донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
Іменем України
22.01.2007 р. справа №41/297а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
, М"ясищева А.М.
при секретареві судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача:
Зеніна Н.С. - за дов. № 5 від 04.01.2007р., Дурнєва І.М. - за дов. №1 від 04.01.2007р.,
від відповідача:
не з"явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державна податкова інспекція м.Сніжне
на постанову господарського суду
Донецької області
від
09.11.2006 року
по справі
№41/297а
за позовом
Державне підприємство "Сніжнеантрацит" м.Сніжне
до
Державна податкова інспекція м.Сніжне
про
визнання недійсним рішення
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
26.09.2006 року Державне підприємство "Сніжнеантрацит" м. Сніжне звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003021540/0 від 11.08.2006р.
Ухвалою від 26.09.2006р. позовна заява була залишена без руху на підстав ч.ч.3,4,5 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвалою від 05.10.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач заявою № 2348/08 від 12.10.2006р. змінив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0003021540/0 від 11.09.2006р.
Постановою від 09.11.2006р. у справі № 41/297а господарський суд Донецької області (суддя Гончаров С.А.) позовні вимоги Державне підприємство "Сніжнеантрацит" м. Сніжне задовольнив.
Визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному №0003021540/0 від 11.09.2006р.
Присудив з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Сніжнеантрацит» м. Сніжне витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.
Строк розгляду справи склав 1 місяць 14 днів.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови
Відповідач з прийнятою постановою господарського суду від 09.11.2006р. не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити Державному підприємству “Сніжнеантрацит» м. Сніжне у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом були порушені норми матеріального права, а також невірна надана юридична оцінка обставинам справи.
Посилається на те, що правовою підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.09.2006 року № 0003021540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку на 414 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем: збори за забруднення навколишнього середовища юридичних осіб у розмірі 50 відсотків у сумі 30416,86 грн. визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Штраф застосований за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання передбаченого нормами підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону.
Об'єктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням стала сплата позивачем 04.08.2006р., 18.08.2006р., 23.08.2006р. сум збору за забруднення навколишнього середовища юридичних осіб трьома платіжними дорученнями. Призначення платежу як вбачається з облікової картки та платіжних доручень - сплата податку за 2006 рік.
Зазначає, що суд не прийняв посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Посилається на те, що суд не прийняв до уваги, що позивач при здійсненні платежу по за забрудненню навколишнього середовища юридичних осіб, у платіжних дорученнях не вказує за який податковий період 2006 р. проводиться сплата, чим порушив вимоги, передбачені додатком 2 до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 березня 2003 року N 114 «Про внесення змін до Порядку передачі банками інформації про закриття рахунків клієнтів - платників податків і зборів (обов'язкових платежів) до органів державної податкової служби електронними засобами та заповнення платниками податків розрахункових документів у випадку сплати платежів до бюджету", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2003р. за № 255/7576.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача в якому вважає, що штраф на підставі пп. 17.1.7 п 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" застосовується якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом № 2181.
Зазначає, що норми Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" передбачають тільки два способи узгодження податкового зобов'язання: шляхом подачі платником податку податкової декларації. Податкове зобов'язання визначене в податковій декларації вважається узгодженим із дня подачі такої податкової декларації;
Податкове зобов'язання визначене контролюючим органом вважається погодженим у день одержання платником податку податкового повідомлення, за винятком випадків передбачених пп. 5.2.2 п 5.2 ст. 5 Закону № 2181.
Посилається на те, що відповідач в порушення норм Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначив як підставу виникнення податкового зобов'язання рішення про правонаступництво № ПИС 1492/10 від 05.07.2005р. та № 1535/10 від 06.07.2005р., та листи ДП "Сніжнеантрацит" до відповідача № 426/06-07 від 04.07.2005р. та № 446/06-07 від 04.07.2005р. з проханням передачі податкової заборгованості по особовим карткам структурних підрозділів "ДВЕК" на особові картки ДП "Сніжнеантрацит".
Вважає, що посилання відповідача на приписи пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181стосовно зарахування сплаченої суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу є неправомірним, оскільки відповідно до цього пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях. На думку позивача, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких спрямовані кошти, тому податковий орган не мав права змінювати призначення платежу вказане у платіжним дорученнях.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать приєднане до матеріалів справи поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення відповідачу.
Представник позивача вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача.
Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному без участі його представників, оскільки неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч.4 ст.196 КАСУ).
4. Як встановлено судом першої інстанції, та визнано сторонами по справі:
Державне підприємство “Сніжнеантрацит» м. Сніжне є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 2 вересня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31906124, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Сніжному, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 06675210 від 1 червня 2005 року (л.с.17-25).
Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань за період з 30 червня 2005 року по 05 вересня 2006 року, за результатами якої складений акт перевірки № 180/15-31906124 від 11.09.2006 року (л.с.10-13).
Як вбачається з акту перевірки (л.с.13) податкові зобов'язання позивача податковим органом визначені на підставі рішення про правонаступництво № ПИС 1492/10 від 05.07.2005року та № 1535/10 від 06.07.2005р. Судом першої інстанції досліджені ці документи та з'ясовано, що це є листи позивача до відповідача № 426/06-07 від 04.07.2005р. та № 446/06-07 від 04.07.2005р., з проханням передати податкову заборгованість по особовим карткам структурних підрозділів ДП “ДУЕК» на особові картки позивача.
Відповідачем граничні строки сплати податкових зобов'язань платника податку встановлені не на підставі поданих до податкового органу декларацій з конкретного виду податку або збору, а наведеними листами.
11.09.2006р. керівником відповідача на підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № №0003021540/0, якими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосований штраф в сумі 15208,44 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 414 календарних днів узгодженого податкового зобов'язання із збору за забруднення навколишнього середовища в розмірі 30416,86 грн. (л.с.9).
5.Мотиви, з яких апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні» Статтею 10 цього закону визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Ні інструкція, яка була затверджена Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 N 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.01 N 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за N 887/6078) і яка діяла до 13.082005р. ні інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005р (Наказ Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Згідно п.7.7 ст.7 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.
Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Тобто податковий орган при здійсненні перевірки повинен був встановити за яким розрахунком виникли податкові зобов'язання та їх суму, строк сплати, та термін прострочення. Як вбачається з акту перевірки податковий орган при перевірці не використовував розрахунки по збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі, яких виникли у платника податку податкові зобов'язання, а зазначив, що суми нараховані згідно рішення про правонаступництво № ПИС 1492/10 від 05.07.2005р. та № 1535/10 від 06.07.2005р.
Судова колегія вважає, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що листи ДП "Сніжнеантрацит" до податкового органу № 426/06-07 від 04.07.2005р. та № 446/06-07 від 04.07.2005р., з проханням передачі податкової заборгованості по особовим карткам структурних підрозділів ДП "ДВЕК" на особові картки ДП "Сніжнеантрацит" позивача не є належними доказами на підставі яких у встановленому законом порядку повинні встановлюватися факти виникнення податкових зобов'язань та строки їх сплати.
Оскільки податковий орган, у акті перевірки не визначив податкові періоди, строки сплати податкових зобов'язань відповідно вимог Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», такий акт не може бути прийнятий як доказ порушення платником податку встановлених цим законом строків сплати податків.
За таких підстав, судова колегія вважає, що судом вірно застосовані норми матеріального права та правильно встановлені фактичні обставини пов'язані з застосуванням штрафних санкцій податковим органом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
Постанову господарського суду Донецької області по справі № 41/297а від 09.11.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному залишити без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 26.01.2007 р.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 4 примір.
1 -позивачу
1 -відповідачу
1 -до справи
1 -ДАГС