Ухвала від 10.10.2014 по справі 205/8273/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1155/14 Справа № 205/8273/14-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. 193 КПК України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7

за участю в режимі відеоконференції:

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2014 року

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, раніше судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто по 21 години 00 хвилин 28 листопада 2014 року щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України з визначенням застави у розмірі 51 520,00 грн.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя посилається на обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в період умовно-дострокового звільнення та достатність підстав вважати, що існують ризики, що він зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином і вчинити інше кримінальне правопорушення, що не дає підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, змінивши йому запобіжний захід та звільнивши його з-під варти.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги підозрюваний зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки, на його думку, необґрунтованою є підозра у вчинені ним інкримінованого правопорушення, а клопотання слідчого розглянуто слідчим суддею поверхнево, без належно з'ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_8 звертає увагу суду апеляційної інстанції на незаконність дій співробітників Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області при його затриманні, проведенні оперативної закупівлі психотропних речовин та при оформленні відповідних процесуальних документів, які складені з порушенням вимог чинного законодавства. Також просив, належним чином врахувати ті обставини, що він має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, підозрюваного, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні СВ Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040690003717 від 16 вересня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

29 вересня 2014 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручене повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

01 жовтня 2014 року слідчий СВ Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 21 годину 00 хвилин 28 листопада 2014 року.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, що також відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 49 рішення ЄСПЛ “Ніколова проти Болгарії”.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам у цьому кримінальному провадженні.

Також, суд першої інстанції у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України вмотивовано, з урахуванням наявних підстав та обставин у кримінальному провадженні, визначив щодо ОСОБА_8 заставу у сумі 51 520,00 грн.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з доводами підозрюваного з приводу того, що на момент вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення слідчим належним чином не доведена, оскільки відповідно до п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких підозрюваний просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час здійснення апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Разом з тим, слідчим суддею допущено порушення кримінального процесуального закону при визначенні строку дії ухвали про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Згідно частини другої цієї статті, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

У відповідності до ч. 5 ст. 115 цього ж Кодексу, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

При постановленні оскаржуваної ухвали вказані вимоги закону слідчим суддею не були виконані, що є у відповідності до ст. ст. 409, 412 КПК України істотним порушенням кримінального процесуального закону і слугує підставою для скасування судового рішення, яким було визначено строк тримання ОСОБА_8 під вартою по 28 листопада 2014 року, тобто більш ніж 60 днів з моменту його затримання у порядку ст. 208 КПК України, яке, виходячи з протоколу затримання, мало місце о 21 годині 00 хвилин 29 вересня 2014 року.

Отже, враховуючи викладені обставини, колегія суддів, дійшла висновку про скасування ухвали слідчого судді з постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали суду апеляційної інстанції, якою слід задовольнити клопотання слідчого та застосувати у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27листопада 2014 року і вважає, що саме цей запобіжний захід зможе запобігти наявним ризикам у цьому кримінальному провадженні та виключає можливість застосування до підозрюваного менш тяжких запобіжних заходів, на яких наполягав підозрюваний.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2014 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 листопада 2014 року.

Визначити щодо ОСОБА_8 заставу у кримінальному провадженні в розмірі 52 520 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот двадцять) грн.00 коп.

У разі внесення визначеного розміру застави на депозитний рахунок Апеляційного суду Дніпропетровської області, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_8 , вказаних обов'язків відносно нього наступлять наслідки, передбачені КПК України.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
40993665
Наступний документ
40993667
Інформація про рішення:
№ рішення: 40993666
№ справи: 205/8273/14-к
Дата рішення: 10.10.2014
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України