04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" вересня 2014 р. Справа№ 910/8351/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченка Е.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Зеленіна В.О.
при секретарі Грабінській Г.В.
За участю представників:
від позивача: Бабич В.В.
від відповідача: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014р.
у справі №910/8351/14 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»
про стягнення 8 558,69 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення з останнього відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 558,69 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» 7 455,38 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 591,48 грн.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення суду від 15.07.2014р. та прийняти нове.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції матеріального та процесуального права. Також, на думку скаржника, господарським судом було неправильно встановлено обставини справи.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт», надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Україна», а рішення Господарського суду міста Києва без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2014р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 08.09.2014р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт», як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу №011401090072 від 26.04.2013р., предметом якого стали майнові інтереси страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та прикріпленим до нього ззовні і всередині додатковим обладнанням.
Згідно з п. 3.1. Договору застрахований транспортний засіб: SSANG YONG, 2013р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
За цим Договором були застраховані ризики, в тому числі збитки внаслідок ДТП.
Відповідно до п.7, п. 8 Договору добровільного страхування страхова сума складає 215 900,00 грн., страховий платіж - 12 954,00 грн.
У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2013р. о 16:50 год. у Васильківському районі, Київської області, Мала Солтанівка, вул. Жовтнева, 2, о 16:50 сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення, за участю легкового автомобіля марки SSANG YONG, 2013р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та легкового автомобіля AUDI 100, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.
ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 пунктів 10.9, 2.3. Правил дорожнього руху України.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2013р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
17.06.2013р. громадянка ОСОБА_3 звернулась до з повідомленням про настання випадку, який має ознаки страхового (повідомлення зареєстроване позивачем 17.06.2013р. за №1766).
27.08.2013р. ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхового випадку - ДТП.
Відповідно до Звіту №656 про оцінку автомобіля від 21.06.2013р., зробленого суб'єктом оціночної діяльності СПД - фізичною особою ОСОБА_6, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля SSANG YONG, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 8 455,38 грн.
Згідно рахунку-фактури №40341 від 17.06.2013р. ТОВ «АІС-СІТРОЕН-ЦЕНТР» вартість ремонту автомобіля складає 8 558,43 грн.
02.09.2013р. позивачем складено страховий акт №1258-893/13, згідно з яким даний випадок був визнаний як страховий випадок та вирішено виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 8 558,69 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 8 558,59 грн. (платіжне доручення №13222 від 03.09.2013р.).
При цьому ПАТ «Дельта Банк», як вигодонабувач за Договором добровільного страхування транспортного засобу, листом від 17.08.2013р. №05-1470161 повідомив про те, що не заперечує з приводу виплати страхового відшкодування по страховому випадку, що трапився з автомобілем Сеанг Йонг 16.06.2013р., державний номер НОМЕР_1, гр. ОСОБА_3
Позивачем заявлені вимоги про регресне стягнення суми відшкодування в розмірі 8 558,69 грн. При цьому, оскільки відшкодуванню підлягає оцінена шкода з урахуванням зносу, то судом не приймаються доводи відповідача стосовно того, що при визначенні вартості відновлювального ремонту не враховано коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу.
Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інші особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вина особи, яка керувала автомобілем AUDI 100, номерний знак НОМЕР_2, встановлена.
З огляду на те, що, як вказує позивач, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля AUDI 100, номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у відповідача, вимоги щодо сплати коштів заявляються саме до нього.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/65623 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки AUDI 100, номерний знак НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.
Строк дії цього полісу з 29.03.2013р. по 28.03.2014р. Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну за вказаним полісом, становить 50 000,00 грн.
Таким чином, оскільки відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля AUDI 100, номерний знак НОМЕР_2, була застрахована відповідачем, суд першої інстанції правомірно поклав відшкодування страхової виплати саме на відповідача.
При цьому судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з господарським судом з приводу того, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню за вирахуванням суми франшизи, яка встановлена полісом №АЕ/65623 у розмірі 1 000,00 грн.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. у справі №910/8351/14 залишити без змін.
3. Справу №910/8351/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Е.О. Шевченко
Судді О.Ф. Синиця
В.О. Зеленін