22.09.2014 Єдиний унікальний номер 205/4583/14-ц
22 вересня 2014 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Олексієнко О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівник» про визнання договору поруки припиненим, -
Позивач 28 травня 2014 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 20 грудня 2005 року між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»,та Товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівник» було укладено кредитний договір № 80-05. В забезпечення виконання умов вказаного договору між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 93-05. 02 червня 2008 року було укладено додаткову угоду № 05 до кредитного договору № 80-05 від 20.12.2005 року, якою були внесені зміни і доповнення у вигляді збільшення процентної ставки за фактичне використання кредиту. Таким чином, розміри усіх процентних ставок було збільшено на 1% без згоди поручителя. Пунктом 2.6. договору поруки закріплено, що кредитор зобов'язується узгоджувати з поручителем зміни, які вносяться до кредитного договору та збільшують розмір зобов'язання. Проте, позивач не був фактично повідомлений про укладання додаткової угоди, якою фактично були істотно збільшено розмір зобов'язання. Позивач просив визнати договір поруки № 93-05 від 20 грудня 2005 року, укладений Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» з ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 80-05 від 20 грудня 2005 року, припиненим та стягнути судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 20 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Машинобудівник» був укладений кредитний договір № 80-05, згідно умов якого Банк надав позивальнику кредит у розмірі 600 000 дол. США, з кінцевим поверненням 20 грудня 2006 року, за фактичне користування кредиту позичальник сплачує банку у доларах США 15% річних, у гривні - 23% річних (а.с.610).
В забезпечення виконання умов кредитного договору 20 грудня 2005 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 93-05, згідно умов якого, останній зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором .
Пунктом 3.1 укладеного між сторонами Договору поруки передбачено, що у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
20 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Машинобудівник» була укладена додаткова угода № 03 до кредитного договору № 80-05 від 20.12.2005 року (а.с.11-12).
02 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Машинобудівник» була укладена додаткова угода № 05 до кредитного договору № 80-05 від 20.12.2005 року, згідно умов якої з 02.06.2008 року внесені зміни і доповнення, а саме, пункт 1.4 договору читати у такій редакції: за фактичне використання кредиту позичальник сплачує банку у доларах США 15% річних, у євро 15% річних, у гривні 22 % річних (а.с.13).
Згідно зі ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, відповідаючи перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України та п.22 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року припинення договору поруки пов»язується зі зміною забезпеченого зобов»язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя
Так, відповідно до п. 2.6 договору поруки, кредитор зобов'язується узгоджувати з поручителем зміни, які будуть вноситися до кредитного договору та збільшують розмір зобов'язання.
Натомість, Банком не було повідомлено поручителя про збільшення розміру процентної ставки.
Посилання, представника відповідача, що позивач був фактично повідомлений про укладання додаткової угоди, оскільки він виступав генеральним директором підприємства ТОВ «Машинобудівни» є неспроможними, оскільки як поручителя згідно умов договору поруки його повідомлено не було.
Оскільки відповідно до положень ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, то суд вважає, що 02 червня 2008 року після укладання Додаткової угоди без згоди поручителя, зобов'язання останнього перед кредитором ПАТ "Інноваційний-промисловий банк" за порушення зобов'язання боржника ТОВ підприємство «Машинобудівник» припинилося.
Згідно ч.1 ст.559 ЦК України встановлено, що підстава припинення поруки пов'язана зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого порукою.
Підставами для припинення поруки можуть бути лише ті факти, які виникли після вчинення правочину. Закон пов»язує припинення поруки зі зміною зобов»язання, забезпеченого порукою.
Отже,з моменту підписання додаткової угоди без згоди поручителя порука припинена, а подальші дії не мають правового значення і не відновлюють дію поруки.
Враховуючи зазначені положення закону, суд вважає, що в ході розгляду справи встановлена наявність передбачених ст. 559 ЦК України та договором поручительства підстав для припинення поруки, а порука, яка виникла на підставі договору поруки від 20.12.2005 року між ПАТ "Інноваційний-промисловий банк" та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 20.12.2005 року є припиненою на підставі закону.
На підставі ст. 88 ЦПК України з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 553, 559 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівник» про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.
Визнати договір поруки № 93-05 від 20 грудня 2005 року, укладений Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» з ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 80-05 від 20 грудня 2005 року, припиненим.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя К.О. Скрипник