Справа №585/2149/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Ганзя О. Д.
Номер провадження 22-ц/788/1600/14 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.
Категорія - 59
29 серпня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Лузан Л. В.,
суддів - Маслова В. О. , Криворотенка В. І.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Роменської виправної колонії №56
про визнання права засудженого на користування власним мобільним телефоном відповідно до чинного законодавства та зобов'язання Роменської виправної колонії №56 забезпечити здійснення його права на зберігання адміністрацією колонії його мобільного телефону та на користування ним відповідно до чинного законодавства,
Ухвалою суду від 04 серпня 2014 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до РВК № 56 про визнання права засудженого на користування власним мобільним телефоном відповідно до чинного законодавства та зобов'язання РВК № 56 забезпечити здійснення його права на зберігання адміністрацією колонії його мобільного телефону та на користування ним відповідно до чинного законодавства.
Роз'яснено ОСОБА_3 про його право на звернення з адміністративним позовом до суду.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду і постановлення нової про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом були порушені норми процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Позивач - ОСОБА_3 засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання з 2005 року в Роменській виправній колонії № 56 Державного департаменту України з виконання покарань в Сумській області (а.с.6).
12 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Роменської виправної колонії №56, в якому прохав :
- визнати його право на користування власним мобільним телефоном під наглядом представників адміністрації в межах та час, встановлений ч. 5 ст. 110 та ч.ч.1,2 ст. 129 КВК України, який зберігатиметься в адміністрації колонії та видаватиметься на його законні вимоги,та
- зобов'язати Роменську виправну колонію № 56 забезпечити здійснення його права на зберігання адміністрацією колонії його мобільного телефону та на користування ним відповідно до чинного законодавства.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що керівництво Роменської виправної колонії № 56 не надає йому можливості користуватися мобільним телефоном під наглядом адміністрації установи, зокрема, власним для реалізації його права на здійснення телефонних розмов у мережах рухомого (мобільного) зв'язку та користування глобальною мережею Інтернет, чим, на думку позивача, порушує вимоги ч.2 ст.7; ч.1 ст. 102; ч.ч.1, 2 ст. 107; ч.5 ст. 110; ч.2 ст. 151 КВК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, а доводи апеляційної скарги про протилежне не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.п. 2, 3 Пленуму Вищого адміністративного суду України N 8 від 20 травня 2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" :
2. За змістом ч. 2 ст. 4 КАС України від 6 липня 2005 року юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
3. Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії суб'єкта владних повноважень, а саме, Роменської виправної колонії № 56 щодо ненадання йому можливості користуватися мобільним телефоном, як це передбачено діючим законодавством.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що в даному випадку між сторонами виник спір не про право цивільне, якому притаманна рівність учасників правовідносин, а з приводу правомірності дій відповідача щодо виконання ним управлінських функцій, врегульованих нормами КВК України та "Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", від яких саме і залежить реалізація прав довічно позбавленого волі позивача .
Вбачається, що спірні відносини мають публічно-правовий зміст (характер), у яких однією із сторін є місцевий орган виконавчої влади при здійсненні ним у цих відносинах владних управлінських функцій, тобто повноважень з виконання завдань, покладених на нього Конституцією, законами України та іншими нормативними актами. Забезпечення організації порядку надання передбачених законом прав особі, яка відбуває покарання, покладається на вказаний вище орган виконавчої влади. У зв'язку з цим спір, що виникає з приводу виконання цим органом своїх повноважень, є публічно-правовим, тому на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у суду першої інстанції були підстави для закриття провадження у справі.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону .
Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2014 року залишити без змін.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору в сумі 121 грн. 80 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -