16 жовтня 2014 року Справа № 910/6534/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Державного підприємства "Вугілля України" від позивача: Андрусенко Ю.С. від відповідача: Гаврись Я.Б.
на рішенняГосподарського суду міста Києва від 17.06.2014 року
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року
у справі№ 910/6534/14
за позовомДержавного підприємства "Вугілля України"
доПублічного акціонерного товариства "Центренерго"
простягнення 489 370, 42 грн.
Державне підприємство "Вугілля України" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі відповідач) про стягнення 482 370, 42 грн. заборгованості за вугільну продукцію, яка надійшла за залізничною накладною № 50720051.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Як вбачається з прийнятих судових рішень у даній справі, в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки поставка вугілля у кількості 626 тонн на адресу відповідача, якісні показники якого перевищували гранично допустимий рівень встановлений договором (перевищено гранично допустимі показники по зональності) встановлений рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року по справі № 5011-69/21894-2012.
В судових рішеннях також зазначено, що в- друге відбір проб вугілля, яке надійшло 15.04.2011 року на адресу Вуглегірської ТЕС ПАТ "Центренерго" не проводився, оскільки це не передбачено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судом невірно дана оцінка матеріалам зібраним у справі та невірно застосовано діюче законодавство.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
01.02.2010 року між сторонами у справі (позивач - постачальник, відповідач - покупець) укладено договір поставки вугілля № 01 - 10/1 - ЕН (далі Договір) а.с. 10 - 21.
До матеріалів справи залучена копія рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-69/12894-2012 за позовом ПАТ "Центроенерго" до ДП "Вугілля України" про стягнення 62 925,36 грн. - збитків та зобов'язання провести самовивіз неприйнятої вугільної продукції у кількості 626 тонн, яка надійшла до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" за залізничною накладною № 50311489.
В названому рішенні суду зазначено, що 15.04.2011 року на адресу Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" повторно надійшло дев'ять полувагонів вугілля ГСШ 0-13 за посвідченням якості № 311, яке належало на праві власності позивачу (як вбачається з матеріалів даної справи, вугілля повторно надійшло за залізничною накладною № 50720051, в якій зазначені ті ж вагони, які вказані в залізничній накладній № 50311489).
В рішенні суду також зазначено, що передане вугілля за залізничною накладною № 50311489 не відповідало вимогам щодо якості, відповідно до умов Договору, а тому не було прийняте Публічним акціонерним товариством "Центренерго", що підтверджується актом спільного опробування вугілля 1223 від 01.04.2011 року та протоколом № 1223 аналізу проб твердого палива.
Позовні вимоги у зазначеній вище судовій справі, були задоволені частково та стягнуто з ДП "Вугілля України" 62 925,36 грн. - збитків. В іншій частині позову було відмовлено. У подальшому рішення суду у справі № 5011-69/12894-12 було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013 року (а.с. 67-89).
До матеріалів справи (а.с. 65 - 66) залучені копії актів згідно до яких вугільна продукція, яка повторно надійшла відповідачу вивантажена на окремий майданчик Вуглегорської ТЕС - 15.04.2011 року.
Відповідно до п. 8.4 Договору у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.
Умови даного пункту Договору свідчать про те, що у разі неприйняття вугільної продукції, відповідач повинен повернути вагони з неприйнятим вугіллям позивачу, з відповідним відшкодуванням понесених відповідачем витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судами при розгляді даної справи не надано належної оцінки тому факту, що спірна вугільна продукція вивантажена на Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго".
В матеріалах справи не міститься документів, які б свідчили про повернення спірної вугільної продукції на адресу позивача або її використання (невикористання) відповідачем.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення прийняті у справі скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи судам необхідно дати належну оцінку взаємовідносинам сторін у справі, з урахуванням ст. 712 ЦК України, умов Договору укладеного між сторонами, з'ясувавши при цьому чи була використана відповідачем спірна вугільна продукція.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року прийняті у справі № 910/6534/14 скасувати.
3. Справу № 910/6534/14 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Д.С.Кривда