Справа № 802/643/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А. В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
16 жовтня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Боровицького О. А.
при секретарі: Майданюк Я.Л.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів , -
В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії України, в якому просив визнати неправомірними дії і бездіяльність посадової особи, члена ЦВК України Швець Ю.В. щодо відмови у розгляді його звернення; стягнути на його користь з ЦВК України середньомісячний заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.03.2013 року по 01.10.2013 року на 9310 грн., а також 760 грн. - компенсацій втрати коштів внаслідок інфляції, 1020 грн. недоплаченої різниці в посадовому окладі, 8000 грн. моральної шкоди за тривале порушення трудових прав, 500 грн. - відшкодування понесених ним витрат та 1500 грн. - на юридичну допомогу, всього на суму 20 990 грн.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.06.14 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 року, даний позов в частині позовних вимог щодо стягнення середньомісячного заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 01.03.2013 року по 01.10.2013 року та, відповідно, компенсації втрати коштів внаслідок інфляції за цей період, а також відшкодування завданої моральної шкоди та понесених витрат залишено без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Центральної виборчої комісії України щодо відмови у розгляді звернення від 12 лютого 2014 року ОСОБА_2, а в решті задоволення позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши Центральну виборчу комісію України розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 12 лютого 2014 року, що надійшла до Центральної виборчої комісії України 17 лютого 2014 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 24 червня 2014 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні позивач заперечив доводи апеляційної скарги.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено під час судового розгляду справи в суді першої інстанції , в лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із скаргою - зверненням від 12.02.2014 року щодо виплати йому коштів, які, відповідач не виплатив в повному обсязі.
Згідно відповіді ЦВК України від 18.02.2014 року №21-30-169 заяву - звернення ОСОБА_2 повернуто останньому без розгляду, з посиланням на невідповідність її вимогам статті 14 Закону України "Про Центральну виборчу комісію України" від 30 червня 2004 року № 1932-IV.
Не погоджуючись з діями ЦВК України, ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію України" від 30 червня 2004 року № 1932-IV визначено, що Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
За приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про Центральну виборчу комісію України" від 30 червня 2004 року № 1932-IV виборці, виборчі комісії, комісії з референдумів, інші суб'єкти виборчого і референдумного процесів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, іноземці та особи без громадянства, а також органи влади іноземних держав, міжнародні організації мають право звернутися до Комісії із зверненнями з питань, що належать до повноважень Комісії, в порядку, встановленому цим Законом, Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Згідно частини 3 статті 14 Закону України "Про Центральну виборчу комісію України" від 30 червня 2004 року № 1932-IV під зверненням слід розуміти: заяву, в якій міститься прохання сприяти реалізації виборчих прав, права на участь у референдумі, надати консультативно-методичну допомогу чи рекомендації щодо підготовки та проведення виборів і референдумів, роз'яснення з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми або в якій висловлюються думки, рекомендації, поради щодо вдосконалення законодавства України з питань виборів і референдумів та правового регулювання виборів і референдумів в Україні, стосовно покращання діяльності виборчих комісій, комісій з референдумів тощо; скаргу, в якій міститься інформація про порушення законодавства України про вибори і референдуми та вимога забезпечити реалізацію і захист виборчих прав, права на участь у референдумі, законних інтересів суб'єктів виборчого і референдумного процесів, поновити порушені виборчі права та право на участь у референдумі.
У відповідності до вимог частин 2, 3 вищезазначеної статті скарги подаються і розглядаються в порядку та строки, встановлені відповідним законом України про вибори або референдуми. Заява може бути подана до Комісії в письмовій або усній формі. В усній формі заяви подаються під час особистого прийому членами Комісії і фіксуються в порядку, встановленому Комісією.
Разом з тим, заява, що подається до ЦВК України, повинна містити ряд необхідних реквізитів, викладених в частині 6 зазначеної вище статті,
Як слідує із скарги - звернення, поданої позивачем до Комісії, остання не стосується питань, зазначених вище, а тому, на думку суду, вимоги статті 14 Закону №1932 на неї не поширюються.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повернення заяви позивача без розгляду з підстав невідповідності останньої вимогам частини 6 статті 14 Закону №1932 є протиправним.
Однак, у своїй позовній заяві позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові останнього здійснити розгляд його звернення, однак, колегія суддів вважає, що відповідач в даному випадку надавав оцінку зверненню позивача, що свідчить про відсутність в його діях ознак пасивної поведінки.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді звернення позивача від 12.02.2014 року.
Також колегія суддів погоджується і висновком суду першої інстанції щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та зобов'язанні відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 12.02.2014 року.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії України, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 жовтня 2014 року .
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М.
Боровицький О. А.