11.2013 р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Комбінат будіндустрії" про стягнення 45 389,71 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.07.2014 р.
18.07.2014 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі на виконання вимог суду.
23.07.2014 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній проти задоволення позову заперечує, та платіжне доручення № 110 від 17.07.2014 р. на суму 3 000,00 грн., що підтверджує часткову оплату поставленого позивачем товару.
Ухвалою суду від 24.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2014 р.
У судовому засіданні 13.08.2014 р. представник відповідача заявив про здійснення 12.08.2014 р. часткової оплати поставленого товару, проте будь-яких доказів на підтвердження сказаного не надав.
Представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі.
Ухвалою від 13.08.2014 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.
У судовому засіданні 13.08.2014 р. оголошувалась перерва до 29.08.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 29.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою від 29.08.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у зв'язку з виходом із відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою від 04.09.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.
У судове засідання 16.06.2014 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги суду щодо надання доказів оплати відповідачем поставленого товару не виконали.
Ухвалою суду від 16.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 15.10.2014 р., зобов'язано сторони надати всі докази здійснення відповідачем оплати за договором.
У судове засідання 15.10.2014 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду щодо надання доказів здійснення оплати поставленого за Договором товару не надав; хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та заявив про відсутність надходжень грошових коштів від відповідача з 18.07.2014 р. по 15.10.2014 р.
У судовому засіданні 15.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліс" (надалі - позивач, Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Комбінат будіндустрії" (надалі - відповідач, Покупець) укладено договір поставки № 609 (надалі - Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити: щебеневу продукцію, цемент і т.п. (надалі іменується "товар"). Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо), одиниці виміру товару визначаються Сторонами у видаткових накладних або товаротранспортних накладних.
Згідно з п. п. 2.1., 2.4., 2.5. Договору, загальна вартість товару за цим Договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього Договору. «Партія товару» - обсяг товару в межах однієї товаротранспортної або видаткової накладних. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку товару. Зміна остаточно узгодженої Сторонами ціни товару після його передачі Покупцю не допускається. Сума договору складається з суми вартості видатково-прибуткових накладних, оформлених Продавцем, на видачу товарів Покупцю протягом дії цього договору.
Пунктами 6.1., 6.3. Договору передбачено, що Покупець вправі замовляти та вимагати поставки за цим Договором без попередньої оплати партії товару, за умови, що загальна вартість такої партії товару не перевищує 150 000,00 грн. Остаточний розрахунок за отриману партію товару здійснюється Покупцем на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання такої партії товару, але у будь-якому випадку Покупець зобов'язаний провести остаточний розрахунок за поставлений товар до 30 грудня поточного року.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором здійснив належним чином, поставивши відповідачу 23.03.2014 р. товар на суму 40 970,54 грн. за видаткової накладною № РН-0000101.
Відповідач 17.07.2014 р., тобто після звернення позивача до суду з даною позовною заявою, частково оплатив поставлений позивачем товар на суму 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 110 від 17.07.2014 р.
Крім того, у судовому засіданні 13.08.2014 р. представник відповідача заявив про здійснення часткової оплати за поставлений товар 12.08.2014 р., проте жодних доказів на підтвердження сказаного суду не надав.
Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2014 р. заявив про відсутність надходжень від відповідача будь-яких грошових коштів за поставлений товар, крім 3 000,00 грн., перерахованих платіжним дорученням № 110 від 17.07.2014 р.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 15.10.2014 р. у розмірі 37 970,54 грн. за товар, поставлений відповідно до умов Договору. Жодних доказів протилежного суду не надано.
Пунктом 10.4. Договору сторони домовились, що у разі порушення встановлених цим Договором, додатками чи додатковими угодами до нього строків оплати Сторона, яка допустила таке порушення, сплачує на користь іншої Сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день прострочення.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, посилаючись на умови п. 10.4. Договору та приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача, крім суми заборгованості, 1 258,30 грн. пені, 2 962,7 грн. інфляційних втрат та 198,68 грн. 3 % річних.
Відповідач у своєму відзиві проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що строк оплати поставленої партії товару спливає 30 грудня поточного року, а тому підстави для здійснення такої оплати на даний час відсутні.
Дослідивши умови Договору та наявні у матеріалах справи докази, суд відзначає наступне.
Погодивши умови п. 6.3. Договору, яким визначено, що остаточний розрахунок за отриману партію товару здійснюється Покупцем на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання такої партії товару, але у будь-якому випадку Покупець зобов'язаний провести остаточний розрахунок за поставлений товар до 30 грудня поточного року, сторони дійшли згоди щодо встановлення граничного строку оплати Покупцем отриманого товару.
З урахуванням вказаного пункту Договору, суд дійшов висновку про те, що станом на дату винесення даного рішення Покупець не порушив встановлений сторонами граничний строк оплати переданого йому товару, у зв'язку з чим у цьому випадку не підлягають застосуванню положення п. 10.4. Договору та ст. 625 ЦК України; відтак у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних належить відмовити.
При цьому, суд вважає таким, що настав з моменту пред'явлення позивачем відповідної вимоги, якою являється подана позовна заява, обов'язок відповідача щодо сплати вартості поставленого товару у повному обсязі, у зв'язку з чим вимога про стягнення наявної заборгованості підлягає задоволенню.
Також, оскільки частина заборгованості була сплачена відповідачем 17.07.2014 р., тобто після звернення позивача до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 970,54 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 3 000,00 грн. належить припинити. Решта позовних вимог залишається без задоволення з підстав їх передчасності.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3 000,00 грн. заборгованості.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комбінат будіндустрії" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; код ЄДРПОУ 04012193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15; код ЄДРПОУ 19407655) 37 970 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 54 коп. заборгованості та 1 649 (одну тисячу шістсот сорок дев'ять) грн. 12 коп. судового збору.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 20.10.2014 р.
Суддя Н.І. Зеленіна