ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 вересня 2014 року 15:40 № 826/12626/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
про визнання протиправною та скасування постанови ВП №43921687 від 04.08.2014 р.
ОСОБА_1, (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, (надалі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови про розшук майна боржника ВП №43921687 від 04.08.2014 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваної постанови, не були враховані листи позивача про намір достроково викупити об'єкт лізингу з урахуванням раніше проведених платежів, а також, що у оскаржуваній постанов наявні помилки.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'являвся, письмових заперечень на позовну заяву не надавав.
Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
08.07.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43921687 по примусовому виконанню Виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 №811 від 24.06.2014 р. про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: місто Київ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Радянським РУ ГУ МВС України у м.Києві 22.04.1997 року, який працює в ТОВ "РУФ-Сервіс" на посаді начальника відділу продажу, та який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", ідентифікаційний код 35571472, місцезнаходження: м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.27-Т, рахунок № 26004011991000, відкритий в ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379, об'єкта фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - golf, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3, тип - ЛЕГКОВИЙ ХЕТЧБЕК -В, рік випуску - 2013, реєстраційний номер -НОМЕР_4, колір - СІРИЙ, вартістю 235 804,80 (двісті тридцять п'ять тисяч вісімсот чотири) гривні 80 копійок, що був переданий в користування на підставі договору про фінансовий лізинг №00006846, укладеного 16 квітня 2013 року та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі.
04.08.2014 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП №43921687 прийнято Постанову про розшук майна боржника (надалі -Постанова про розшук майна від 04.08.2014 р.), якою оголошено розшук майна, а саме, автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель - golf, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3, тип - ЛЕГКОВИЙ ХЕТЧБЕК -В, рік випуску - 2013, реєстраційний номер -НОМЕР_4, колір - СІРИЙ.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХІV, (далі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 6 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями абз.2 ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.
Згідно положень ч.1 ст.40 Закону № 606-ХІV, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
Як вже було встановлено вище судом, у відповідача в провадженні знаходиться виконавче провадження №43921687, постановою про відкриття якого від 08.07.2014 р. зобов'язано позивача повернути лізингодавцю транспортний засіб - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель - golf, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_3, тип - ЛЕГКОВИЙ ХЕТЧБЕК -В, рік випуску - 2013, реєстраційний номер -НОМЕР_4, колір - СІРИЙ і яка не була виконана позивачем в добровільному порядку, а тому, суд приходить до висновку, що у відповідача була необхідність розшуку даного транспортного засобу, у зв'язку з чим, суд вважає обґрунтованою оскаржувану Постанову про розшук майна від 04.08.2014 р.
Суд звертає увагу на технічні описки відповідача в оскаржуваній Постанові про розшук майна від 04.08.2014 р., зокрема, описки в році народження позивача, в назві виконавчого документа, проте вважає зазначені описки, так само, як і звернення позивача про бажання викупити вище вказаний автомобіль недостатніми та неналежними доказами в обґрунтування протиправності Постанови про розшук майна від 04.08.2014 р.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, зокрема, наданих позивачем пояснень та доказів в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про розшук майна боржника ВП №43921687 від 04.08.2014 р. відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Ю.Т. Шрамко