Справа № 455/1178/14-а
Провадження № 2-а/455/70/2014
Іменем України
07 жовтня 2014 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі: головуючої судді - Ніточко Л.Й.,
при секретарі - Сенеті Г.Н.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача, він же і третя особа - Кохана А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, - інспектор відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Старосамбірського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, лейтенант міліції Кохан Андрій Стефанович, про скасування постанови серії ВСІ №113148 від 01.08.2014 року, закриття адміністративного провадження та зупинення виконання постанови,
ОСОБА_1 06.08.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області про скасування постанови серії ВСІ № 113148 від 01.08.2014 року, винесеної інспектором ВДАІ з обслуговування Старосамбірського району ГУМВС України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень, в якому зазначає, що 09 червня 2014 року, близько 21 години 05 хвилин, в селі Ужок Великоберезнянського району Закарпатської області, перебуваючи за кермом автотранспортного засобу марки «ІVЕСО», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та, рухаючись по вулиці Центральній, даний автотранспортний засіб зупинив інспектор ВДАІ з обслуговування Перечинського та Великоберезнянського районів ГУМВС України у Закарпатській області, молодший лейтенант міліції Піцура С.С., та склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП України про те, що він, нібито, переобладнав автотранспортний засіб марки «ІVЕСО» з пасажирського на вантажний, шляхом демонтування сидінь та встановлення перегородки.
Постановою від 01 серпня 2014 року серії ВСІ № 113148, винесеною інспектором ВДАІ з обслуговування Старосамбірського району ГУМВС України у Львівській області лейтенантом міліції Кохан А.С. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень в дохід держави.
Вважає дану постанову незаконною, оскільки згідно пункту 31.3 підпункту «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що забороняється експлуатація транспортного засобу згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Зі згоди власника автотранспортного засобу він перевозив вантаж із Закарпатської області на територію Львівської області - перевозив перегородку в салоні автомобіля для потреб власника. Інспектор при огляді автомобіля самовільно зайшов в салон автомобіля підняв перегородку і зробив фото на мобільний телефон, тим самим, мотивувавши переобладнання автомобіля.
Вважає, що демонтаж сидінь, не є переобладнанням з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, а тим більше це порушення ніяк не впливає на безпеку дорожнього руху. Згідно з диспозицією пункту 31.3 підпункту «а» Правил дорожнього руху України відповідальність настає лише за дії по переобладнанню тоді, коли це переобладнання впливає на безпеку дорожнього руху, а т ому няіким чином демонтаж сидінь не впливав на безпеку дорожнього руху, оскільки він в салоні автотранспортного засобу пасажирів не перевозив.
Що стосується переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, то це порушення буде мати місце тоді, коли, наприклад, вузли і агрегати призначені для одного типу транспортного засобу будуть установлені на інших транспортних засобах, внаслідок чого транспортні засоби можуть не витримати навантаження, нормативів безпеки дорожнього руху, прийнятих для інших транспортних засобів. Тому використання вузлів або деталей, що не відповідають установленим вимогам або не передбачених для цієї моделі транспортного засобу, особливо, коли це тягне за собою загрозу безпеки дорожнього руху без узгодження із заводом - виготовлювачем або іншою уповноваженою на те організацією не допустимо.
Згідно технічної характеристики заводу - виготовлювача автотранспортного засобу марки «ІVЕСО», сидіння 2, 3, 4 рядів кріпляться до салону автомобіля з використанням швидко знімних кріплених застосувань, що дозволяє в будь - який момент одержати вантажну платформу будь - якого розміру.
Просить скасувати постанову серії ВСІ № 113148 від 01 серпня 2014 року, винесену інспектором відділення Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській області лейтенантом міліції Кохан Андрієм Стефановичем, про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень в дохід держави і закрити адміністративне провадження по даній справі, зупинити виконання постанови серії ВСІ № 113148 від 01 серпня 2014 року винесену інспектором відділення Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській області лейтенантом міліції Кохан Андрієм Стефановичем про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень в дохід держави до розгляду питання по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення, аналогічні, викладеним в адміністративному позові.
Представник відповідача та третьої особи - Кохан А.С. позовні вимоги не визнав, дав пояснення аналогічні, викладеним в запереченні проти позову(а.с.25-27), просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню. з наступних підстав.
Згідно ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).
Судом встановлено, що інспектором ВДАІ з обслуговування Перечинського та Великоберезнянського районів ГУ МВС України у Закарпатській області, молодшим лейтенантом міліції, Піцура С.С. 09.06.2014 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 748940, в якого вбачається, що 09 червня 2014 року, близько 21 години 05 хвилин, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ІVЕСО», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який був переобладнаний з пасажирського на вантажний шляхом демонтування пасажирських сидінь та встановлення перегородки, чим порушив п.31.3 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП(долучений до справи).
Постановою від 01 серпня 2014 року серії ВСІ № 113148, яку виніс інспектор ВДАІ з обслуговування Старосамбірського району ГУ МВС України у Львівській області Кохан А.С., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень в дохід держави (а.с.5).
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії CAP978561 вбачається, що власником транспортного засобу марки «IVEKO 35.10», державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_4, автомобіль відноситься за типом - пасажирський - В, номер кузова НОМЕР_2, передбачена кількість сидячих місць з місцем водія - 9 (дев'ять)/а.с.7/.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
П. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КУпАП України, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів встановлені статтею 32 Закону України «Про дорожній рух».
Відповідно до ч. ч.1, 4, 5 ст. 32 зазначеного Закону переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії CAP978561 даний автомобіль відноситься за типом до пасажирського - В, та у ньому передбачена кількість сидячих місць з місцем водія - 9, а згідно фото 2, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, пасажирські сидіння в даному автомобілі відсутні, що не відображено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Свідок ОСОБА_5 показав, що на час складання протоколу він являвся власником цього автомобіля, в цьому автомобілі їхав в якості пасажира, перевозив з водієм для свого другого автомобіля, який хоче переобладнати, перегородку, яка в автомобілі знаходилася в лежачому положенні, працівник ДАЇ її підняв, приклав і сфотографував, автомобіль був зупинений в с. Ужок на КПП. Дану перегородку йому привіз знайомий з м. Ужгорода.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судове засідання викликався для допиту в якості свідка Піцура С.С., який складав протокол про адміністративне правопорушення, так як представник відповідача не міг спростувати покази свідка та пояснення позивача щодо встановлення перегородки в автомобілі і для з»ясування цієї обставини просив його викликати, однак свідок до суду не з»явився.
На підставі ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 2 ст.33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини. Майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням наведених обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що у діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, однак, враховуючи конкретні обставини, за яких було вчинено правопорушення, в тому числі і те, що згідно технічної характеристики заводу - виготовлювача автотранспортного засобу марки «ІVЕСО», сидіння 2, 3, 4 рядів кріпляться до салону автомобіля з використанням швидко знімних кріплених застосувань, що дозволяє в будь - який момент одержати вантажну платформу будь - якого розміру(а.с.30),особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, яким не було створено перешкод іншим учасникам дорожнього руху, вважає, що дане правопорушення слід визнати малозначним.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу.
За таких обставин, суд вважає за можливе змінити постанову в частині накладення стягнення та звільнити позивача від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Щодо вимоги про зупинення виконання оскаржуваної постанови, то в такій вимозі слід відмовити, оскільки це не входить в компетенцію суду. Згідно ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження саме державний виконавець вправі виносити вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті, підставою для цього може бути ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була надіслана позивачу 13.08.2014 року.
Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Керуючись ст.69, ч.2 ст.71, ст.ст. 158-163, ч.2 ст.171-2 КАС України, ст.ст.7, ч.1 ст.9, ст. ст.22, 33, ч.1 ст. 121, ст.ст. 222, 251, 254, 280, 283, .288 КУпАП, ст.32 Закону України «Про дорожній рух», п.5 ч.1 ст. 37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову інспектора ВДАІ з обслуговування Старосамбірського району ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції Кохана Андрія Стефановича від 01 серпня 2014 року серії ВСІ № 113148 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 гривень, - змінити, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вказаною статтею на підставі ст.22 КУпАП - у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
В решті позовних вимогах, - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Й. Ніточко