Копія
Справа № 822/3140/14
04 вересня 2014 року 10 год. 40 хв.м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.
при секретаріЖуковському Д.Є.
за участі:сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинною другої податкової вимоги та її скасування, -
Сільськогосподарський кооператив «Решнівецький» звернувся до суду з адміністративним позовом до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив визнати нечинною та скасувати другу податкову вимогу від 13 квітня 2007 року № 2/112 про сплату позивачем штрафних (фінансових) санкцій по пені у сумі 14617,70 грн.
Дана справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року у справі №2а-9839/09/2270/1 - без змін.
Сільськогосподарський кооператив «Решнівецький» не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій оскаржив їх до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року скасовано. Справу № 2-а-9839/09/2270/1 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в даній ухвалі від 12 червня 2014 року зазначила, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та не доведення позивачем фактів допущення порушень при прийнятті податкової вимоги. При цьому суди відхилили доводи позивача про протиправне нарахування відповідачем пені, за наслідками чого було винесено оскаржувану податкову вимогу. Суди попередніх інстанцій пославшись на положення підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі також - Закон № 2181-III), зазначили, що не беруть до уваги твердження позивача про те, що платежі, починаючи з січня 2004 року проводились цільовим призначенням, тобто що позивач сплачував податки тільки ті, що нараховувались починаючи з січня 2004 року.
Вищий адміністративний суд України вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного дослідження обставин, що знають значення для вирішення спору.
Окрім того судом касаційної інстанції вказано, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи:
- не перевірили за які саме періоди відбулася несвоєчасна сплата позивачем податку з доходів фізичних осіб та чи призвела така несвоєчасна сплата до виникнення податкового боргу у позивача;
- не звернули та не перевірили чи є відкликаною податкова вимога від 13 квітня 2007 року № 2/112 про сплату позивачем штрафних (фінансових) санкцій по пені у сумі 14617,70 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 822/3140/14 за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький" до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинною другої податкової вимоги та її скасування.
Судом за клопотанням відповідача та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення органів Міністерства доходів і зборів", усною ухвалою суду замінено відповідача - Старокостянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Хмельницької області на Красилівської об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, так як в результаті реорганізації Старокостянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Хмельницької області було перетворено на Красилівської об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено виїзну планову перевірку позивача, за результатами якої перевірки складено акт перевірки від 9 лютого 2007 року № 264-23-30743376, яким зафіксовано факт порушень позивачем вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку із несвоєчасними перерахуванням податку з доходів фізичних осіб за період 1 лютого 2005 року по 31 грудня 2006 року у сумі 175715,50 грн.
За результатами перевірки відповідачем на підставі пункту 1 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі також - Закон № 2181-ІІІ) було проведено нарахування позивачу пені в сумі 14617,70 грн.
В зв'язку з нарахуванням пені відповідач виніс та направив позивачу другу податкову вимогу № 2/112 від 13 квітня 2007 року про сплату позивачем штрафних (фінансових) санкцій по пені у сумі 14617,70 грн.
Позивач не погоджуючись з винесеною податковим органом другою податковою вимогою № 2/112 від 13 квітня 2007 року, оскаржив її до суду.
Суд вирішуючи спір по суті виходить з наступного.
Відповідно до п. 7.7 статті 7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року за N 2181-111 (надалі-Закон N 2181-111), визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Зазначена норма не позбавляє платника права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Відповідно, Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб СГК "Решнівецький" за період з 01.02.2005 року по 31.12.2006 року, позивачем відбувалася несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб, а саме позивачем:
- 16.02.2005 року погашено податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2675,73 грн., за що відповідачем згідно положень податкового законодавства нараховано позивачу пеню в сумі 12,84 грн.;
- 18.03.2005 року погашено борг в сумі 2761,65 грн., нараховано пеню 38,11 грн.;
- 21.04.2005 року погашено борг в сумі 2101,55 грн., нараховано пеню 50,44 грн.;
- 19.05.2005 року погашено борг в сумі 3034,60 грн., нараховано пеню 98,32 грн.;
- 30.06.2005 року погашено борг в сумі 500,00 грн., нараховано пеню 22,50 грн.;
- 18.07.2005 року погашено борг в сумі 4306,69 грн., нараховано пеню 217,06 грн.;
- 19.08.2005 року погашено борг в сумі 8290,39 грн., нараховано пеню 497,42 грн.;
- 19.09.2005 року погашено борг в сумі 8024,04 грн., нараховано пеню 556,07 грн.;
- 20.10.2005 року погашено борг в сумі 4262,64 грн., нараховано пеню 335,04 грн.;
- 17.11.2005 року погашено борг в сумі 12255,22 грн., нараховано пеню 1065,94 грн.;
- 21.12.2005 року погашено борг в сумі 8123,68 грн., нараховано пеню 789,62 грн.;
- 18.01.2006 року погашено борг в сумі 8697,94 грн., нараховано пеню 918,50 грн.;
- 17.02.2006 року погашено борг в сумі 2153,98 грн., нараховано пеню 246,85 грн.;
- 17.03.2006 року погашено борг в сумі 2409,19 грн., нараховано пеню 296,33 грн.;
- 17.04.2006 року погашено борг в сумі 2879,47 грн., нараховано пеню 380,95 грн.;
- 16.05.2006 року погашено борг в сумі 3384,62 грн., нараховано пеню 477,23 грн.;
- 20.06.2006 року погашено борг в сумі 3896,13 грн., нараховано пеню 590,26 грн.;
- 17.07.2006 року погашено борг в сумі 3605,26 грн., нараховано пеню 575,40 грн.;
- 18.08.2006 року погашено борг в сумі 5142,10 грн., нараховано пеню 870,04 грн.;
- 25.09.2006 року погашено борг в сумі 6997,20 грн., нараховано пеню 1263,69 грн.;
- 19.10.2006 року погашено борг в сумі 5097,04 грн., нараховано пеню 957,22 грн.;
- 17.11.2006 року погашено борг в сумі 12197,29 грн., нараховано пеню 2396,77 грн.;
- 22.12.2006 року погашено борг в сумі 9473,81 грн., нараховано пеню 1961,08 грн.
Всього податкового боргу погашено - 122267,22 грн., нараховано пені - 14617,70 грн.
Внаслідок чого відповідачем виставлено оскаржувану податкову вимогу № 2/112 від 13 квітня 2007 року про сплату штрафних (фінансових) санкцій по пені на суму 14617,70 грн.
Однак, суд бере до уваги постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.08.2008 року по справі №103641-а (постанова набрала законної сили згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2012 року №К-41024/09), якою встановлено, що податковим органом підтверджено заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.02.2005 року, в розмірі 178179,66 грн., при цьому податковим органом не надано доказів, які б підтверджували вчинення заходів щодо стягнення даної заборгованості з позивача. Внаслідок чого, Господарським судом Хмельницької області вищевказаним рішенням від 21.08.2008 року визнано безнадійним та зобов'язано Старокостянтинівську ОДПІ списати безнадійний податковий борг сільськогосподарського кооперативу „Решнівецький", с.Решнівка Старокостянтинівського району по податку з доходів фізичних осіб в сумі 178179, 66 грн. , який виник понад 1095 днів.
Пунктом 1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 цього Закону).
Положеннями п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено списання безнадійного податкового боргу, у тому числі пені, нарахованої на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний» крім іншого, розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
При цьому відповідно до пункту 18.2.2 пункту 18.2 статті 18 зазначеного Закону органи стягнення відкликають розрахункові документи, які передбачають стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цієї статті.
Аналогічні вимоги містить і пункти 101.1 та 101.4 статті 101.4 Податкового кодексу України, який станом на час набрання законної сили судовим рішенням про зобов'язання ДПІ списати безнадійний податковий борг Сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький» по податку з доходів фізичних осіб в сумі 178 179,66 грн. (ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2012 року № К-41024/09), набрав чинності.
Отже, суд приходить до висновку, що оскільки сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, за несвоєчасне погашення якої позивачу нараховано пеню, визнана безнадійною та є списаною відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.08.2008 року, яке набрало законної сили. В даному випадку у відповідача виникає обов'язок відкликати оскаржувану вимогу, який останнім не виконано. Пояснень щодо зазначених обставин представник відповідача в судовому засіданні надати не зміг.
Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що оскаржувана податкова вимога є такою, що не належить до виконання та підлягає скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладені обставини по справі позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу винесену Старокостянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією № 2/112 від 13 квітня 2007 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2014 року
Суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький