донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.01.2007 р. справа №29/364пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Величко Н.Л.
Суддів Волкова Р.В., Запорощенка М.Д.
При секретарі Поляковій В.Є.
За участю представників сторін:
від позивача - Панфілова М.Ю. -дов. від 23.01.07.
від першого відповідача -Митрюшин Д.Ф. -дов. від 01.12.06.
від другого відповідача -не з'явився (ТОВ “Фенікс ЛТД»)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька
на рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2006р. у справі №29/364пд (суддя Гаврищук Т.Г.)
за позовом:Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАДІ» м. Донецьк
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс ЛТД» м. Донецьк
про визнання недійсним господарського зобов'язання
встановив:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
08.11.2006р. Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька, звернулась до господарського суду Донецької області з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАДІ» м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс ЛТД» м. Донецьк про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке здійснене відповідно до рахунку від 30.11.2004 року б/н, накладної №3017 від 30.11.2004 року, платіжного доручення б/н від 06.12.2004 року, та яке вчинене з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з ТОВ “Фенікс ЛТД» м. Донецьк на користь ТОВ “ТАДІ» м. Донецьк отриманих за усним договором грошових коштів в сумі 145000 грн., стягнення з ТОВ “ТАДІ» м. Донецьк в доход державного бюджету України всього отриманого за усним договором, зокрема товару, зазначеного в накладній №3017 від 30.11.2004 року, в разі відсутності товару стягнення грошового еквіваленту вартості товару в сумі 145000 грн.
Ухвалою від 09.11.2006р. порушене провадження у справі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2006р. у справі №29/364пд (суддя Гаврищук Т.Г.) у задоволені позову відмовлено.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з того, що позивач не довів, що укладаючи угоду другий відповідач діяв з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.
Загальний строк розгляду справи 1 місяць 12 днів.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення
Позивач з рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 20.12.2006р.
ДПІ у Калінінському районі м. Донецька вважає, що при винесенні рішення господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права. На його думку, судом першої інстанції помилково не був прийнятий до уваги вирок Куйбишевського районного суду, що є порушенням статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, заявник наполягає на тому, що спірний договір спрямований на використання та в супереч закону з корисливою метою приховування від оподаткування доходів, що також підтверджується вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
З викладеного позивачем зроблений висновок про порушення другим відповідачем інтересів держави та суспільства, які покладаються в приховуванні коштів (доходу), отриманих від здійснення господарської діяльності, та ухилення від оподаткування.
Податковий орган вказує на те, що згідно діючого законодавства наявність умислу хоча б у однієї із сторін, яке суперечить інтересам держави та суспільства веде до визнання угоди недійсною.
3. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
ТОВ “ТАДІ» м. Донецьк відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник у судовому засіданні вказав, що з висновками, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується та вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню
На думку першого відповідача, господарський суд при прийнятті рішення дійшов до правомірного висновку, що податковим органом не доведені ті обставини, що угода, яка оспорювалась, укладена з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
Посилання податкової інспекції на вирок Куйбишевського районного суду від 30.12.2005р. необґрунтовані, оскільки у вироку не міститься висновків щодо укладання відповідачами спірної угоди на загальну суму 145000 грн. Факт притягнення керівника до кримінальної відповідальності не може бути підставою для висновку, що у суб'єкта господарювання наявна мета, яка суперечить інтересам держави та суспільства.
Другий відповідач, ТОВ “Фенікс ЛТД» м. Донецьк, наданим йому правом не скористався, відзив не надав, представника у судове засідання не направив.
4.Як встановлено господарським судом та визнається сторонами по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТАДІ» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №32862408 та взято на облік платника податків у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за №32516859 та взято на облік платника податків у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.
Між відповідачами на підставі податкової накладної №3017 від 30.11.2004 року , накладної №3017 від 30.11.2004 року, рахунку-фактури від 30.11.2004 року (арк.20-22) було укладено угоду купівлі-продажу, згідно з якою другим відповідачем було поставлено першому відповідачу пробовідібрувач в кількості 1 шт. за ціною 120833,33грн. на загальну суму 145000 грн., у т.ч. ПДВ -24166,67 грн.
Із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що отриманий за цією угодою товар був оплачений першим відповідачем в повному обсязі, що засвідчується платіжним дорученням №44 від 06.12.2004 року (арк.23).
Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року, яким Євстратов М.В., Попович Р.В. були визнані винними у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України встановлено, що Євстратов М.В. із корисливих спонукань, маючи намір на зайняття фіктивним підприємництвом, діючи узгоджено і по попередній змові з іншими членами організованої злочинної групи, створив Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс ЛТД», директором якого став Попович Р.В. У процесі всієї діяльності підприємство використовувалось з метою зайняття незаконною діяльністю.
Державна податкова інспекція просила визнати, на підставі статей 207,208 Господарського кодексу України, недійсним господарське зобов'язання.
5.Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.
Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлені підстави звільнення від доказування, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
З вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30 грудня 2005 року, який набрав чинності 15 січня 2006 року (л.с.8-19) вбачається, що особи, які зареєстрували статут Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс ЛТД», наміру здійснювати його статутну діяльність не мали. В процесі всієї діяльності в період з листопада 2004 року по травень 2005 року підприємство використовувалося для переведення безготівкових коштів в готівкові (л.с 9). Вироком не встановлено, що такі дії мали місце саме по спірному господарському зобов'язанню, здійсненому у листопаді 2004 року між відповідачами по справі. Посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАДІ» м. Донецьк у якості свідків у кримінальній справі не залучалися і свідчень з приводу виконання господарського зобов'язання від 30.11.04 р. не надавали.
Таким чином, позивач не звільнений від обов'язку доказувати, що спірне господарське зобов'язання між відповідачами з купівлі-продажу пробовідібрувача не є реальним і воля сторін не була спрямована на настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Виконання сторонами господарського зобов'язання підтверджено платіжним дорученням від 06.12.2004р. №44 (л.с.23), яким ТОВ “ТАДІ» перерахована оплата за обладнання 145000 грн. згідно рахунку б/н від 30.11.2004р., накладною №3017 від 30.11.04р. (арк.21)
Будь-яких доказів переведення безготівкових коштів в готівкові службовими особами ТОВ “Фенікс ЛТД» для ТОВ “ТАДІ» та отримання незаконно готівки останнім за конкретною господарською операцією позивач не надав.
За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що, позивачем не доведено належними доказами, що спірне господарське зобов'язання вчинено відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст.93, 99, 101,п.1ст.103, 105 ГПК України суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2006р. у справі №29/364пд залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий
Судді:
Надруковано 6 примірників:
1 -позивачу
2 -відповідачам
1 -господарському суду
1 -апеляційному суду
1-у справу.