м. Київ
07 жовтня 2014 року 810/4085/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду у Яготинському районі Київської області
до Дочірнього підприємства "Лан" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"
про стягнення заборгованості у сумі 2879,48 грн.
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду у Яготинському районі Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Лан" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" про стягнення заборгованості у сумі 2879,48 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV та згідно з пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07. 2010 № 2464-VІ, не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-травень 2014 року.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.08.2014.
4 серпня 2014 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання № 1308 про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що відповідач звернувся з позовом до суду (Київський окружний адміністративний суд справа № 810/1575/14), в якому оскаржував безпідставність відмови йому у надані статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. На час розгляду адміністративної справи № 810/4085/14, вищезазначена справа перебувала на розгляді апеляційної інстанції. Клопотання представника відповідача було задоволено та зупинено справу.
7 жовтня 2014 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, в судове засідання не з'явились. Від представника позивача та відповідача до суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідачем було подано письмові пояснення, до яких додані копії наступних документів: копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2014 року; копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року.
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги наведеної норми, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з частиною другою статті 106 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 2 частини дев'ять статті 106 Закону України № 1058-IV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що позивач сформував до відповідача вимогу про стягнення заборгованності у зв'язку з відсутністю у відповідача статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку протягом 2014 року. Однак, згідно рішення у справі № 810/1575/14, яке набрало законної сили, - дії Яготинського відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області-є протиправними щодо відмови у підтвердженні статусу ДП «Лан ТОВ «Агро Інвест Україна», як платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.
Оскільки відповідач не отримав статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку внаслідок неправомірних дій саме позивача у цій справі, нарахування позивачем заборгованості у зв'язку з відсутністю такого статусу - є неправомірним, а відтак - позов не може бути задоволений.
Зважаючи на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 160-165, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову, - відмовити .
2. Копію постанови надіслати сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.