"18" грудня 2006 р.
Справа № 7/324-3910
11 год. 45 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.
Розглянув справу
за позовом: Спільного українсько-іспанського підприємства -товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП», м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47501
до відповідача: Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Бережани, вул. Шевченка, 15, Тернопільської області, 47500
за участю представників сторін:
позивач:
відповідача: Стефінів Жанна Анатоліївна -довіреність № 48 від 06.04.06р..
Суть справи:
Спільне українсько-іспанське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» звернулося з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000031500/0/158 від 19.01.2006р. та № 0000441500/0/590 від 18.02.2006р. прийнятих Козівської міжрайонною державною податковою інспекцією ( Бережанське відділення), яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 43965 грн..
В попередньому судовому засіданні 05.12.2006р. позивач підтвердив заявлені вимоги та подав докази на їх підтвердження.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач подав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача заперечень щодо поданого клопотання не заявив та погодився провести розгляд справи без представника позивача.
Учаснику судового процесу в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є акти невиїзних документальних перевірок № 00008/15-02/31274081 від 16.01.2006р. та № /15-00/31274081 від 14.02.2006р., якими встановлено, що позивач безпідставно задекларував у жовтні та грудні 2005р. до відшкодування 43965 грн. суми податку на додану вартість.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в процесі підготовки справи до розгляду та в процесі її розгляду, встановлено:
- Козівської міжрайонною державною податковою інспекцією (Бережанське відділення) (реорганізована з 03.04.2006р. згідно наказу ДПА України № 342 від 28.12.2005р. в Козівську міжрайонну державну податкову інспекцію із Зборівським відділенням у її складі, Бережанську міжрайонну державну податкову інспекцією із Підгаєцьким відділенням у її складі та Бучацьку міжрайонну державну податкову інспекцію із Монастириським відділенням у її складі), на підставі підпунктів «б», «в» пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.12.2000р. № 2181-III (далі Закон 2181) прийняті податкові повідомлення-рішення:
1/ № 0000031500/0/158 від 19.01.2006р. яким Спільному українсько-іспанському підприємству товариству з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005р. в сумі 35153 грн..
Як стверджує податкова інспекція підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування згідно акту № 00008/15-02/31274081 від 16.01.2006р. оформленого за результатами невиїзної перевірки проведеної на предмет правомірності відшкодування Спільним українсько-польським підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005р., стало порушення товариством п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ), а саме: безпідставно включено до бюджетного відшкодування 12396 грн. ПДВ, оскільки дана сума податку не сплачена постачальникам товарно-матеріальних цінностей; 10093 грн. ПДВ, сплаченого згідно платіжних доручень № 192 від 22.11.2005р., № 689 від 04.11.2005р., № 157 від 20.10.2005р., № 595 від 11.10.2005р., № 671 від 28.10.2005р. у вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей від ПП «Пілат», ЛГП «Галсільліс» та СПМ «Квота», які, згідно даних інформації державної податкової інспекції, по даних операціях податок в бюджет не сплатили в повному або частковому розмірі, а однією з обов'язкових підстав включення підприємством сум податку до відшкодування є сплата цих сум до державного бюджету України контрагентами та 12664 грн. сплаченого ПДВ не підтверджені станом на момент перевірки інформаційними картками про стан платників податку, що їх отримали, а тому дана сума також підлягає до зменшення .
2/ № 0000441500/0/590 від 18.02.2006р. яким Спільному українсько-іспанському підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005р. в сумі 8812 грн..
Як стверджує податкова інспекція підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування згідно акту № 00046/1500/31274081 від 16.02.2006р. проведеної на предмет правомірності відшкодування товариством суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2005р. стало порушення товариством п. 1.8. ст. 1 Закону про ПДВ, а саме: безпідставно включено до бюджетного відшкодування 232 грн. ПДВ оскільки дана сума податку не сплачена постачальникам товарно-матеріальних цінностей; 8580 грн. ПДВ сплаченого згідно платіжних доручень № 168 від 22.11.2005р., № 689 від 04.11.2005р., № 157 від 20.10.2005р., № 595 від 11.10.2005р., № 742 від 29.11.2005р., № 719 від 17.11.2005р., № 607 від 11.10.2005р., № 664 від 27.10.2005р., № 661 від 26.10.2005р., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 21.11.2005р. у вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей від ПП «Пілат», ПП «Форест +» ЛГП «Галсільліс», СПМ «Квота» та ПМП «Транзит», які згідно даних інформації державної податкової інспекції податок в бюджет по даних операціях не сплатили в повному або частковому розмірі.
Позивач заперечує проти доводів інспекції і просить суд врахувати, що актами перевірки не встановлено порушення позивачем порядку формування податкового кредиту, а несплата податку продавцями товарів які придбав позивач, не є підставою для зменшення бюджетного відшкодування.
Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , підпунктів 2.1.4. п. 2.1., 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону 2181, п.7.7.5. п.7.7. та п. 10.4. ст. 10 Закону про ПДВ, контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов'язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу та відшкодування податку на додану вартість;
- податкова інспекція, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації платника податку з розрахунком суми бюджетного відшкодування, проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних та за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми відшкодування зроблено з порушенням, згідно пп. 7.7.7в ст. 7 Закону про ПДВ та «Порядку відшкодування податку на додану вартість» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України в редакції наказу від 02.05.2001р. № 200/86, на підставі матеріалів перевірки, результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р., приймає податкове повідомлення-рішення. Рішення, що оспорюється, прийняте за формою «В1», яка затверджена наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій», яка передбачена згідно п. 3.2. даного Порядку при перевищенні платником суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Представник податкової інспекції, в процесі судового розгляду, доводив суду, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, за даними актів перевірки № 8/15-02/31274081 від 16.01.2006р. (в рішенні зазначено акт № 0008/15-02/31274081), № /15-00/31274081 від 14.02.2006р. (в рішенні зазначено акт № 00046/1500/31274081 від 16.02.2006р.) які стали підставою для прийняття спірних рішень, є встановлені порушення підприємством пп. 1.8. п. 1. ст. 1, пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ при декларуванні в листопаді 2005 року згідно декларації по податку на додану вартість зареєстрованої в ДПІ 20.12.2005р. задекларовано 45008 грн. із яких до відшкодування заявлено 35153 грн. на які позивач не має права та в грудні 2005 року згідно декларації зареєстрованої 20.01.2006р. задекларовано 27946 грн. із яких завищено відшкодування на 8812 грн..
Доводи податкової інспекції щодо правомірності зменшення підприємству бюджетного відшкодування, судом відхиляються, як такі що не ґрунтуються на законодавстві та спростовуються матеріалами справи, а саме:
- Спільне українсько-іспанське підприємство -товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП», як платник податку на додану вартість, зареєстрований в Бережанській міжрайонній державній податковій інспекції 09.01.2003р. про що йому видано свідоцтво № 26365348;
- згідно п.2.2.Статуту, довідки Тернопільського обласного управління статистики , товариство включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням йому ідентифікаційного коду 31274081, в якій його діяльність, відповідно до Державного класифікатора України затвердженого і введеного в дію наказом Держкомстандарту України від 22.10.1996 року № 441, віднесено до видів економічної діяльності під кодом (КВЕД) 20.10.0 -лісопильне виробництво , про що зазначено інспекцією і в акті перевірки;
- відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду;
- згідно пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
- згідно пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7., має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;
- доказами правомірності включення відповідних сум до податкового кредиту та проведення відшкодування його від'ємного значення є належним чином оформлена податкова накладна, передбачена підп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними;
- відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7. Закону про ПДВ податкова накладна є звітним податковим і розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 даного Закону та «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037;
- підставою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), інших підстав дана норма Закону не передбачає.
З актів перевірок № 8/15-02/31274081 від 16.01.2006р., № /15-00/31274081 від 14.02.2006р. випливає, що у товариства на момент проведення перевірок були підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно до чинного законодавства, всі суми податку включені до податкового кредиту, у зв'язку з придбанням товарів пов'язаних з його господарською діяльністю, про що свідчить відсутність в акті перевірки будь-яких зауважень щодо їх оформлення та формування валових витрат.
Так, позивачем за результатами господарських операцій з контрагентами віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних виписаних платниками ПДВ: за жовтень 2005р.: № 1248 від 19.10.2005р., № 406 від 31.10.2005р., № 1310 від 28.10.2005р., № 1263 від 21.10.2006р. виданих ПП «Пілат»; № 627 від 21.10.2005р. виданої СМП «Квота; № 32124 від 03.10.2005р., № 32125 від 03.10.2005р., № 34135 від 25.10.2005р. виданих ПП «Торговий дім «Галпідшипник»; № 48а від 17.09.2005р., № 51 від 23.09.2005р. виданих Дрогобицьким ЛГП «Галсільліс»; № 300 від 24.10.2005р. виданих Страдчівським Навчально-Виробничим лісокомбінатом Міністерства освіти і науки України; № 698 від 30.09.2005р., № 764 від 17.10.2005р., № 860 від 31.10.2005р. виданих ПП «Термінал»; № 11/10 від 11.10.2005р., № 27/10 від 27.10.2005р.виданих ПП «Форест +»;
- за грудень 2005р.: № 1470 від 21.11.2005р., № 1703 від 29.11.2005р. виданих ПП «Пілат»; 669 від 08.11.2005р. виданої СМП «Квота»; № 139 від 21.11.2005р. виданої ПМП «Транзит»; № 17111 від 17.11.2005р., № 30111 від 30.11.2005р. виданих ПП «Форест +».
Отже, товариством правомірно сформовано податковий кредит та визначено від'ємне значення ПДВ заявлене до відшкодування .
Доводи податкової інспекції щодо включення до податкового кредиту сум які не підтвердженні станом на момент оформлення результатів перевірки інформацією про сплату їх постачальниками товарів (12664грн. по акту від 16.01.2005р. та 7943 грн. по акту від 14.02.2006р.) та сум які згідно отриманої інформації не сплачені постачальниками товарів до бюджету (10093грн. по акту від 16.01.2005р. та 637 грн. по акту від 14.02.2006р.), судом до уваги не приймаються, оскільки:
- нормами Закону про ПДВ не обмежується право покупця включати до суми відшкодування тільки ті суми ПДВ, які знайшли своє підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця, що підтверджується пп. 7.7.10. ст. 7 Закону про ПДВ;
- відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ та наказів ДПА України № 139 від 25.03.1998р. та № 376 від 01.08.1998р. «Про затвердження методичних вказівок по організації порядку адміністрування відшкодування податку на додану вартість», строк проведення відшкодування ПДВ, з врахуванням проведення зустрічних перевірок, не повинен перевищувати місячного терміну з моменту подання такої декларації. У разі встановлення порушень при розрахунку суми відшкодування податковий орган проводить виїзну позапланову документальну перевірку для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Слід зазначити, що зустрічна перевірка підприємства проводиться з питань фінансово -господарської діяльності на підтвердження взаємовідносин та стану розрахунків з контрагентами, а не бюджетом, як стверджує інспекція. Матеріалами справи підтверджено, що податковою інспекцією прийнято рішення за формою «В1», яка застосовується у разі перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування, без підтвердження такого висновку актом документальної перевірки з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок, в якому повинні бути чітко засвідчені факти порушень товариством норм закону при здійсненні розрахунку бюджетного відшкодування, що свідчить про те, що висновок про завищення сум ПДВ зроблено на суб'єктивних припущеннях, що не допускається нормами законодавства;
- безпідставним є посилання на п. 1.8. ст. 1. Закону про ПДВ, в якому дається визначення поняття бюджетного відшкодування, як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом про ПДВ, оскільки дана норма не встановлює порядку визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього закону.
Не підтверджуються актом перевірки від 16.01.2006р.та не доведено в процесі розгляду справи, підстави зменшення суми бюджетного відшкодування на 12396 грн., як такої що не сплачена товариством постачальникам товарів в жовтні 2005р., оскільки з акту не можливо встановити з яких сум, по яких господарських операціях і з якими контрагентами не проведена оплата вартості товару в тому числі ПДВ та якими первинними бухгалтерськими документами доводиться даний факт.
При таких обставинах, відповідач не довів належними доказами порушення позивачем норм Закону про ПДВ при декларуванні до відшкодування 43365 грн., у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення рішення № 0000031500/0/158 від 19.01.2006р. та № 0000441500/0/590 від 18.02.2006р. визнаються нечинними.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Визрати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000031500/158 від 19.01.2006р. та № 0000441500/0/590 від 18.02.2006р. прийнятих Бережанською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 43965 грн..
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя М.С. Стадник