Справа: № 757/19511/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвинова І. В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
14 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (далі - відповідач, УПФУ) про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також суми індексації заробітної плати, відпускних, лікарняних, нагород та премій до державних, професійних свят та ювілейних дат, зазначених у розділі «Інші виплати» довідки від 29.04.2014р. про складові заробітної плати (за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», у відсотках, які діяли при перерахуванні пенсії у розмірі 80%.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року позов було задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, з 25.04.2014 р. ОСОБА_2 перебуває на обліку управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та отримує пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу».
Однак, пенсію державного службовця призначено позивачу без урахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення-соціально-побутових питань, а також суми індексації заробітної плати, відпускних, лікарняних, нагород та премій до державних, професійних свят та ювілейних дат, зазначених у розділі «Інші виплати» довідки від 29.04.2014р. про складові заробітної плат, яка була видана Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, що була подана позивачем до УПФУ.
Позивач звернулась до УПФУ з вимогою здійснити перерахунок пенсії, але, своїм листом від 17.06.2014 року № 10969/03 відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку посилаючись на те, що пенсія призначена в межах чинного законодавства і підстав для її перегляду не має.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок призначеної пенсії позивачу було проведено не вірно, з порушенням та не правильним застосуванням законодавства яке регулює це питання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 37 Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХП) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.
Враховуючи викладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.