"29" січня 2007 р.
Справа № 12/10-69
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом: Приватного агропромислового підприємства «Соколів», с. Соколів, Бучацького району
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»в особі Бучацького району електричних мереж, м. Бучач
про: визнання незаконним акту про порушення Правил користування електричною енергією №017331 від 30.07.2003р.
За участю представників сторін:
позивача:
відповідача: Труша М.Я. -юрисконсульт, довіреність №6789/24 від 30.12.2005р.
Суть справи:
Приватне агропромислове підприємство «Соколів», с. Соколів, Бучацького району, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»в особі Бучацького району електричних мереж, м. Бучач, надалі відповідач, про визнання незаконним акту про порушення Правил користування електричною енергією №017331 від 30.07.2003р.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір №24 від 15.12.2004р. про постачання електричної енергії, угоду про продовження терміну дії договору №24 від 15.12.2004р., додаток №2 до договору №24 від 15.12.2004р., Акт розмежування балансової належності електромереж -додаток №5, графік зняття показників засобів обліку -додаток №7, претензію №354 від 03.02.2004р, відповідь на претензію №142 від 01.03.2004р., розрахунок споживання електричної енергії від 06.09.2006р. №796, інші матеріали.
Представник позивача з'явився без належних доказів, які б підтверджували його повноваження представляти інтереси ПАП «Соколів»в судовому засіданні.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.01.2007р. №40 зазначає, що працівниками Бучацького РЕМ у відповідності до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. складений акт про порушення ПКЕЕ за №017331 відносно безоблікового використання електричної енергії з розрахунків збитків в сумі 5348,70 грн., яка була донарахована в споживання електричної енергії.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено.
15 грудня 2004 року між Бучацьким районом електромереж та приватним агропромисловим підприємством «Соколів»був укладений договір №24 на постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно умовами цього договору та додатками до договору.
Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву працівниками Бучацького РЕМ 30.07.2003р. складений Акт про порушення правил користування електричної енергії №017331 відносно без облікового використання електричної енергії. Згідно проведено розрахунку сума боргу становить 5348,70 грн. В зв'язку з неоплатою нарахованих збитків на адресу ПАП «Соколів» була направлена претензія №354 від 03.02.2004р. про сплату нарахованої суми, яка була залишена без задоволення.
В обґрунтування позовних вимог щодо визнання незаконним акту про порушення Правил користування електричною енергією від 30.07.2003р. №017331 ПАП «Соколів»посилається на порушення з боку працівників Бучацького РЕМ при його складанні Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28.
Стаття 27 Закону України «Про електроенергетику»встановлює, що правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема споживання енергії без приладів обліку.
Згідно положень даної статті Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Під час розгляду справи сторонами по справі не подано, а також не зроблено посилання про наявність відповідної постанови компетентного органу про накладення штрафів, оскарження яких провадиться в судовому порядку.
Згідно положень Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів»в редакції чинній з 29.12.2006р.) визначає перелік справ, які підвідомчі і підлягають розгляду господарськими судами, за виключенням спорів про визнання незаконними актів.
На вимогу суду відповідач по справі Акт про порушення ПАП «Соколів»правил користування електричною енергією від 30.07.2003р. №017331 не подав, мотивуючи тим, що складений Акт списано з рахунку неоплачених коштів у 2006 році.
Відсутність оспорюваного акту не дає можливості в рамках чинного законодавства дослідити правомірність його складання.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29.12.1976р. «Про судове рішення»обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
За таких обставин, вибраний позивачем спосіб захисту своїх прав як звернення до господарського суду із позовною заявою з вимогами визнати незаконним Акт про порушення Правил користування електричною енергією від 30.07.2003р. №017331 не підвідомчий господарському суду, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Як встановлено в ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема у випадку припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 12, 47, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Державне мито в сумі 102 (сто дві) грн., сплачене згідно платіжного доручення №126 від 15.11.2006р. підлягає поверненню приватному агропромисловому підприємству «Соколів», с. Соколів, Бучацького району, р/р 26053000131 в БВ Ощадбанку, МФО 398079, код 30811922.
3. Видати довідку про повернення державного мита.
Суддя