ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17526/14 13.10.14
За позовом Прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі:
1) Рівненської міської ради
2) Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД"
про стягнення 179 993,62 грн. та примусове виконання обов'язку в натурі на суму 650 367,15 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від прокуратури: Левицька Н.В.
від позивача 1: не з'явились
від позивача 2: Ремовський С.В.
від відповідача: не з'явились
Прокурор м. Рівне в інтересах держави в особі: 1) Рівненської міської ради (далі-позивач-1), 2) Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі-позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 159 689,81 грн., неустойки в сумі 13 892,16 грн., втрат від інфляції у розмірі 5 269,76 грн., 3% річних у сумі 1 141,89 грн. та зобов'язання відповідача передати управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради у власність 3% загальної площі житлового будинку №416-Б по вул. Соборній в місті Рівному на суму 650 367,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на участь у завершенні будівництва житлового будинку по вул. Соборній, 416 від 02.12.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
08.10.2014 р. представник позивача-2 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій пояснив, що відповідачем було сплачено на користь позивача 69 689, 81 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 90 000, 00 грн., неустойки в сумі 13 892,16 грн., втрат від інфляції у розмірі 5 269,76 грн., 3% річних у сумі 1 141,89 грн. та зобов'язання відповідача передати управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради у власність 3% загальної площі житлового будинку №416-Б по вул. Соборній в місті Рівному на суму 650 367,15 грн.
У даному судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги.
Представник позивача-2 у судовому засіданні підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Так, частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає його до розгляду.
Представники позивача-1 та відповідача у судове засідання не з'явились.
Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.
Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.
З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 22.08.2014 р.) вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67.
Ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2014 р. та від 11.09.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача. При цьому, конверт з ухвалою суду від 22.08.2014 р. повернувся до суду з відміткою - «за закінчення встановленого строку зберігання», конверт або повідомлення щодо ухвали суду від 11.09.2014 р. до суду не повернулись.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 13.10.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до п. 1.2. положення про Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 03.06.1999 р. № 148, зазначено, що управління є виконавчим органом Рівненської міської ради, підзвітним та підконтрольним їй. У своїй діяльності управління підпорядковується виконавчому комітету, міському голові, його першому заступнику, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади є також підпорядкованим відповідним виконавчим органам облдержадміністрації.
Згідно п. 1.4. положення, основними завданнями управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради є забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, а також делегованих виконавчому комітету та міському голові повноважень державної виконавчої влади, передбачених чинним законодавством у галузі будівництва; забезпечення спільно з іншими учасниками інвестиційного процесу виконання завдань щодо введення в дію виробничих потужностей і об'єктів в установлені строки у відповідності з нормами проектування та будівництва.
02.12.2008 р. між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі-забудовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" (далі-замовник) укладено договір №33 на участь у завершенні будівництва житлового будинку по вул. Соборній, 416, умовами якого передбачено, що сторони зобов'язуються спільно здійснити діяльність по завершенню будівництва житлового будинку по вул. Соборній, 416 в м. Рівне.
Відповідно до п. 2.4. договору, замовник зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, який слідує за звітним, оплачувати забудовнику витрати на утримання служби замовника в розмірі 2,5 % від витрат за підсумками глави 1-9 зведеного кошторису на будівництво об'єкту будівництва. В разі зміни Держбудом України норм на утримання забудовника, зазначений відсоток у безспірному порядку корегується на встановлену Держбудом України величину.
Згідно з п. 2.6. договору, замовник зобов'язується в місячний термін після здачі будинку в експлуатацію внести залишкову суму вартості послуг за інженерно-технічний нагляд за будівництвом на розрахунковий рахунок забудовника.
Пунктом 2.8. договору зазначено, що замовник зобов'язується протягом часу дії договору оренди землі щомісячно, до 15 числа місяця, що слідує за звітним компенсувати забудовнику плату за землю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок забудовника, на підставі виставленого рахунку. Земельна ділянка належить забудовнику на підставі договору оренди землі б/н від 08.11.2006 р.
Після завершення будівництва об'єкту та введення його в експлуатацію передати забудовнику 3 % загальної житлової площі об'єкту. Житло, що надається забудовнику в рахунок 3% загальної площі, мають бути благоустроєними стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам, у тому числі у таких квартирах повинно бути:
- встановлено газову плиту;
- встановлено вхідні та внутрішні дані;
- виконано стяжку підлоги з влаштуванням лінолеуму; ванна; санвузол; кухня - керамічна плитка;
- влаштовано систему опалення;
- високоякісне оздоблення стін (шпалери чи фарбування);
- встановлено змішувачі, ванну, унітаз, раковини.
Кількість квартир, їх площа, місце розташування, визначається сторонами в ході будівництва. (п. 2.10 договору).
Відповідно до п. 2.14 договору, забудовник зобов'язаний здійснювати контроль якості виконуваних на об'єкті будівництва будівельно-монтажних робіт, відповідності їх робочим кресленням, проекту, кошторисам; здійснювати геодезичний контроль; здійснювати підготовку відповідної виконавчої документації; сприяти пошуку спеціалізованих підрядних організацій, надавати допомогу в укладанні з ними договорів, перевіряти відповідність договірних цін; надавати допомогу Генпідряднику при оформленні актів Державної приймальної комісії про введення об'єкта в експлуатацію.
Згідно з п. 3.1 договору, при невиконанні або у випадку прострочення виконання п.п.2.4, 2.8 договору замовником більше як на десять днів, забудовник має право нарахувати пеню у розмірі 0, 1 % від заборгованості за кожний день прострочення.
Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором, а саме не здійснено оплату за виконання функцій замовника (ведення технічного нагляду).
11.06.2014 р. позивач звернувся до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області із запитом №01-19/904 про надання копії Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборна, 416 в м. Рівне (перша черга)» та копії Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборна, 416 Б в м. Рівне (друга черга)».
17.06.2014 р. Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області на зазначений вище запит позивача надала копії Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборна, 416 в м. Рівне (перша черга)» № РВ 143130810581, зареєстрованої 26.03.2013 р. та копії Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборна, 416 Б в м. Рівне (друга черга)» № РВ 143140700454, зареєстрованої 11.03.2014 р.
Відповідно до пунктів 15 декларацій про готовність об'єкта до експлуатації № РВ 143130810581, зареєстрованої 26.03.2013 р. та № РВ 143140700454, зареєстрованої 11.03.2014 р. загальна вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних відповідачем за договором становить 18 863 465,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 90 000, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойки в сумі 13 892,16 грн., втрат від інфляції у розмірі 5 269,76 грн., 3% річних у сумі 1 141,89 грн., а також зобов'язати відповідача передати управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради у власність 3% загальної площі житлового будинку №416-Б по вул. Соборній в місті Рівному на суму 650 367,15 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №33 на участь у завершенні будівництва житлового будинку по вул. Соборній, 416 від 02.12.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Отже, враховуючи те, що Декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборна, 416 в м. Рівне (перша черга)» № РВ 143130810581, зареєстрована 26.03.2013 р. та Декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборна, 416 Б в м. Рівне (друга черга)» № РВ 143140700454, зареєстрована 11.03.2014 р., підписана генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" Степаненко Л.Г. та містить печатку товариства, суд приходить до висновку, що дані наведені у деклараціях засвідчені відповідачем як достовірні.
Згідно з ч. 11 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5 ст. 39. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Згідно з п.2.6. договору, відповідач зобов'язаний в місячний термін після здачі будинку в експлуатацію внести залишкову суму вартості послуг за інженерно-технічний нагляд за будівництвом на розрахунковий рахунок забудовника.
Таким чином, враховуючи, дату реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборна, 416 Б в м. Рівне (друга черга)» № РВ 143140700454, зареєстрованої 11.03.2014 р., відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань, починаючи з 12.04.2014 р.
Проте, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, доказів зворотного суду не надав.
Отже, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати витрат на утримання служби замовника та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №33 на участь у завершенні будівництва житлового будинку по вул. Соборній, 416 від 02.12.2008 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення 90 000, 00 грн. заборгованості.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойки (пені) в сумі 13 892,16 грн., втрат від інфляції у розмірі 5 269,76 грн., 3% річних у сумі 1 141,89 грн.
Так, згідно з п. 3.1 договору, при невиконанні або у випадку прострочення виконання п.п. 2.4, 2.8 договору замовником більше як на десять днів, забудовник має право нарахувати пеню у розмірі 0, 1 % від заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господасрького кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних, і встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором №33 на участь у завершенні будівництва житлового будинку по вул. Соборній, 416 від 02.12.2008 р., з нього підлягають стягненню 13 892, 16 грн. - пені, 1 141, 89 грн. - 3% річних та 5 269,76 грн. - втрат від інфляції.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради у власність 3% загальної площі житлового будинку №416-Б по вул. Соборній в м. Рівне на суму 650 367,15 грн., суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 2.10 договору, після завершення будівництва об'єкту та введення його в експлуатацію, замовник зобов'язаний передати забудовнику 3 % загальної житлової площі об'єкту.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Як вбачається з п. 15 Декларацій про готовність об'єкта до об'єкта до експлуатації № РВ 143130810581, зареєстрованої 26.03.2013 р. та № РВ 143140700454, зареєстрованої 11.03.2014 р., загальна вартість основних фондів об'єкту будівництва, прийнятих в експлуатацію становить 21 678 905, 00 грн., відповідно 3 % від вартості основних фондів об'єкту будівництва становить 650 367, 15 грн.
Таким чином, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача зобов'язання відповідача передати управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради у власність 3% загальної площі житлового будинку №416-Б по вул. Соборній в м.Рівне на суму 650 367,15 грн. та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд відзначає таке.
Згідно пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код - 36258876), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, буд. 6, ідентифікаційний код - 05517742) 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 13 892 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн., 16 коп. - пені, 5 269 (п'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 76 коп. - втрат від інфляції, 1 141 (одну тисячу сто сорок одну) грн. 89 коп. - 3 % річних.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код - 36258876) передати Управлінню капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, буд. 6, ідентифікаційний код - 05517742) 3 % (три відсотки) загальної площі житлового будинку № 416-Б по вул. Соборній в місті Рівне на суму 650 367 (шістсот п'ятдесят тисяч триста шістдесят сім) грн. 15 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД БУД" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код - 36258876)до Державного бюджету України 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. - судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 16.10.2014 р.
Суддя Бондарчук В.В.