Справа № 639/7795/14-к
Провадження 1-КП/639/355/14
16 жовтня 2014 р. суд Жовтневого району м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 13 червня 2014 р. № 120142205000001125 за підозрою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підгорне, Чебулинського району, Кемеровської області, Російська Федерація, громадянина РФ, не працюючого, раніше судимого: 19 травня 2010 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі; 07 липня 2014 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше судимого: 11 лютого 2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,-
28 травня 2014 року о 22 годині 00 хвилин особа яка оголошена у розшук в ході розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_9 в кафе «Мальборо», яке розташоване на території привокзальної площі Південного вокзалу у м. Харкові, виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна свого знайомого ОСОБА_10 , який розпивав спиртні напої разом з ними. Реалізуючи свій злочинний умисел, особа яка оголошена у розшук зателефонував на мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_11 , в розмові з яким вступив у злочинну змову, спрямовану на заволодіння майном ОСОБА_10 , на що ОСОБА_6 дав сою згоду і в той же вечір, приблизно о 22 годині 40 хвилин прийшов у вказане кафе, де зустрівся з ОСОБА_9 , особою яка оголошена у розшук і ОСОБА_10 .. Особа яка оголошена у розшук та ОСОБА_6 , маючи єдиний заздалегідь оговорений злочинний умисел, з метою реалізації якого прослідували із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за територію привокзальної площі. По дорозі зустріли знайомого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , якому ОСОБА_12 розповів про їх злочинний умисел та запропонував піти з ними. Того ж вечора, приблизно о 23 годин 00 хвилин ОСОБА_9 , особа яку оголошено у розшук, ОСОБА_6 і ОСОБА_10 , знаходячись поблизу до будинку АДРЕСА_4 , де ОСОБА_6 , діючи повторно, скориставшись відсутністю перехожих, реалізуючи суспільний умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_10 , завдав останньому один удар правою рукою в область потилиці, від якого ОСОБА_10 впав на землю та знепритомнів. Після цього, ОСОБА_6 і особа яку оголошено у розшук стали зривати з ОСОБА_10 ювелірні вироби, при цьому ОСОБА_6 зірвав з шиї потерпілого ланцюжок, виконаний зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 7,9 гр., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2000 від 18.06.2014 - 2195, 57 грн.; хрестик, виконаний зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 0, 74 гр., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2000 від 18.06.2014 р. - 205, 66 грн., каблучку, виконану зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 3,7 гр., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2000 від 28.06.2014 р- 1028, 30 грн., а особа яку оголошено у розшук зірвав з руки потерпілого браслет, виконаний зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 6,9 гр., вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи №2000 від 18.06.2014 р.- 1917, 65 грн., перстень, виконаний зі сплаву золота 585 проби частою вагою 4 гр., вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 2000 від 18.06.2014 р. - 1111, 68 грн., на загальну вартість 6458, 86 грн. За цим спостерігав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , який підійшов до місця скоєння злочину разом зі своєю дівчиною ОСОБА_13 .. Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 поїхали до ломбарду «Скарбниця», який розташований на АДРЕСА_5 , де оцінщик-експерт на підставі пред'явленого ОСОБА_8 паспорту на своє ім'я прийняв викрадені золоті вироби, про що оформив договір займу на 5000 грн. Вказані грошові кошти ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обернули на свою користь.
28 травня 2014 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку № 22 по пров. Одоєвському в м. Харкові, де він став свідком відкритого викрадення ОСОБА_6 та особою яку оголошено у розшук ювелірних виробів ОСОБА_10 із застосуванням до останнього фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, знаючи про те, що ОСОБА_6 та особа яку оголошено у розшук незаконно заволоділи майном ОСОБА_10 в наслідок вчинення тяжкого злочину, отримав від ОСОБА_6 та особи яку оголошено у розшук з метою подальшого збуту майно потерпілого ОСОБА_10 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2000 від 18.06.2014 р.: ланцюжок, виконаний зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 7,9 гр., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2000 від 18.06.2014 - 2195, 57 грн.; хрестик, виконаний зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 0, 74 гр., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2000 від 18.06.2014 р. - 205, 66 грн., каблучку, виконану зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 3,7 гр., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2000 від 28.06.2014 р- 1028, 30 грн., а особа яку оголошено у розшук зірвав з руки потерпілого браслет, виконаний зі сплаву золота 585 проби чистою вагою 6,9 гр., вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи №2000 від 18.06.2014 р.- 1917, 65 грн., перстень, виконаний зі сплаву золота 585 проби частою вагою 4 гр., вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 2000 від 18.06.2014 р. - 1111, 68 грн., на загальну вартість 6458, 86 грн. 29 травня 2014 р. о 01 годині 16 хвилин ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 прибули до ломбарду « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_8 на підставі паспорту громадянина України на своє ім'я уклав договори застави № 176-14020418 від 29 травня 2014 р.; 176-14020419 від 29.05.2014 р.; 176-14020420 від 29.05.2014 р.; 176-14020421 від 29.05.2014 р.; 176-14020422 від 29.05.2014 р. ювелірних виробів, тим самим збув майно завідомо одержане золоченим шляхом, за що отримав 5460 гривень, якими в подальшому спільно з ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 свою вину в інкримінованих їм злочинах визнали в повному обсязі та дали показання відповідно до наведеного вище.
Крім повного визнання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 своєї вини, вина останніх підтверджується зібраними та проаналізованим судом доказами:
- протокол огляду предмету (т. 1, арк.. с. 112);
- висновок експерта (т. 1, арк..с. 118-120);
- висновок експерта (т. 1, арк.. с. 131-132);
- протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 (т. 1, арк..с. 191-202);
- протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 (т. 2, арк.. с. 20-25).
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду не викликають сумнівів, так як вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, относимість, допустимість та достатність яких встановлена судом.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 своєї провини, а також те, що вони не піддають сумніву фактичні обставини справи, а також правильність розуміння обвинуваченими зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності і істинності позиції обвинувачених, а у зв'язку з цим, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів відносно тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дану справу в порядку ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених, потерпілого, дослідженням матеріалів кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а також потерпілий пояснили, що їм відомо про позбавлення їх права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку відповідно ст. 349 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 186 КК України передбачено кримінальну відповідальність за злочин, винними у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_6 та ст. 198 КК України, за злочин, у вчинені якого визнається обвинувачений ОСОБА_8 саме до такого висновку приходить суд та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України , як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб. Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ст. 198 КК України, тобто заздалегідь необіцяне отримання та збут майна завідомо одержане злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації доходів одержаних злочинним шляхом.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, визнання своєї вини.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, визнання своєї вини.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, пом'якшуючи покарання обставини, особу обвинувачених, їх відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і попередження скоєння ними нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому їм слід обрати покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Визначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд вважає доцільним застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, а саме принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки обвинувачений засуджений 04.07.2014 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі (вирок набрав чинності), а злочин який є предметом теперішнього розгляду він скоїв до постановлення вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 04.07.2014 р.
Призначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд вважає доцільним застосувати положення ч. 1 ст. 71 та ст. 72 КК України, а саме принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду від 11.02.14 р.
Судові витрати у розмірі 293 гривня 40 копійок стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_8 в дольовому порядку з перерахування зазначених коштів на рр НДЕКЦ при УВС України в Харківській області № 31253272210487 МФО 851011 за експертні послуги.
Позов ОСОБА_10 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ОСОБА_10 в якості матеріальної шкоди 6458 гривень 86 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_6 визнати винуватим за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання призначеним за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 04.07.2014 р., більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
ОСОБА_8 визнати винуватим за ст. 198 КК України та призначити покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.
В силу ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2011 р. у виді 1 (одного) місяця арешту та остаточно призначити ОСОБА_8 до відбуття 6 (шість) місяців арешту.
Запобіжний захід обраний під час досудового слідства відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до набрання вироку законної сили залишити без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з 19.06.2014 р.
Зарахувати у строк відбуття покарання, час знаходження ОСОБА_11 під вартою.
Виконання вироку в частині направлення ОСОБА_8 до арештного дому покласти на Жовтневий РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.
Судові витрати у розмірі 293 гривня 40 копійок стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_8 в дольовому порядку з перерахування зазначених коштів на рр НДЕКЦ при УВС України в Харківській області № 31253272210487 МФО 851011 за експертні послуги.
Позов ОСОБА_10 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ОСОБА_10 в якості матеріальної шкоди 6458 гривень 86 копійок.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1