14.10.14р. Справа № 904/6543/14
За позовом Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за договором оренди
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Лисаченко В.С.
Представники:
від позивача: представник Горлакова Ю.В., посвідчення №113 від 08.08.13р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: представник Євстигнеєв О.О., довіреність №19 від 08.01.14р.
Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 2069,08грн. заборгованості з орендної плати та 59,21грн. пені. Судові витрати по справі просить суд стягнути з відповідача.
За результатами розгляду позовної заяви за вих. №12/3-757 від 28.07.14р. ухвалою суду від 28.08.14р. порушено провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Мечнікова, 6; ідентифікаційний код 03341763) та призначено слухання на 14.10.14р.
Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 02.09.14р.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 22.09.14р. з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 12.09.14р. з відміткою представника третьої особи про отримання ухвали суду 11.09.14р.
14.010.14р. в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, вимоги суду не виконав, з заявами і клопотаннями до суду не звертався.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.10.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, господарський суд, -
24.10.13р. між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі по тексту - позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено договір №343-ДКП/13 (далі по тексту - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення (далі по тексту - об'єкт оренди) загальною площею 65,0кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2 у підвалі 4-х поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 140277,00грн. без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, під використання для розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.
Відповідно до пункту 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Відповідно до пункту 2.3 договору передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 23.08.13р., на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.
Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і в порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна затвердженої міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом №40/13 від 24.10.13р. засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Пунктом 3.3 договору визначено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати у розмір 290,20грн. до загального фонду міського бюджету;
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 290,20грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Згідно з пунктом 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Згідно з пунктом 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Відповідно до пункту 3.8 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п.3.3 цього договору.
Розділом 5 договору визначено обов'язки орендаря, зокрема: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно (пункт 5.2 договору).
Договір діє з 24 жовтня 2013 року до 09 жовтня 2016 року включно (пункт 10.1 договору).
На виконання умов вищезазначеного договору, відповідачу передано передбачене договором нерухоме майно, що підтверджує Акт прийому - передачі від 24.10.13р. (а.с. 16).
Позивач зазначає, що в період з 24 жовтня 2013 року по червень 2014 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати у загальній сумі 2069,08грн.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному договору, що належить до комунальної власності міста на момент вирішення спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у загальній сумі 2069,08грн. за період з 24 жовтня 2013 року по червень 2014 року підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3 цього договору.
За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за укладеним між сторонами договором позивачем на підставі пункту 9.2 договору нараховано для сплати відповідачу пеню у розмірі 59,21грн. (по кожному періоду окремо і з додержанням шестимісячного строку). Зазначене нарахування господарський суд визнав правомірним.
Враховуючи, що вимогу про стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у загальній сумі 2069,08грн. за період з 24 жовтня 2013 року по червень 2014 року господарським судом задоволено, підлягає задоволенню й вимога про стягнення пені за період з 16.11.13р. по 23.06.14р. у розмірі 59,21грн.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 760 Цивільного кодексу України визначено, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
В статті 762 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 286 Господарського кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що позивач свої зобов'язання по договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста Дніпропетровська виконав належним чином, а саме надав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, що підтверджує Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.10.13р. (а.с.16).
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами договору, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по оплаті за оренду у розмірі 2069,08грн. за період з 24 жовтня 2013 року по червень 2014 року обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем, у зв'язку з чим такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Господарський суд перевірив розрахунок пені у розмірі 59,21грн. за період з 16.11.13р. по 23.06.14р. по кожному періоду окремо і з урахуванням шестимісячного строку та визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 9, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 760, 762, 763, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 285, 286, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49055, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд. 75, ідентифікаційний код 37454258) до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, код отримувача 37989253; р/р 33218871700008; банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області; МФО 805012) 2069,08грн. (дві тисячі шістдесят дев'ять грн. 08 коп.) - основна заборгованість; 59,21грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 21 коп.) - пеня; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
20.10.14р.
Суддя І.В. Петренко
Згiдно з оригіналом
Помічник судді В.С. Лисаченко