07 жовтня 2014 року Справа № 902/1507/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Панової І.Ю.,
суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року
у справі№902/1507/13 господарського суду Вінницької області
за заявоюПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний центр "Енозіс"
про визнання банкрутом,
за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" - Заяць Е.П., дов. б/н від 25.09.2014 року,
Постановою господарського суду Вінницької області від 24.04.2014 року у справі № 902/1507/13 (суддя - Бенівський В.І.) процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічний центр "Енозіс" (далі - ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс") припинено; припинено повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Болховітіна Віталія Михайловича; боржника - ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року у справі № 902/1507/13 (головуючий суддя - Коломис В.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Тимошенко О.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" задоволено. Постанову господарського суду Вінницької області від 24.04.2014 року у справі № 902/1507/13 скасовано. Провадження у справі № 902/1507/13 припинено.
Не погоджуючись із постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року у справі № 902/1507/13, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року у справі № 902/1507/13 скасувати. Залишити в силі постанову господарського суду Вінницької області від 24.04.2014 року у справі № 902/1507/13.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 10, 16, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), ст. 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ОТП Банк" звернулося до господарського суду першої інстанції із заявою про визнання ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" банкрутом.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.11.2013 року у справі № 902/1507/13 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" до розгляду.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.11.2013 року у справі № 902/1507/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс", введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Ухвалою суду від 20.03.2014 року у справі № 902/1507/13 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" у такому вигляді: ТОВ "Сервісопторг" з сумою вимог 14 615,27 грн. основного боргу (четверта черга) та 1 218,00 грн. судового збору (перша черга); ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" з сумою вимог 5 519,16 грн. основного боргу (четверта черга) та 1 218,00 грн. судового збору (перша черга); ПАТ "ОТП Банк" з сумою вимог 714 883,68 грн. основного боргу (четверта черга) та 5 735,00 грн. судового збору (перша черга); Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області з сумою вимог 17 250,28 грн. неустойки (шоста черга).
Окремо внесені до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ОТП Банк", що забезпечені іпотекою майна боржника ТОВ "Енозіс" в сумі 2 684 857,00 грн. Відомості про майно боржника, яке обтяжене іпотекою, а саме будівлі складу-модулю літ. № 39, загальною площею 2 637,6 кв м, що складає 151/5000 частину від об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою м. Вінниця, Хмельницьке шосе 145.
02.04.2014 року арбітражний керуючий (розпорядник майна) Болховітін В.М. звернувся до господарського суду Вінницької області з клопотанням про визнання ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Постановою господарського суду Вінницької області від 24.04.2014 року у справі № 902/1507/13 процедуру розпорядження майном ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" припинено; припинено повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Болховітіна В.М.; боржника ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Переглядаючи вказану постанову в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення провадження у даній справі про банкрутство як безпідставно порушене, оскільки заявлена ініціюючим кредитором кредиторська заборгованість в повному обсязі забезпечена заставою майна боржника, що в свою чергу згідно абз. 3 ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство є підставою для відмови в порушенні справи про банкрутство.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.
Ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор - ПАТ "ОТП Банк", звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, посилався на те, що розмір вимог банку до боржника складає - 3 050 248,03 грн., з яких: 2 547 351,72 грн. - заборгованість за кредитом; 427 900,08 грн. - заборгованість по відсотках по кредиту; 15 187,46 грн. - пеня; 59 808,77 грн. - витрати зі сплати судового збору.
Як доказ безспірності грошових вимог до боржника ПАТ "ОТП Банк" надало суду рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.2013 року у справі № 902/467/13 та виданий на його виконання наказ суду від 21.06.2013 року у справі № 902/467/13.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 23.07.2013 року відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного наказу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 6, 7 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.
З огляду на викладене, кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги і такі обставини підтверджуються безспірними доказами. Разом з тим, у випадку з'ясування у підготовчому засіданні факту повного забезпечення заставою майна боржника безспірних вимог ініціюючого кредитора, господарський суд ухвалою відмовляє в порушенні справи про банкрутство.
Отже, законодавцем передбачено обов'язкове надання ініціюючим кредитором у справі про банкрутство доказів вартості предмета застави (або його фактичної реалізації) у випадку забезпечення грошових вимог ініціюючого кредитора заставою майна боржника та обґрунтування в заяві про порушення справи про банкрутство обставин недостатньої вартості предмета застави для повного задоволення вимог ініціюючого кредитора.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, розглядаючи заяву ініціюючого кредитора у підготовчому засіданні, судом першої інстанції вірно визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 3 035 060,57 грн., як такі, що їх розмір перевищує 300 мінімальних розмірів заробітних плат, та не були задоволені протягом більш як трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вимоги про порушення справи про банкрутство ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" ПАТ "ОТП Банк" обґрунтовував тим, що 04.07.2006 року між ним та ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс" був укладений кредитний договір №CM-SMEB00/052/2006 в порядку, на підставі та на умовах якого банком надано товариству кредитні кошти.
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, в якості забезпечення всіх своїх зобов'язань за цим договором позичальник (ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс"), керуючись положеннями чинного законодавства України, в тому числі, але не виключно, положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" цим передає чи зобов'язується забезпечити передачу майновим поручителем в іпотеку банку предмет іпотеки, який є власністю позичальника та/або майнового поручителя відповідно до правовстановлюючих документів та забезпечити чинність договору іпотеки протягом всього строку дії цього договору.
В забезпечення виконання боржником зобов'язань за вказаним кредитним договором, 04.07.2006 року між банком та боржником був укладений договір іпотеки № PM-SMEB00/052/2006, відповідно до п. 1.1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов'язань, визначених в статті 2 цього договору, іпотекодавець цим надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, визначене в статті 3 цього договору.
Предметом іпотеки є будівля складу-модулю літ №39, загальною площею 2637,6 кв.м, що складає 151/5000 частину об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності (п.3.1 договору іпотеки).
В подальшому між сторонами до договору іпотеки були укладені додаткові договори № 1 від 15.11.2006 року, № 2 від 16.06.2007 року, № 3 від 15.07.2010 року.
Відповідно до п. 4.4 додаткового договору №2 до договору іпотеки, вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем (ТОВ "Поліграфічний центр "Енозіс") та іпотекодержателем (банк) та становить 8 154 999,00 грн.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задоволити такі вимоги: всі боргові зобов'язання, не сплачені іпотекодавцем; вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку з реалізацією його прав за цим договором (п.6.1 додаткового договору № 3 від 15.07.2010 року).
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що вартість предмета іпотеки згідно договору іпотеки (будівля складу-модулю літ №39, загальною площею 2637,6 кв.м, що складає 151/5000 частину об'єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 145) становить 8 154 999,00 грн., тоді як безспірні вимоги боржника становлять 3 035 060,57 грн. (тобто вартість вказаного заставного майна перевищує суму грошового зобов'язання боржника перед ініціюючим кредитором), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ "ОТП Банк" на момент звернення останнього до суду з заявою повністю забезпечені іпотекою майна боржника і кредитор не позбавлений права задовольнити свої вимоги, звернувши стягнення на предмет іпотеки поза межами справи про банкрутство, що в свою чергу згідно абз. 3 ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство є підставою для відмови в порушенні справи про банкрутство.
Посилання представника ініціюючого кредитора на те, що вартість предмету іпотеки значно зменшилась і згідно звіту про оцінку предмета іпотеки вартість майна - будівлі складу-модулю літ №39, загальною площею 2637,6 кв. м, становить 2 684 857,00 грн. судом апеляційної інстанції не взято до уваги, оскільки встановлено, що вказана оцінка була проведена 14.02.2014 року, тобто після порушення провадження у даній справі.
Виходячи з викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що господарський суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі, за відсутності доказів наявності підстав передбачених ст. 16 Закону про банкрутство, оскільки вимоги заявника повністю забезпечені заставою, а також необґрунтовано продовжив процедуру банкрутства боржника, прийнявши оскаржувану постанову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність припинення провадження у даній справі.
Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарським судом апеляційної інстанції дотримані норми матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відтак, передбачені ст. 11110 ГПК України підстави для скасування або зміни постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року у справі № 902/1507/13 - відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року у справі № 902/1507/13 залишити без змін.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді: Запорощенко М.Д.
Погребняк В.Я.