16 жовтня 2014 року Справа № 904/5529/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна фірма "Авіас" від позивача: Булатов В.Б. від відповідача: Биструшкін В.Ю.
на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року
та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року
у справі№ 904/5529/13
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика "Квітень"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна фірма "Авіас"
простягнення 135 618, 07 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю Кондитерська фабрика "Квітень" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна фірма "Авіас" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 128 700 грн. та 3% річних в розмірі 6 910 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 128 700 грн. в частині позовних вимог про стягнення 6 910 грн. - 3% річних було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Суди прийшли до висновку про те, що відповідачем не належно виконувались зобов'язання щодо відпуску дизельного пального, в загальному об'ємі 4 585 літрів, вартістю 128 700 грн.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року прийняту у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій було невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) було укладено договір постачання №148 від 20.06.2011 року (далі Договір)(т.1 а.с. 11-12), відповідно до умов якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товар - бензин А-76 (80), А-92, А-95, А-95 Євро, дизельне пальне, газ, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти товар (п.п.1.1,1.2 Договору).
Згідно з п.1.6 Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами) на отримання товару, відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затвердженими постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 року.
За умовами пунктів 4.1 та 4.2 Договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Умови оплати: 100% попередня оплата протягом 1-го банківського дня від дати рахунку.
Відповідно до п.4.4 Договору після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.
Передача покупцю Товару за Договором здійснюється на АЗС, шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт (п.5.2.1 Договору).
Згідно з п.10.2 Договору строк його дії визначено до 31.12.2011 року.
Так, на виконання умов Договору позивачем були сплачені рахунки №1315 від 21.06.2011 року на суму 83996,26 грн. та №1447 від 04.07.2011 року на суму 83 996,26 грн. (т. 1 а.с. 15, 18), що підтверджується копіями платіжних доручень №2244 від 21.06.2011 року та №2358 від 04.07.2011 року (т.1 а.с. 16, 18).
Згідно з накладними №3134/102 від 22.06.2011р. на суму 83996,26 грн. та №3252/102 від 05.07.2011 року на суму 83 996,26 грн. ( т.1 а.с. 17, 20) позивач отримав скретч-картки на 17230 літрів дизельного палива.
До матеріалів справи (т.1 а.с. 21) залучена копія листа позивача на адресу відповідача, в якому позивач повідомляє про те, що він не має можливості скористатись певним переліком талонів, у зв'язку із чим просить підтвердити дійсність та можливість отримання палива по талонах згідно наданого переліку.
До матеріалів справи (т.1 а.с. 22-23) залучено реєстр заблокованих талонів відповідача в загальному обсязі 4 585 літрів.
У відповідь на зазначений вище лист відповідач повідомив (т.1 а.с. 24), що вказані в запиті скретч-картки заблоковані, згідно постанови слідчого СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Мороз Є.В. про накладання арешту на майно від 26.08.2011 року.
До матеріалів справи (т. 1 а.с. 105) залучена копія постанови слідчого СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Мороз Є.В. від 26.08.2011 року про накладення арешту на майно відповідача - скретч-картки, які були активовані на торгівельній точці відповідача № 102 по вул. Батумській, 11 а в місті Дніпропетровську в період часу з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року та заборону проведення операцій з даними скретч - картками.
Зазначена вище постанова слідчого прийнята в межах кримінальної справи № 64111770 (по факту розтрати чужого майна, яке належить відповідачу).
Як зазначено вище поставка товару здійснюється шляхом заправки автомобілів позивача при пред'явленні довіреними особами покупця скретч - карт.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був позбавлений можливості здійснювати передачу товару за допомогою скретч - карт, але це не позбавляло його можливості виконати свої договірні зобов'язання щодо поставки товару передбаченого Договором в іншій спосіб.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було передано позивачу товар в обсязі 4 585 літрів на загальну суму 128 700 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 607 ГК України передбачено, що зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Підстав для висновку про те, що у відповідача була відсутня можливість для виконання своїх зобов'язань за Договором немає і відповідно суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна фірма "Авіас" відмовити.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року прийняті у справі № 904/5529/13 залишити без змін.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Д.С.Кривда