16 жовтня 2014 року Справа № 910/8292/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від позивача: ОСОБА_4 від відповідача: Кучма О.Л.
на рішенняГосподарського суду міста Києва від 17.07.2014 року
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 року
у справі№ 910/8292/14
за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_3
доВідкритого акціонерного товариства "Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"
простягнення 116 832, 54 грн.
Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (далі позивач) звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (далі відповідач) про стягнення 112 500 грн. - основного боргу; 2 862, 32 грн. - пені; 1 470, 22 грн. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 12 500 грн. - основного боргу; 810, 27 грн. - пені; 200, 34 грн. - 3 % річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підставою для часткової відмови в задоволенні позовних вимог (основної заборгованості) була та обставина, що позивачем не надано доказів підтвердження факту виконання ним свого обов'язку щодо надання відповідних послуг у порядку та на умовах укладеного договору за період з листопада 2013 року по червень 2014 року (відповідно частково задоволені позовні вимоги в частині стягнення пені та річних).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення (в частині відмови в задоволенні позовних вимог).
В своїй касаційній скарзі позивач зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно дана оцінка матеріалам зібраним у справі та невірно застосовано діюче законодавство.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
01.07.2011 року між сторонами у справі (позивач - виконавець, відповідач - замовник) було укладено договір № 01/07 про надання юридичних послуг (далі Договір) а.с. 12-15.
Предметом більшої частини позовних вимог у даному спорі є наявність заборгованості у відповідача (на думку позивача) яка виникла при виконанні Договору, предметом якого, як зазначено вище, є надання юридичних послуг.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до розділу 4 Договору (оплата послуг) вартість послуг, а також порядок їх оплати визначається у додатках до Договору (п.4.2).
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що якщо інше не передбачено додатками до Договору оплата здійснюється протягом 10 - ти банківських днів з дати виставлення виконавцем (позивач) відповідного рахунку. Датою платежу вважається дата списання коштів з рахунку замовника (позивач) у відповідному банку.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що після закінчення надання послуг/ етапів послуг виконавець надсилає замовнику акт приймання - передачі послуг у двох примірниках. Замовник підписує, датує і повертає виконавцю один примірник такого акту приймання - передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5-ти робочих днів після одержання акта приймання - передачі. У разі якщо замовник після закінчення 5 -ти робочих днів не направить виконавцю підписаний акт приймання - передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що акт приймання передачі вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання - передачі.
Як вбачається з п. 4.5 Договору сторони погодили між собою порядок приймання робіт (послуг), які повинні надаватися при виконанні Договору та визначили, яким чином буде підтверджуватися факт виконання робіт виконавця (позивача).
До матеріалів справи (а.с. 119-129) залучені: лист - повідомлення позивача від 30.05.2014 року, на адресу відповідача, з пропозицією погасити заборгованість яка виникла на його думку за період з листопада 2013 року по травень 2014 року, копія поштового повідомлення про направлення зазначеного листа на адресу відповідача та копії актів приймання передачі наданих послуг за період з листопада 2013 року по травень 2014 року.
Як вбачається з поштового повідомлення, лист позивача направлений на адресу відповідача 30.05.2014 року та отриманий відповідачем 02.06.2014 року.
До матеріалів справи (а.с. 92-93) залучено копію відповіді відповідача від 04.06.2014 року на лист - повідомлення позивача.
Згідно опису вкладення лист - відповідь від 04.06.2014 року направлений відповідачем на адресу позивача, згідно поштового штемпеля 05.06.2014 року.
В зазначеному листі - відповіді, відповідач зазначає, що в період з листопада 2013 року по травень 2014 року позивач не надавав відповідачу жодної послуги з абонентського обслуговування і таким чином відсутні підстави для підписання надісланих примірників актів, в зв'язку з відсутністю надання послуг абонентського обслуговування за період: листопад 2013 року - травень 2014 року.
Враховуючи період листування сторін та умови Договору, не має підстав вважати, що відповідачу були надані відповідні послуги.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем, у спірний період, належним чином (з урахуванням умов Договору) були надані відповідні послуги і відповідно, суди обґрунтовано прийшли до висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.
Звертаючись з касаційною скаргою, позивачем згідно квитанції ТВБВ 10026/175 від 08.09.2014 року сплачено судовий збір у розмірі 1 200 грн.
Фактично, судові рішення оскаржуються в частині, а саме в сумі 103 322 грн., таким чином при зверненні з касаційною скаргою позивач повинен був сплатити 1033, 22 грн.
Оскільки, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 200 грн., то йому підлягає поверненню зайве сплачений судовий збір у розмірі 168, 78 грн.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_3
відмовити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 року прийняті у справі № 910/8292/14 залишити без змін.
3. Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 (04201. АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 168, 78 (сто шістдесят вісім) грн. зайве сплаченого судового збору за квитанцією ТВБВ 10026/175 від 08.09.2014 року з державного бюджету.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Д.С.Кривда