36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.10.2014 р. Справа №917/1621/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, вул.Шевченка-7, м.Полтава, Полтавська область, 36011
до Приватного підприємства "ПМДК - 19", вул. Коцюбинського-3, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751
про стягнення суми переплати пенсії 5 721,36 грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Представники:
від позивача: Сторожилов О.Г.
від відповідача: представник не з'явився
У судовому засіданні 07.10.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача переплату пенсії ОСОБА_2 у сумі 5721,36грн.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду, яка направлялась відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві ( вул. Коцюбинського-3, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751) повернулась до суду з відміткою поштового відділення, що свідчить про відсутність адресата за даною адресою.
Згідно витягу про включення відповідача до ЄДР від 05.09.2014року наданого позивачем, місцезнаходження приватного підприємства "ПМДК - 19" - вул. Коцюбинського-3, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область.
Відповідно до 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року, органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади, що призначають пенсії та акумулюють кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій. Одним з основних завдань органів Пенсійного фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.
В ході контрольних заходів УПФУ в Полтавському районі були виявлено, що громадянину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 14.10.2009р. протоколом №320 було достроково призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників., підставою призначення якої стала Довідка ПП "ПМДК-19" від 28.05.2009р. за вих. №24.
При призначенні пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Полтавському районі було використано положення «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12.08.1993).
Так, згідно п. З вказаного порядку «за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи».
Як зазначає позивач, одним з документів, які були взяті до уваги під час призначення пенсії гр. ОСОБА_2 була довідка приватного підприємства «ПМДК-19» № 24 від 28.05.2009р., яка оформлена належним чином, відповідала формі, установленій вищезазначеним порядком для уточнюючих довідок, і містила всю необхідну інформацію для призначення пенсії громадянину.
Згідно даної довідки, ОСОБА_2 дійсно працював повний робочий день в Полтавській міжгосподарській шляхо-будівельній організації, (теперішнє найменування приватне підприємство "ПМДК-19" яке є правонаступником Полтавської міжгосподарськлї шляхо-будівельної організації.
Дана довідка, відповідно до якої, зокрема, було здійснено нарахування пенсії, містить печатку відповідача та підписи уповноважених осіб - керівника, головного бухгалтера та інспектора по кадрах, тобто на момент подання довідки для нарахування пенсії у позивача могло не виникнути сумнівів у її достовірності.
Крім того, згідно довідки ПП "ПМДК - 19" від 23.05.2009р. Полтавське міжгосподарське шляхо-будівельне управління №19 створене в 1966 році за рішенням Полтавської районної Ради народних депутатів. Згідно наказу №163 від 27.11.1981р. по тресту "Облміжколгоспшляхбуд" ПМШК - 19 було перейменовано в Полтавську міжгосподарську шляхо-будівельну організацію. В 1982 році ПМШБО перейменовано в Полтавську міжгосподарську пересувну механізовану шляху колону №19.
В 1991 році Полтавська МПМШК-19 згідно рішення №55 від 27.03.1991 році перереєстрована в в колективне підприємство "Полтавська пересувна механізована шляхова колона №19" і перейменована згідно наказу №61 від 28.03.1991р., 5 грудня 2001р. розпорядженням Полтавської райдержадміністрації №622 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19, яка є правонаступником колективного підприємства "Полтавська пересувна механізована шляхова колона №19"
З 14 травня 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19" припинило свою діяльність у зв"язку із реорганізацією шляхом приєднання до приватного підприємства "ПМДК - 19".
З 14 травня 2009р. приватне підприємство "ПМДК - 19" стало правонаступником товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована шляхова колона №19" і набуло усіх прав та обов"язків щодо цього товариства.
Відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Керуючись цими законодавчими нормами, а також вважаючи, що ПП «ПМДК-19» дійсно є правонаступником Полтавської міжгосподарської шляхової колони № 19 (на який набув частину необхідного пільгового стажу пенсіонер ОСОБА_2), управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі виставило суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_2 до відшкодування відповідачем.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 5721,36грн. переплати пенсії
При вирішенні спору суд виходить з наступного
Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у т.ч. щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Нормою ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№ 1058-IV від 09.07.2003 року) визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до положень ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (№ 1788-XII від 05.11.1991 року) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Судом встановлено, що надмірна виплата суми пенсії відбулась внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки.
Доказів на спростування вищенаведеного відповідач до суду не надав.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що завдана шкода позивачу відбулась внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Відшкодування даної шкоди за ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог як правомірних та належним чином обгрунтованих.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ПМДК - 19", вул. Коцюбинського-3, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, (код 36084698) на користь Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, вул.Шевченка-7, м.Полтава, Полтавська область, 36011 (р/р 25601301295 в ОПЕРВ "Ощадбанк", МФО 331467) - переплату пенсії в сумі 5721,36 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства "ПМДК - 19", вул. Коцюбинського-3, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, (код 36084698) в дохід державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Полтава Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код згідно ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1827,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено: 08.10.2014р.
Суддя Кльопов І.Г.