15 жовтня 2014 року Справа № 904/2046/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіОстапенка М.І.,
суддіКондратової І.Д. (доповідач),
суддіСтратієнко Л.В.,
за участю представників сторін
від позивачівКвач В.В.;
від відповідача Главацький Є.О.;
від прокуратуриЗбарих С.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року
у справі № 904/2046/14 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПрокурора Саксаганського району міста Кривого Рога Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕРЕМОГИ 20"
простягнення 6 408,80 грн
У березні 2014 року Прокурор Саксаганського району міста Кривого Рога Дніпропетровської області (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради та Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (надалі - КП "Кривбасводоканал", позивач) з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕРЕМОГИ 20" (надалі - ОСББ "ПЕРЕМОГИ 20", відповідач) заборгованості в сумі 6408,58 грн за договором № 466 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 20.11.2010 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014 року (суддя Ярошенко В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Чимбар Л.В., Антонік С.Г., Чоха Л.В.), провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 1824,00 грн припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), в зв'язку зі сплатою боргу під час розгляду справи. В стягненні заборгованості у розмірі 2145,48 грн відмовлено, в зв'язку зі сплатою цього боргу відповідачем до порушення провадження. В стягненні боргу в сумі 2439,10 грн, що є різницею між нормами водопостачання та водоспоживання, відмолено за безпідставністю.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, КП "Кривбасводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на безпідставне незастосування судами норм матеріального права (ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (далі - Правила)), просить скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
ОСББ "ПЕРЕМОГИ 20" подало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі № 904/2046/14 скасувати і постановити рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 20.12.2010 року між КП "Кривбасводоканал" та ОСББ "ПЕРЕМОГИ 20" (далі - споживач) було укладено договір № 446 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
На виконання умов договору позивач за період з січня по жовтень 2013 року та в січні 2014 року надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується підписаними сторонами актами, та виставив рахунки на оплату цих послуг. Відповідач виставлені рахунки оплатив частково (в тому числі й після порушення провадження у справі згідно платіжного доручення № 1 від 14.04.2014 року була сплачена заборгованість за жовтень 2013 року в сумі 1824,00 грн). На момент вирішення справи неоплаченими залишилися рахунки за період з січня по вересень 2013 року на суму 2439,10 грн (що є різницею між загальним нормативом питного водопостачання та нормативом водоспоживання населенням).
Суди також з'ясували, що в зв'язку з відсутністю будинкового засобу обліку води, з січня по жовтень 2013 року КП "Кривбасводоканал" здійснювало розрахунок вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за нормативами, визначеними рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.12.2012 № 367 "Про затвердження науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання населення м. Кривого Рогу та норм витрат питної води на поливання газонів, присадибних ділянок, теплиць" (далі - рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 367). Зокрема, для багатоквартирних житлових будинків з водопроводом і каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням, ваннами та душами загальний норматив питного водопостачання встановлений на рівні 430 л/добу на 1 особу; норми водоспоживання населенням: загальні - 400 л/добу на 1 особу, у тому числі холодної води - 260 л/добу на 1 особу, гарячої води - 140 л/добу на 1 особу; при відсутності гарячої води - 320 л/добу на 1 особу. Крім обсягів води, визначених за нормами водоспоживання для населення, позивач до рахунків на оплату з січня по жовтень 2013 року включав також й вартість обсягів води, що є різницею між загальним нормативом питного водопостачання та нормативом водоспоживання населенням, та становить 2439,10 грн. Відповідач цю різницю сплачувати відмовився, що й стало причиною виникнення спору у даній справі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 2439,10 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов в цій частині є безпідставним, оскільки у відповідача згідно умов договору та Правил відсутній такий обов'язок, і обсяги води, які підлягають оплаті, правильно ним визначалися, виходячи лише з норм водоспоживання мешканцями будинку.
Частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 8 Правил встановлено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Суди встановили, що правовідносини між сторонами у справі щодо обліку наданих послуг водопостачання та водовідведення за час відсутності засобів обліку виконуються у межах, встановлених договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення та актом цивільного законодавства - Постановою № 630, якою затверджені Правила.
Установивши, що згідно п. 1.4, 1.7 договору у разі відсутності технічних засобів, облік холодної води кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, тимчасово здійснюється розрахунковим способом згідно з установленими нормами споживання; і відповідно до п. 21 Правил у разі відсутності на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно за установленими нормативами (нормами) споживання з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства, суд дійшов обґрунтованого висновку, що облік та оплати послуг має здійснюватись саме з установленими нормативами (нормами) споживання, а не водопостачання, і правильно відмовив в частині стягнення 2439,10 грн, що є різницею між нормативами водопостачання та водоспоживання, оскільки такий порядок обліку води договором та нормами чинного законодавства не передбачений.
Установивши, що за заявлений позивачем період борг в сумі 2145,48 грн був сплачений до порушення провадження у справі, а в сумі 1824,00 грн - під час розгляду справи в суді, суд правильно припинив провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1824,00 грн, в зв'язку відсутністю предмету спору, та відмов в позові в іншій частині тих підстав, що права позивача не порушені.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України не встановив порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у справі.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року у справі № 904/2046/14 - без змін.
Головуючий суддя Остапенко М.І.
Суддя Кондратова І.Д.
СуддяСтратієнко Л.В.