17.10.2014 р. Справа№ 914/3708/13
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали:
за заявою:Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів
про:відстрочку виконання рішення суду
у справі:№ 914/3708/13
за позовом:Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», м.Львів
до відповідача:Управління капітального будівництва Львівської обласної держадміністрації, м.Львів
про:48 199,85 грн. заборгованості
Суддя: Кітаєва С. Б.
Представники від :
заявника (боржника):не з'явився
стягувача:не з'явився
09.10.2014 р. на розгляд господарського суду Львівської області Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів подано заяву від 08.10.2014 року № 801/2-8 про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.12.2013 року у справі №914/3708/13 до 31 січня 2015 року.
Ухвалою суду від 10.10.2014 р. прийнято заяву до розгляду, судове засідання призначено на 17.10.2014 р. Ухвала скерована заявнику (боржнику) та стягувачу 10.10.2014 року.
Заява про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення розглядається за правилами ГПК України.
В судове засідання 17.10.2014 року сторони явку повноважних представників не забезпечили.
Враховуючи встановлений ч.1 ст.121 ГПК України десятиденний строк вирішення господарським судом питання про надання відстрочки, заява розглядається за наявними документами.
Судом встановлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.12.2013 року у справі №914/3708/13 позовні вимоги Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» (із врахуванням поданої заяви від 13.12.2013р. №1703) задоволено і стягнуто на його користь з Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів, 47037,06 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання, 53,74 грн. пені, 1008,24 грн. - 3% річних, 100,81 грн. інфляційних втрат та 1720,50 грн. судового збору.
Рішення сторонами не оскаржувалось, набрало законної сили.
Відповідно до ст.116 ГПК України 20.01.2014 року на примусове виконання рішення від 16.12.2013 р. у справі №914/3708/13 господарський суд Львівської області видав позивачу (КП ЛОР «Нерухомість та майно») наказ, виготовлений на бланку №0041465.
Наказ перебуває на примусовому виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області, що підтверджується запитом вказаного Управління від 10.09.2014 року №9.1-11/10629 на ім»я в.о. начальника управління капітального будівництва ЛОДА Політили М.І.
З метою виконання наказу та у відповідності до пункту 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45), Головне управління у зазначеному запиті просило боржника протягом двох робочих днів надати інформацію щодо рахунку та коду економічної класифікації видатків бюджету з якого буде здійснюватись безспірне списання коштів. У запиті вказувалось на те, що згідно п.30 Порядку, на період встановлення даних, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
Доказів виконання вимог Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області за запитом від 10.09.2014 року №9.1-11/10629 заявник не подав до заяви. Однак, в обґрунтування вимоги про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, наявності виняткових обставин, посилається на те, що рахунки Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації заблоковані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області на підставі поданого КП ЛОР «Нерухомість та майно» виконавчого листа, виданого господарським судом Львівської області; на те, що кошти на рахунку заявника відсутні і що заявник ( Управління капітального будівництва облдержадміністрації) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації та виконує функції замовника будівництва об»єктів області за рахунок коштів державного та обласного бюджетів, утримується за рахунок видатків передбачених у вартості будівництва на утримання служби замовника, які зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету, як власні надходження; на те, що у зв»язку з нестабільним та не своєчасним фінансуванням капітального будівництва з державного та обласного бюджетів виникла заборгованість із виплати заробітної плати працівникам Управління з грудня 2012 року по липень місяць 2013 року та із січня 2014 року по час звернення із заявою про відстрочку виконання рішення до суду, чим пояснює несплату комунальних послуг; посилається також на те, що великий обсяг коштів виділяється на реконструкцію Львівського обласного клінічного перинатального центру по вул.Дж.Вашингтона,6 у м.Львові.
У заяві боржник також зазначає, що при надходженні коштів ним поступово будуть сплачуватись комунальні послуги і що заборгованість перед КП ЛОР «Нерухомість та майно» повністю буде погашена до 31 січня 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім»ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов»язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об»єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийняті судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011р. № 845 (у редакції постанови Кабінету міністрів України від 30.01.2013р. № 45).
Відповідно до п.19 зазначеного Порядку - безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно вказаного Порядку - безспірне списання коштів з рахунка розпорядників (бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюються в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Відповідно до ч.2 п.26 Порядку, безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим відрахуванням зазначеної суми на видатки в розмірі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.
Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із суми залишку коштів на рахунку.
Пункт 27 Порядку визначає, що для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов»язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов»язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника.
Відповідно до положень п. 31 Порядку, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Саме таку мету (необхідність вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення) містить вимога Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області у запиті від 10.09.2014 року №9.1-11/10629.
Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та свого фінансового стану, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.
Заборгованість заявника, присуджена до стягнення у даній справі (як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 16.12.2013 року) виникла з вини заявника і несплата даної заборгованості протягом тривалого часу (починаючи з 2011 року і по жовтень місяць 2013 року) порушує матеріальні інтереси стягувача - Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», зважаючи на інфляційні процеси в країні впродовж 2013-2014рр., а відтак може призвести до негативних наслідків для стягувача.
Слід зазначити, що у заяві яка розглядається, заявник не покликається на те, що у випадку , якщо виконання рішення не буде відстрочено згідно поданої заяви, то це призведе до негативних для заявника наслідків.
На думку суду заявником не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №914/3708/13 чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, клопотань про витребування відповідних доказів заявником теж не подавалося. Також заявником не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому, після можливого відстрочення, та нададуть йому (заявнику) змогу виконати рішення в повному обсязі.
Заявником (Боржником) не доведено, що ним вживаються реальні заходи до виконання рішення суду у справі, у т.ч. і вимог , згідно запиту Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 10.09.2014 року., а подання до суду заяви про його відстрочку не розцінюється судом як доказ вжиття боржником заходу для реального виконання рішення суду, яке ще у 2013 році набрало законної сили і в силу Конституції України, норм чинного законодавства підлягає обов»язковому виконанню боржником.
У даному випадку рішення, яке набрало законної сили у грудні місяці 2013 року, не виконано станом на жовтень місяць 2014 року.
Аналізуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, господарський суд прийшов до висновку, що невживання заходів боржника щодо повернення суми боргу стягувачу після набрання рішенням законної сили, позбавляє останнього скористатись своїм правом отримати суму боргу.
Не підтвердженими є доводи заявника про відсутність коштів на рахунках заявника, оскільки випискою казначейства (копія якої долучена до заяви) підтверджується нульовий залишок коштів станом на 15.09.2014 року після операції по списанню 10895,00 грн., які були на рахунку на початок цього дня.
Суд також вбачає за доцільне зазначити про те, що самі по собі фінансові труднощі боржника не свідчать про те, що особа (боржник) не може виконати рішення суду, оскільки за умови відсутності у боржника грошових коштів така обставина не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших способів його виконання.
Згідно ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вище наведені обставини, суд прийшов до висновку в задоволенні заяви Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення від 16.12.2013 року у справі №914/3708/13 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд,-
В задоволенні заяви Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.12.2013 року у справі №914/3708/13 - відмовити повністю.
Суддя Кітаєва С.Б.