донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.01.2007 р. справа №35/397
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Христенко С.В. (дов. №3363 від 08.11.06р.),
від відповідача:
Пясецька І.В. (дов. №8 від 09.01.07р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Орендного підприємства "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
30.11.2006р.
по справі
№35/397 (суддя Мальцев М.Ю.)
за позовом
Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк
до
Орендного підприємства "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк
про
стягнення 4 352 181грн.70коп.
Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3620000грн.; збитків від інфляції у сумі 278740грн.; 3% річних у сумі 110484грн.; пені у сумі 342957грн.70коп. (а.с.6).
Рішенням господарський суд Донецької області від 30.11.2006р. (суддя Мальцев М.Ю.) задовольнив позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» м.Донецьк стягнув з Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» м.Донецьк 3620000грн. - борг; 342957грн.70коп. -пеню; 110484грн. - 3% річних; 278740грн. - суму інфляційних; судові витрати.
Рішення мотивоване тим, що між ВАТ «Мегабанк» та відповідачем був укладений кредитний договір №20/2004 від 24.09.04р.; між ВАТ «Мегабанк» та позивачем був укладений договір поруки №04/2005 від 15.03.05р.; позивач виконав свої зобов'язання за договором поруки та сплатив відповідно до кредитного договору №20/2004 суму кредиту, процентів, комісійної винагороди у розмірі 3620000грн., що підтверджується платіжними дорученнями; до позивача перейшли усі права кредитора за договором; строк погашення кредиту був встановлений кредитним договором до 23.09.05р., тобто відповідач був повинен виконати свої зобов'язання перед позивачем у строк не пізніше 23.09.05р.; відповідач не надав суду доказів перерахування боргу; відповідно п.7.1. договору відповідачу нарахована пеня; ст.625 Цивільного Кодексу України -суму інфляційних; 3% річних.
Орендне підприємство "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у зв'язку з відсутністю у договорі поруки строку виконання зобов'язання перед поручителем, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Посилання позивача на вимогу №1631 від 20.06.06р. про сплату боргу не повинна вважатись як вимога про необхідність виконання зобов'язань, оскільки згідно ст.557 Цивільного Кодексу України це повідомлення про виконання позивачем зобов'язань за договором поруки; позивач має право нарахувати інфляцію та 3% річних по закінченню семиденного терміну з дня пред'явлення вимоги про оплату задоволених вимог перед ВАТ «Мегабанк». Пеня не може бути нарахована відповідно до кредитного договору, оскільки пеня передбачена за користування кредитом понад строку, встановленого кредитним договором.
Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк просить рішення господарського суду Донецької області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки з виконанням зобов'язань відповідача за кредитним договором №20/2004 від 24.09.2004р. до позивача перейшли всі права кредитора за кредитним договором; відповідно кредитного договору відповідач повинен повернути кредит у строк до 23.09.2005р., відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань у встановлений строк.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України «Про судоустрій» та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно зі статтею 527 Цивільного Кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
24.09.2004р. між ВАТ «Мегабанк» та Орендним підприємством "Донецькміськтепломережа" укладено кредитний договір №20/2004, згідно якого кредитодавець надає грошові кошти позичальнику в розмірі 10000000грн. строком з 24.09.2004р. до 23.09.2005р. для оплати газу, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 18% річних на умовах передбачених договором (п.1.1 кредитного договору; а.с.11).
Відповідно п.4.2 кредитного договору №20/2004 позичальник (відповідач) зобов'язується повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 годин 00 хв. 23.09.2005р. згідно з графіком повернення кредиту.
Згідно п.7.1 кредитного договору №20/2004 за користування кредитом понад строку, встановленого п.1.1 договору позичальник (відповідач) сплачує кредитодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.9.1 кредитного договору).
Таким чином, строк погашення кредиту був встановлений договором до 23.09.2005р.
15.03.2005р. між ВАТ «Мегабанк» та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" укладено договір поруки №04/2005, згідно якого поручитель (позивач) поручається перед кредитором (ВАТ «Мегабанк») за виконання Орендним підприємством "Донецькміськтепломережа" (“Боржник», відповідач), в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору №20/2004 від 24.09.2004р. (п.1.1 договору поруки; а.с.16).
Пунктами 3.1; 3.2 договору поруки №04/2005 поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання Боржником як солідарний боржник та у тому ж обсязі, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, комісійних винагород, відшкодування збитків, що не суперечать ст.554 Цивільного Кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач (Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа") виконав свої зобов'язання за договором поруки та сплатив суму кредиту, процентів, комісійної винагороди у розмірі 3620000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№105, 106, 109, 110 від 29.07.2005р. (а.с.18-19).
Відповідно до ч.2 ст.556 Цивільного Кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що до позивача перейшли усі права кредитора за договором.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав доказів суду першої інстанції про перерахування боргу у сумі 3620000грн.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідач не надав доказів погашення боргу, позивач обгрунтовано нарахував відповідно до п.7.1 кредитного договору пеню за період з 24.09.2005р. по 24.03.2006р. в сумі 342 957грн.70коп.; відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України 3% річних за період з 24.09.2005р. по 02.10.2006р. у сумі 110484грн.; збитки від інфляції за період з 24.09.2005р. по 02.10.2006р. у сумі 278740грн.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2006р. по справі №35/397 залишити без змін, апеляційну скаргу Орендного підприємства "Донецькміськтепломережа" м.Донецьк без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу; 2-відповідачу; 3-у справу; 4-ГСДО; 5-ДАГС