Справа № 824/2026/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О. В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
16 жовтня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Боровицького О. А.
за участю:
секретаря судового засідання:Майданюк Я.Л.,
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Гривки С. І.
представника третьої особи: Факас В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Служби безпеки України в Чернівецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -
В травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії управління Служби безпеки України в Чернівецькій області щодо відмови здійснити перерахунок вислуги років, до якого включити період його навчання у Новосибірському вищому військово-політичному загальновійськовому училищі на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за півтора; зобов'язати УСБУ здійснити перерахунок вислуги років, до якого включити до вислуги років період навчання у Новосибірському вищому військово-політичному загальновійськовому училищі на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за півтора( включити додатково 2 пільгових роки) та зобов'язати УСБУ в Чернівецькій області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідку для перерахунку пенсії із врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні.
Ухвалою суду від 21.05.2014 р. до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники відповідача та третьої особи заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 у період часу з 01.08.1987 р. по 22.04.2014 р. проходив військову службу на різних посадах в Збройних силах СРСР та органах Служби Безпеки України.
Згідно наказу Служби безпеки України від 15.04.2014 р., №702-ос ОСОБА_2 звільнено за пп. “б” п.61 та пп. “б” п.62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (за станом здоров'я - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) у запас Збройних Сил України, а відповідно до наказу начальника УСБУ в Чернівецькій області від 22.04.2014 р., №47-ОС ОСОБА_2 виключено із списків особового складу.
Відповідно до витягу з розрахунку вислуги років, що дають право на пенсію, строк календарної військової служби ОСОБА_2 складає 25 р. 1 міс. 26 днів, однак пільгова служба відсутня.
До структури загального строку календарної військової служби ОСОБА_2 входить строк його навчання у Військовому училищі з 01.08.1987 р. по 14.08.1991 р., що складає 4 роки, 13 днів).
У військовому училищі ОСОБА_2 перебував на посаді “курсант”, навчався за спеціальністю «військово-політична тактична повітрянодесантних військ» та здобув кваліфікацію «соціальний педагог-психолог».
З витягу залікової відомості вбачається, що ОСОБА_2 здавав іспит з дисципліни «Повітрянодесантна підготовка» .
У довідці Новосибірського військового інституту (правонаступник військового училища) від 07.08.2002 р., №4/1349/2 зазначено, що ОСОБА_2 за період навчання здійснив 31 стрибок з парашутом, з них у 1988 р. - 6 стрибків, у 1989 р. - 7 стрибків, у 1990 р. - 10 стрибків, у 1991 р. - 8 стрибків.
Обґрунтовуючи свою позицію положеннями Постанови №393 та Інструкції позивач зазначив, що він має право на зарахування до вислуги років на пільгових умовах, один місяць служби за півтора, оскільки щорічно виконував річну норму стрибків з парашутом, що обумовило подання ним відповідного рапорту від 22.04.2014 р. до УСБУ в Чернівецькій області.
Листом УСБУ в Чернівецькій області від 30.04.2014 р., №634 позивачу доведено позицію Управління правового забезпечення Служби безпеки України, якою ОСОБА_2 відмовлено в зарахуванні до вислуги років на пільгових умовах, один місяць служби за півтора.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р., №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 17-1 цього ж Закону передбачено наявність пільгових умов при обчисленні вислуги років, які встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.8 п. “в” ч.3 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», що кореспондується з положенням Постанови Ради Міністрів СРСР «Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям» від 15.12.1990 року №1290, яка була чинна на час навчання позивача у військовому училищі, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Річні норми стрибків з парашутом визначені в ч.2 Інструкції про порядок зарахування до вислуги років на пенсію періодів служби військовослужбовців, виконання обов'язків яких пов'язане із систематичними стрибками з парашутом, затверджена наказом Міністерства оборони України від 25.02.2010 року №82 «Про деякі питання призначення пенсій та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, військова служба яких пов'язана із стрибками з парашутом», однак дослідженням змісту цієї частини Інструкції встановлено, що про посаду “курсанта” в ній не йдеться.
Так, ч. 2 Інструкції передбачено, що зарахування окремих періодів служби військовослужбовцям Збройних Сил України до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах проводиться таким чином: один місяць служби за півтора місяця - зараховується служба на посадах у повітрянодесантних, аеромобільних, високомобільних десантних військах, десантно-штурмових з'єднаннях (військових частинах), з'єднаннях (військових частинах) спеціального призначення, розвідувальних центрах, військових частинах спеціальних операцій і морської піхоти, розвідувальних десантних підрозділах, а також на посадах, де виконання обов'язків пов'язане із систематичним виконанням стрибків з парашутом: у службах, відділах (відділеннях) військової частини НОМЕР_1 , Військово-Морських Сил Збройних Сил України, оперативних командувань та армійських корпусів, військових навчальних закладах з підготовки осіб офіцерського складу для аеромобільних, високомобільних десантних військ, управлінні аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України, командуванні високомобільних десантних військ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Командуванні високомобільних десантних військ Збройних Сил України, групах (відділах, службах) аеромобільних, високомобільних десантних військ оперативних командувань (армійських корпусів), інших управліннях (штабах) аеромобільних (десантних), високомобільних десантних військових частин і підрозділів, центрі (управлінні пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації), у пошуково-рятувальній і парашутно-десантній службах авіації, а згідно ч.3 цієї ж Інструкції військовослужбовці, служба яких пов'язана із систематичним здійсненням стрибків з парашутом, користуються правом на пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії з дня підписання наказу про призначення їх на штатні посади у підрозділи, військові частини, з'єднання, об'єднання, військові навчальні заклади, органи військового управління.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на вищевказаних посадах не перебував, наказ про призначення його на штатну посаду у військовий навчальний заклад, де виконання обов'язків пов'язане із систематичним виконанням стрибків з парашутом - не видавався.
Відносно визначення посади “курсант”, колегія суддів зазначає, що громадяни, які навчаються у військово-навчальних закладах, перебувають на військовій службі і не мають звань прапорщиків чи мічманів та офіцерського складу є курсантами, а ті, що мають такі звання - слухачами.
За своєю правововою природою військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, є відмінною від строкової військової служби, що слідує із положень ч.4 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 р., №2232-ХІІ.
Пунктом 9 Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Сил України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 р., №1053/2001 “Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців”встановлено, що курсанти, що проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах, підрозділах, до присвоєння їм первинного офіцерського військового звання мають право на соціальний і правовий захист, який передбачено законами, іншими нормативно-правовими актами для військовослужбовців строкової служби.
Таким чином, термін “соціальний і правовий захист” необхідно відрізняти від терміну “гарантії та переваги”, а для курсанта та військовослужбовця строкової служби нормативно-правові акти України не ототожнюють гарантії та переваги цих категорій осіб.
Згідно п.19 Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Сил України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 р., №1053/2001 “Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців” строки військової служби в календарному обчисленні для курсантів (слухачів) визначаються тривалістю навчання.
Зробивши системний аналіз норм законодавства, враховуючи всі обставини справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що жодним нормативно-правовим актом, чинним на день розгляду справи у суді, чи на час навчання позивача у військовому училищі, не передбачено право колишнього курсанта на зарахування до вислуги років на пільгових умовах, один місяць служби у військовому училищі за півтора, у зв'язку із виконанням річної норми стрибків з парашутом, оскільки посада курсант не відноситься до посад, де виконання обов'язків пов'язане із систематичними стрибками з парашутом. Крім цього посада “курсант” відсутня в переліку осіб, яким для призначення пенсії за вислугу років зараховується відповідний строк військової служби.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.11.2012 р., справа №К/9991/40712/12.
На займаній посаді “курсанта” позивач перебував добровільно, при цьому прийшов відповідний конкурс (вступні іспити), до його обов'язків входило сумлінне навчання, включаючи стрибки з парашутом, а не систематичні стрибки з парашутом, у зв'язку із чим останній не має права на зарахування до вислуги років на пільгових умовах, один місяць служби у Військовому училищі за півтора, у зв'язку із виконанням річної норми стрибків з парашутом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 жовтня 2014 року .
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.