Справа №592/2511/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.
Номер провадження 22-ц/788/1459/14 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.
Категорія - 47
28 серпня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Лузан Л. В.,
суддів - Сибільової Л. О. , Маслова В. О.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 липня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4
третя особа: Комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації"
про усунення перешкод у користуванні майном, земельною ділянкою, зобов'язання до знесення загорожі, прибирання надбудови та водозливної труби, насипання шару ґрунту,
14 березня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, просив суд зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди, які порушують його право на користування нерухомим майном, розташованим по АДРЕСА_1, та земельною ділянкою, яка перебуває в спільному користуванні власників будинку по АДРЕСА_1 відновивши становище, яке існувало до порушення права шляхом :
- знесення самочинно збудованої на земельній ділянці загального користування загорожі (паркану) № 7,
- прибирання з частини підвалу надбудови /дах/ з огорожею,
- прибирання водозливної труби, яка знаходиться біля дверей і крильця частини будинку по АДРЕСА_1,
- насипання на підвал шару грунту товщиною 60 см.
Рішенням суду від 07 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Садиба по АДРЕСА_1 належить на праві власності двом володільцям - сторонам по справі :
ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.1977 р. належить 38/100 частин будинку, загальна площа якого 54,70 кв.м, та відповідної частини надвірних будівель (а.с. 7-8);
ОСОБА_4 належить 93/150 частини зазначеного домоволодіння на підставі договору дарування від 26.08.2003 р. (а.с. 42, 43).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми 15 лютого 2002 року між ОСОБА_5 (попереднім власником частки, яка в даний час належить ОСОБА_4.) та ОСОБА_3 встановлений порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, згідно якого :
ОСОБА_5 виділено земельну ділянку площею- 306 кв.м, із них: під будівлями - 83 кв.м, під двором загального користування- 75 кв.м, під двором конкретного користування- 69 кв.м, під городом- 79 кв.м. На плані земельна ділянка зафарбована в зелений колір;
ОСОБА_6 виділено земельну ділянку площею - 234 кв.м, із них: під будівлями- 81 кв.м, під двором загального користування- 75 кв.м, під двором конкретного користування- 79 кв.м. На плані земельна ділянка зафарбована в рожевий колір (а.с. 11-12, 13, 14, 54-56).
Згідно державного акту від 23.11.2011 р. загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 складає 545 кв.м (а.с. 47).
Згідно договору дарування від 06 грудня 2004 року ОСОБА_4 також належить 30/100 частин сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2. По 35/100 частин вказаного домоволодіння належать ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 жовтня 2004 року.
Земельні ділянки, на яких розташовані обидва домоволодіння - № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, є суміжними .
Рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 15 березня 2007 року за ОСОБА_4 визнано право власності на самочинно збудовану в домоволодінні АДРЕСА_2 житлову прибудову А 2-2, яка складається із: коридору - 2-1 площею 9,7 кв.м, житлової кімнати 2-2 площею 32,8 кв.м, ванної 2-3 площею 6,8 кв.м, коридору 2-4 площею 8,7 кв.м, вітальні 2-5 площею 24,2 кв.м, гаражу І площею 24,8 кв.м, погрібу пг-2 (а.с. 15-16).
З матеріалів справи вбачається, що не дивлячись на те, що спір щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 був вирішений між співвласниками рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 лютого 2002 року, на протязі тривалого часу ОСОБА_4 не влаштовує визначений порядок користування земельною ділянкою.
Зокрема. У травні 2010 року ОСОБА_4 звертався до ОСОБА_6 з позовом про встановлення іншого порядку користування земельною ділянкою, ніж той, який був встановлений рішенням від 15 лютого 2002 року. ОСОБА_4 виходив з того, що після судового рішення про встановлення порядку користування земельною ділянкою він, ОСОБА_4, побудував житлову прибудову до будинку № НОМЕР_2 (на суміжній земельній ділянці), яка частково розташована на земельній ділянці домоволодіння № НОМЕР_1, тому він вважав, що виникли підстави для зміни порядку користування земельною ділянкою. Проте у задоволенні такого позову ОСОБА_4 було відмовлено. При цьому суд виходив з того, що сторони є співвласниками будинку № НОМЕР_1, розташованого на земельній ділянці площею 540 кв.м. Та обставина, що ОСОБА_4, як співвласник будинку № НОМЕР_2, добудував до нього жилу прибудову з розташуванням її частково на земельній ділянці № НОМЕР_1, - не є підставою для перегляду встановленого порядку користування спірною земельною ділянкою, тим більше, що ОСОБА_4 пропонує збільшити свою частку у спірній земельній ділянці до 335 кв.м замість 306 кв.м, виділених за судовим рішенням, та відповідного зменшення ділянки ОСОБА_6 з 234 кв.м до 205 кв.м ( ас. 17, 19-20).
Звертаючись з позовом, який розглядається у даній справі, ОСОБА_6 посилався на те, що останнім часом він позбавлений можливості вільно і без перешкод користуватися двором загального користування, його частиною підвалу та частиною належного йому будинку, оскільки ОСОБА_4 самовільно зняв з частини його підвалу шар землі, де зробив цегляну кладку заввишки приблизно 0,6 м, а через деякий час поставив металеві стовпи на його частині підвалу і у дворі загального користування понад 10 шт., які скріпив електрозваркою металевими шинами і пригвинтив металеві листи.
ОСОБА_6 зазначав, що ОСОБА_4 самочинно збудував на подвір'ї на земельній ділянці загального користування паркан (загорожу) довжиною приблизно 13,5 м, заввишки 2 м, який розділяє двір загального користування, захвативши 23 кв.м двору загального користування і таким чином він, позивач, позбавлений вільного доступу до частини двору загального двору, не має можливості під'їхати автотранспортом до своєї частини підвалу, а також ремонту і обслуговування належного йому будинку.
Позивач посилався також на те, що зазначені дії ОСОБА_4 призвели до оголення природнього покриття частини підвалу, що стало причиною його промерзання взимку і протікання в дощову погоду і стало наслідком пошкодження овочів, фруктів. На цей час він позбавлений можливості вільно зайти в підвал, оскільки двері повністю не відкриваються через наявність незаконно встановленої огорожі, а також він не може біля підвалу розвернутися з валізою, тарою і т.д.
У 2013 році на незаконно встановлений на частині підвалу металевий паркан ОСОБА_4 зробив надбудову /дах/, з якого дощова вода стікає у двір загального користування і далі до крильця його будинку і гаражу, оскільки їй більш нікуди текти.
Позивач також зазначає, що ОСОБА_4 закріпив водозливну трубу з даху своєї частини будинку таким чином, що вона знаходиться біля самого крильця його частини будинку і дощові води збігають під крильце його частини будинку, яке постійно намокає, пліснявіє, руйнується, що чинить значні незручності в користуванні будинком.
ОСОБА_6 посилався на те, що названі порушення з боку відповідача є такими, що тривають з року в рік. Але у 2010-2012 рр. внаслідок промерзання підвалу взимку та протікання води в дощову погоду у підвалі зіпсувалися його овочі і фрукти. Він неодноразово просив відповідача припинити своєвільні дії, не порушувати діюче законодавство і не чинити йому перешкод у користуванні належним йому майном, але всупереч добросусідським взаємовідносинам відповідач на його прохання не відреагував.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків будь-яких мотивів не навів.
Колегія суддів вважає, що з висновком суду про відмову у задоволенні позову погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах та належної правової оцінки зібраних у справі доказів. При цьому виходить з наступного.
На підтвердження своїх доводів про створення йому перешкод у користуванні земельною ділянкою під двором загального користування ОСОБА_6 надав висновок № 56/13 експертного будівельно-технічного дослідження від 09 грудня 2013 року, з якого вбачається наступне :
на день проведення експертного дослідження, тобто станом на 04.12.2013 р., фактичні межі розподілу та площі земельної ділянки АДРЕСА_1 не відповідають тим, які були визначені рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми 15 лютого 2002 року;
на земельній ділянці під двором загального користування ОСОБА_4 встановлена огорожа, яка поділяє земельну ділянку загального користування на дві частини, одна з яких використовується ОСОБА_4 як земельна ділянка індивідуального користування. Названа огорожа проходить над будівлею погреба літ. «Д», який знаходиться в спільному користуванні співвласників домоволодіння, крем того, земельна ділянка над погребом літ. «Д» фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_4 ;
експерт також встановила, що фактично в користуванні ОСОБА_3 в даний час знаходиться земельна ділянка загальною площею 210,0 кв.м, що на 24,0 кв.м менше ніж визначено рішенням суду від 15 лютого 2002 року, із них : під будівлями - 76,0 кв.м, під двором загального користування - 49 кв.м, під двором конкретного користування - 85,0 кв.м;
в той же час у користуванні ОСОБА_4 фактично в даний час знаходиться земель ділянка загальною площею 335,0 кв.м, що на 29,0 кв.м більше ніж визначено рішенням суду від 15 лютого 2002 року, із них : під двором загального користування - 49,0 кв.м, під двором конкретного користування та будівлями - 286,0 кв.м ( ас. 34-39).
Таким чином з названого висновку експерта вбачається, що встановленням огорожі ОСОБА_4 перегородив двір загального користування таким чином, що позбавив позивача можливості користуватись частиною двору загального користування у розмірі 24 кв.м. За наведених обставин порушене право позивача підлягає захисту шляхом покладення на ОСОБА_4 обов'язку знести самочинно збудовану на земельній ділянці загального користування по АДРЕСА_1 огорожу (паркан) № 7.
Колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу і доводи позивача про порушення його прав у зв'язку з обладнанням відповідачем водозливної труби, яка знаходиться біля дверей і крильця належної позивачу частини будинку, та встановленням відповідачем нахилу даху над погрібом "Д" таким чином, що вода з цього даху стікає у двір загального користування.
З пояснень сторін та на фото на ас. 60-66 вбачається, що дощові води, які стікають зі спірної водозливної труби та даху над погрібом "Д" під крильце належної позивачу частини будинку та у двір загального користування, не тільки створюють для позивача у зимовий період незручності у вигляді слизького двору, але й руйнують належне позивачу крильце.
За таких обставин колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про покладення на ОСОБА_4 обов'язку демонтувати водозливну трубу, яка знаходиться біля дверей і крильця належної ОСОБА_3 частини будинку, а також обладнати водовідвід з даху надбудови над погрібом "Д" таким чином, щоб вода з цього даху не стікала у двір загального користування .
З матеріалів справи вбачається, що до 1977 року ОСОБА_9 був єдиним власником домоволодіння по АДРЕСА_1. У вересні 1977 року ОСОБА_9 замовив Сумському МБТІ провести певну роботу для визначення розміру ідеальної частки домоволодіння з метою наступного її продажу. Визначена ОСОБА_9 частина житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями склала 38/100, які і були продані ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.1977 р. Вбачається, що на підставі названого договору купівлі-продажу ОСОБА_3 набув право власності на ? частину погрібу "Д".
Під час розгляду даної справи ОСОБА_3 не надав належних доказів на підтвердження своїх доводів про порушення його прав діями відповідача, який прибрав грунтовий насип над погрібом "Д" та зробив надбудову /дах/ над цим погрібом, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 1443 грн. 60 коп. в рахунок повернення понесених ним судових витрат.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп.2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 липня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 :
- знести самочинно збудовану на земельній ділянці загального користування по АДРЕСА_1 огорожу (паркан) № 7;
- демонтувати водозливну трубу, яка знаходиться біля дверей і крильця належної ОСОБА_3 частини будинку по АДРЕСА_1;
- обладнати водовідвід з даху надбудови над погрібом "Д" таким чином, щоб вода з цього даху не стікала у двір загального користування по АДРЕСА_1.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1443 грн. 60 коп. понесених ним судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -