Справа № 353/1164/14-а
Провадження № 2-а/353/44/14
17 жовтня 2014 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіна У.Ю.
з участю: секретаря Мороз М.І.
відповідача - старшого інспектора ВДАІ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області капітана міліції Слободяна І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора ВДАІ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області капітана міліції Слободяна Івана Григоровича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови серії ПС1 781250 від 20.09.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн., з тих підстав, що 20.09.2014 року о 18 год. 17 хв. гр. ОСОБА_2 по вул. Франка в с. Клубівці Тисменицького району, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху у населеному пункті більш ніж на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 88 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» № 0810740.
Проте, позивач вказує, що з даним правопорушенням не згідний, оскільки його транспортний засіб рухався в загальному потоці автомобілів та швидкість його руху не перевищувала 80 км/год.
Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а постанова винесена з порушенням вимог КУпАП, оскільки відповідач не надав доказів, що засіб вимірювальної техніки пройшов процедуру державної експертизи або сертифікації, а також він не був опломбований державною пломбою. При цьому прилад «Візир» не був закріплений на штативі чи стаціонарно встановлений. Також вказує, що він рухався на круїз-контролі з обмеженням швидкості руху 79 км/год. За таких обставин, просив скасувати постанову від 20.09.2014 року серії ПС1 № 781250 в справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, однак від нього надійшла письмова заява, в якій він просив адміністративний позов задовольнити та справу розглядати у його відсутності .
Відповідач старший інспектор ВДАІ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області капітан міліції Слободян І.Г. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення адміністративного позову, вказав, що позивач порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, а саме перевищив швидкість руху в населеному пункті, за що передбачена відповідальність водія транспортного засобу за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення керувався Наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 р. Також повідомив, що після зупинки автомобіля позивача, він роз'яснив йому права, надав можливість написати у протоколі про адміністративне правопорушення пояснення, представив йому для огляду прилад «Визир», на якому був
зафіксований автомобіль позивача та відображено перевищення швидкості руху, а саме швидкість руху 88 км/год. Щодо приладу «Визир» пояснив, що прилад є сертифікованим та його повірка дійсна до 19.06.2015 року, а похибка в стаціонарному режимі складає 1 км/год, в патрульному режимі - 2 км/год. З огляду на це вказав, що в будь-якому випадку позивач перевищив дозволену швидкість руху у населеному пункті. Щодо тверджень позивача про те, що швидкість його руху була обмежена круїз-контролем, вказав, що позивач не надав жодних доказів про наявність в автомобілі такого пристрою та його роботу на момент вчинення правопорушення, а також зазначив, що даний пристрій не є належним та допустимим доказом у справі.
Вислухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав:
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 20.09.2014 р. старшим інспектором ВДАІ Тисменицького РВ УМВС капітаном міліції Слободяном І.Г. відносно позивача винесено постанову серії ПС1 № 781250 від 20.09.2014 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 340 грн. штрафу, з тих підстав, що позивач 20.09.2014 року о 18 год. 17 хв. по вул. Франка в с. Клубівці Тисменицького району, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху у населеному пункті більш ніж на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 88 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Визир» № 0810740 (а.с. 4).
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 970178 від 20.09.2014 року позивач у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив, що «протокол не визнає, не належна фіксація та ст. 63 КУ не роз'яснено» (а.с. 16).
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Пунктом 19 Наказу МВС України від 27.03.2009 № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» передбачено порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів. Відповідно до 19.1. Технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень ПДР, складові частини системи відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями про порядок їх використання. Згідно п. 19.2. забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. Інформація про використання технічного засобу чи приладу працівником Державтоінспекції заноситься в графу 6 постової відомості (19.4)
Наказом МВС України № 33 від 01.03.2010 р. затверджено Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Відповідно до даного Наказу вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий "Визир" відноситься до затвердженого переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Крім того, у відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як видно з постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 781250 від 20.09.2014 р., позивача за порушення вимог п. 12.4 «Швидкість руху» інспектором ВДАІ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області капітаном міліції Слободяном І.Г. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 340 грн. Швидкість руху вимірювалась дистанційним вимірювачем швидкості «Визир» № 0810740, який пройшов повірку, що підтверджується копією свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, доданого відповідачем в судовому засіданні (а.с. 21). Згідно даного свідоцтва границі абсолютної похибки приладу «Визир» № 0810740 в стаціонарному режимі складає +/- 1 км/год, а в патрульному режимі складає +/- 2 км/год. Тобто, з врахуванням даних похибок позивачем було перевищено швидкість руху в населеному пункті, оскільки він рухався зі швидкістю 88 км/год. З врахуванням вищенаведеного показання приладу «Визир» зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 970178 від 20.09.2014 р. є належним та допустимим доказом у даній справі.
Відповідальність за порушення вимог п. 12.4 ПДР України передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначено марку, модель і унікальний серійний номер технічного приладу, яким було зафіксовано порушення ПДР. В такому разі зазначений запис являється належним та допустимим доказом. В оспорюваній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення зазначений факт застосування технічного приладу для фіксації правопорушення, який відповідач використовував на законних підставах.
Також, позивач у позовній заяві покликався на те, що він рухався на автомобілі з обмеженням швидкості руху 79 км/год, встановленим за допомогою круїз-контролю, яким обладнаний його автомобіль. Однак на підтвердження даних обставин позивач не надав суду належних та допустимих доказів, а саме того, що його автомобіль обладнаний пристроєм «круїз-контроль» та те, що у момент вчинення адміністративного правопорушення на цьому пристрої було встановлено обмеження швидкості руху автомобіля 79 км/год. Позивач не скористався правом висловити свої зауваження по факту скоєного правопорушення, не з'явився в судове засідання та у своїй письмовій заяві, надісланій на адресу суду, просив розглянути його адміністративний позов з урахуванням наявних матеріалах справи письмових доказів.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши пояснення відповідача, суд дійшов висновку, про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач, керуючи автомобілем, порушив п. 12.4 ПДР України, тобто керуючи транспортним засобом перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі ч. 1 ст. 122, 245, 247, 251, 252, 280, 292, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 171-2, 159-163, 254 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до старшого інспектора ВДАІ Тисменицького РВ УМВС в Івано-Франківській області капітана міліції
Слободяна Івана Григоровича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 781250 від 20.09.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча У.Ю. Луковкіна