18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 жовтня 2014 року Справа № 925/1690/14
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:
від позивача: Стецун І.В. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції національного наукового центру "Інститут землеробства національної академії аграрних наук України" про стягнення 29 241,21 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29 241,21 грн., з яких: 24 239,64 грн. основного боргу за постачання природного газу, 2 270,80 грн. пені, 349,30 грн. як 3% річних та 2 381,47 грн. інфляційних на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 01/17424/П-14 від 24.01.2014 р., укладеного між сторонами.
Заявою № 2892/29 від 09.10.2014 р. (а.с. 32-33) позивач просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 24 239,65 грн., оскільки відповідач сплатив ці кошти в ході розгляду справи (30.09.2014 р).
Оскільки між сторонами немає спору щодо основного боргу, то провадження в частині стягнення 24 239,65 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав лише частково та просить суд стягнути з відповідача 2 270,80 грн. пені, 349,30 грн. як 3% річних та 2 381,47 грн. інфляційних за прострочення розрахунків за газ.
Представник відповідача в жодне засідання не з'явився, заперечень проти позову суду не подано.
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача і за наявними документами у справі на підставі ст. 75 ГПК України.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
24 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", що здійснює діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ та регульованим тарифом від 10.10.2013 серія АЕ № 194584 далі - Постачальник), в особі головного інженера Ісаєнка Віктора Івановича, що діє на підставі довіреності від 14.10.2013 № 120 та Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією національного наукового центру "Інститут землеробства національної академії аграрних наук України" (далі - Споживач), в особі в.о. директора Блащука Михайла Івановича, що діє на підставі Статуту, керуючись Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", постановою НКРЕ від 22.09.2011 р. № 1580 "Про затвердження Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом" було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 01/17424/П-14 зі змінами та доповненнями (далі - Договір, а.с.9-15), у відповідності до якого позивач (Постачальник) постачає природний газ (далі - газ) відповідачу (Споживач) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору передача газу за цим Договором здійснюється в межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається Сторонами в Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з 01 січня 2014 року та укладається на строк до 31 грудня 2014 року.
Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Додатковою угодою № 14/1 від 24.01.2014 р. до Договору між сторонами (а.с. 16) було погоджено, що загальна вартість 1000 куб.м. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2 %) до ціни газу становить 2 841,26 грн., крім того ПДВ 568,25 грн. Разом 3 409,51 грн. Сторонами також узгоджено, що даний додатковий договір набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01.01.2014 р. і діє протягом дії Договору.
Додатковою угодою № 14/2 від 30.04.2014 р. до Договору між сторонами (а.с. 17) було погоджено, що загальна вартість 1000 куб.м. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2 %) до ціни газу становить 4 444,70 грн., крім того ПДВ 888,94 грн. Разом 5 333,64 грн. Сторонами також узгоджено, що даний додатковий договір набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01.04.2014 р. і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
Додатковим договором № 14/3 від 30.05.2014 року до Договору між сторонами (а.с. 18) було погоджено, що загальна вартість 1000 куб.м. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2 %) до діючого тарифу на газ становить 5 236,48 грн., крім того ПДВ 1 047,30 грн. Разом 6 283,78 грн. Сторонами також узгоджено, що даний додатковий договір набирає чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01.05.2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
Додатковим договором № 14/4 від 30.06.2014 року до Договору між сторонами (а.с. 19) було погоджено, що загальна вартість 1000 куб.м. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2 %) до діючого тарифу на газ становить 5 248,18 грн., крім того ПДВ 1 049,64 грн. Разом 6 297,82 грн. Сторонами також узгоджено, що даний додатковий договір набирає чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01.06.2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
За доводами позивача, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу газу в кількості 6 654,0 куб.м. на загальну суму 24 239,65 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 20-22) за лютий - квітень 2014 року, підписаними обома сторонами:
- у лютому 2014 року спожито 3,589 тис. м. куб. газу на суму 12 236,72 грн. (тариф за 1000 м. куб. складає 3 409,51 грн.);
- у березні 2014 року спожито 2,258 тис. м. куб. на суму 7 698,68 грн. (тариф за 1000 м. куб. складає 3 409,51 грн.);
- у квітні 2014 року спожито 0,807 тис. м. куб. на суму 4 304,258 грн. (тариф за 1000 м. куб. складає 5 333,64 грн.).
Спору з приводу обсягів споживання газу та його якості - між сторонами немає. Вказані акти оформлені та підписані сторонами у справі.
У відповідності до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, згідно діючих тарифів.
Згідно з цим же пунктом, у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.
За доводами позивача, відповідач розрахунок за отриманий у лютому - квітні 2014 року газ провів лише у вересні 2014 року після порушення провадження у справі.
Так, з урахуванням домовленості сторін по призначенню платежу за платіжним дорученням № 114 від 30.09.2014 року на суму 41108,39 грн., відповідач сплатив на користь позивача за договором № 01/17424/П-14 від 24.01.2014 р. 24 239,65 грн.
Тому в частині вимог про стягнення 24 239,65 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню.
За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 6.2.2. Договору про те, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в сумі 2 270,80 грн. за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р. (а.с. 8). Доказів сплати пені в сумі 2 270,80 грн. відповідач суду не надав.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 2 270,80 грн. встановив правильність її нарахування та задовольняє позов в цій частині.
У відповідності до позовних вимог позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 349,30 грн. та інфляційні в сумі 2 381,47 грн. за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р. (а.с. 8).
В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 11,80 грн. та 79,63 грн. інфляційних встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині.
Заперечень проти розрахунків позивача в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних відповідач суду не надав.
Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних відповідач суду не надав, наявність боргу перед позивачем не спростував.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача 2 270,80 грн. пені, 349,30 грн. як 3% річних та 2 381,47 грн. інфляційних на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 01/17424/П-14 від 24.01.2014 р. Строки розрахунків за всіма платежами є такими, що настали.
В решті вимог провадження у справі підлягає припиненню.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. судового збору як з особи. винної у виникненні спору.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції національного наукового центру "Інститут землеробства національної академії аграрних наук України" (ідентифікаційний код 14198402, Черкаська область, Смілянський район, с. Холоднянське, вул. Докучаєва, 13) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, м. Черкаси, вул. Громова, 142) -- 2 270,80 грн. пені, 349,30 грн. як 3% річних та 2 381,47 грн. інфляційних на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 01/17424/П-14 від 24.01.2014 р. та 1827,00 грн. на відшкодування судових витрат.
3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 24 239,64 грн. за постачання природного газу -- припинити за відсутністю предмету спору.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 21 жовтня 2014 року
Суддя Н.М. Спаських