Копія
Справа № 822/3071/14
27 серпня 2014 року 16 год. 00 хв.м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.
при секретаріЖуковському Д.Є.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області , Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області про визнанння дій протиправними та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області, в якому просив:
- визнати незаконними та протиправними дії службових осіб Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області під час проведення перевірки 19.06.2014 року в барі "ІНФОРМАЦІЯ_1";
- скасувати рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій від 11.07.2014 року № 0000042100.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що службовими особами Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області проведено перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою АДРЕСА_1, м. Острог, Рівненської області. За результатами перевірки складено акт № 66/21/НОМЕР_2 від 19.06.2014 року, відповідно до якого, при перевірці в барі вказаного закладу, виявлені порушення вимог ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: "в реалізації знаходилося три пляшки алкогольних напоїв без марок акцизного податку." На підставі вказаного акту Славутською ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій № 0000042100 від 26.09.2011 року в розмірі 8500 грн. Позивач вважає дії податкового органу та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000042100 від 26.09.2011 року протиправними, внаслідок чого просить вищевказане рішення - скасувати, а дії визнати незаконними.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів проти позову заперечили, просили відмовити в задоволені позовних вимог повністю. Подали до суду письмові заперечення проти позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець - ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Славутської міської ради 24 жовтня 2005 року, перебуває на податковому обліку в Славутській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області.
19 червня 2014 року Головним управлінням Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області отримано лист від Острозького відділення Здолбунівської ОДПІ від 18.06.2014 року за вих. № 1366/22-10 щодо порушення порядку продажу алкогольних напоїв у барі "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: м. Острог, АДРЕСА_1.
На підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та вказаного листа виконуючим обов'язків начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області видано наказ від 19.06.2014 року № 287 "Про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2."
19 червня 2014 року відповідно до направлень на проведення фактичної перевірки №№ 120, 121, 122 ГДРІ ГУ Міндоходів у Рівненській області Кушніром М.П., ГДРІ Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів Соломон В.І., ГДРІ Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів Журавльовим Р.О. було проведено фактичну перевірку дотримання вимог чинного законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) в барі "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, м. Острог, Рівненська область.
Перевірка проводилася в присутності бармена бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ОСОБА_7, яку ознайомлено з наказом на перевірку № 287 від 19.06.2014 року та копію якого вручено під розписку.
Результати перевірки оформлено актом № 66/21/НОМЕР_2 від 19.06.2014 року, відповідно до якого, при перевірці в барі вказаного закладу, виявлені порушення вимог ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: "в реалізації знаходилося три пляшки алкогольних напоїв без марок акцизного податку на загальну суму 920 грн."
З складеним актом перевірки № 66/21/НОМЕР_2 від 19.06.2014 року ознайомлено бармена бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ОСОБА_7 та надано один примірник акта для передачі фізичній особі - підприємцю - ОСОБА_3, про що свідчать підписи в акті.
Головним управлінням Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області листом від 25.06.2014 року за вхідним № 2179/9/17-00-21-30 на адресу Острозького МВ УМВС України в Рівненській області було направлено матеріали перевірки фізичній особі - підприємцю - ОСОБА_3 для розгляду та прийняття рішення щодо притягнення її до відповідальності.
Також, матеріали перевірки ФОП ОСОБА_3 були направлені листом від 23.06.2014 року № 3804/7/17-00-21-30 на адресу Славутської ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області для прийняття рішення.
11 липня 2014 року на підставі матеріалів перевірки Славутською ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0000042100 про застосування фінансових санкцій в сумі 8500 грн., яке вручено платнику 16.07.2014 року.
Позивач не погоджуючись з діями податкового органу та прийнятим податковим повідомленням - рішенням форми "С" № 0000042100 від 11 липня 2014 року оскаржив їх до суду.
Суд перевіряючи правомірність дій службових осіб Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області під час проведення перевірки 19.06.2014 року в барі "ІНФОРМАЦІЯ_1", виходив з наступного.
Статтею 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" N 481/95-ВР від 19.12.1995, зі змінами та доповненнями, встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано в статті 80 Податкового кодексу України.
Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1).
За змістом п.80.2 цієї статті фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1);
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2);...
Відповідно до п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 80.7 ст.80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені в статті 81 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п.81.1 цієї статті посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Зібраними у справі доказами стверджується, що наказ № 287 від 19.06.2014 року, направлення №№ 120, 121, 122 від 19.06.2014 були вручені уповноваженими особами відповідача під розписку бармену бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ОСОБА_7, якою акт перевірки від 19.06.2014 підписаний без заперечень.
Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства під час проведення перевірки не були вилучені виявлені під час перевірки без марок акцизного податку відкорковані пляшки коньяку "Okvin"5*, "Klinkov" та текіли "Sierra silver", в силу чого відповідач не має можливості надати суду для огляду вказані речові докази, що свідчить про відсутність належних доказів виявлення під час вказаної перевірки алкогольних напоїв без марок акцизного податку.
Суд не погоджується з такими доводами позивача, так як згідно Податкового кодексу України та Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2011 р. за N 1271/20009 не визначено повноважень податкового органу, щодо вилучення алкогольних напоїв виявлених під час перевірки без марок акцизного податку, а такими повноваженнями згідно Податкового кодексу України наділена податкова міліція.
Також, позивач у своїх поясненнях зазначає, що відповідач повинен був під час встановленого порушення притягнути винних осіб до адміністративної відповідальності за ст. 156 КУпАП. Однак, суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.
Аналізуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України, на відповідача не покладено обов'язку притягувати винних осіб до адміністративної відповідальності, однак як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням Міністерства доходів і зборів України у Рівненській області листом від 25.06.2014 року за вхідним № 2179/9/17-00-21-30 на адресу Острозького МВ УМВС України в Рівненській області було направлено матеріали перевірки фізичній особі - підприємцю - ОСОБА_3 для розгляду та прийняття рішення щодо притягнення її до відповідальності. Та зазначено, що про результати розгляду матеріалів перевірки повідомити Головне управління.
Оцінюючи вищевказані фактичні обставини, суд приходить до висновку, що посадові особи Головного управління Міндоходів у Рівненській області під час проведення перевірки діяли в межах наданих їм повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Щодо правомірності рішення про застосування фінансових санкцій від 11.07.2014 року № 0000042100, яким за порушення ч. 4 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. за зберігання та реалізацію напоїв без марок акцизного податку, судом встановлено такі обставини та зроблено наступні висновки по суті спору.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12. 1995 року №481/95-BP (Закон України №481/95-BP).
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України №481/95-BP алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 226.1. статті 226 ПК України встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п.226.2. ст.226 ПК України).
Згідно п.226.3. ст.226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251(Положення №1251).
Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи Міністерства доходів і зборів (ч.2 п.20 Положення №1251)
У відповідності до ч.5 п.20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками та алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції
Згідно п.21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину (п.22 Положення №1251).
Пунктом 24 Положення №1251 встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Згідно п. 226.11. ст.226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Відповідно до абз.13 ст.1 Закону України №481/95-BP роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз.14 ст.1 Закону України № 481/95-BP).
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону України № 481/95-BP).
Абзацом 15 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-BP встановлено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.
Відповідно до абз.1 п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996року №854 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Актом перевірки № 66/21/НОМЕР_2 від 19.06.2014 року зафіксовано, що на момент проведення перевірки господарської діяльності позивача в барі "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою АДРЕСА_1, м. Острог, Рівненської області, в реалізації знаходились алкогольні напої без марок акцизного податку, а саме: коньяк "Okvin"5*, міст. 0,5, міцн. 42%, дата виробництва 30.11.2012 р., виробник ТОВ "Октябрський коньячний завод" АР Крим, по ціні 17,00 грн. за 0,5 л. в кількості одна пляшка. Коньяк "Klinkov" міст. 0,5 л., міцн. 42% об., дата розливу 13.11.2012 р., по ціні 250,00 грн. за 0,5 л. в кількості 1 пляшка. Текіла "Sierra silver", міст. 1,0 л., міцність 38% об., дата розливу 11.10.2012 року, виробник Німеччина, по ціні 500,00 грн. за 1,0 л. в кількості одна пляшка.
Як встановлено судовим розглядом, позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері громадського харчування та відповідно до Ліцензію Серії НОМЕР_3 від 05.05.2014 року має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що у відповідності до абз.1 п.22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996року №854 та ст. 15 Закону України №481/95-ВР дає право позивачу на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, в тому числі на розлив.
В той же час, згідно Акту перевірки встановлено, що виявлені під час перевірки в барі де здійснює діяльність фізична особа - підприємець - ОСОБА_3, пляшки знаходились з метою подальшої реалізації на розлив та вже були відкорковані і напівпорожні, і відповідно, були без марок акцизного податку, оскільки марка акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару розривалася, що не заперечувалось представником відповідача 2, та в свою чергу не суперечить п.226.1. ст.226 Податкового кодексу України.
Крім того, в ході судового розгляду представниками відповідачів не надано доказів вилучення у позивача визначених актом перевірки алкогольних напоїв без марок акцизного податку, як це передбачено п. 228.3. ст.226 ПК України, що в свою чергу дає суду підстави вважати необґрунтованими висновки відповідача про зберігання та реалізацію позивачем алкогольних напоїв з порушенням ч. 4 ст.11 Закону України №481/95-ВР.
Суд критично ставиться на посилання відповідачів на Положення 1251, оскільки останнім не врегульовано наявність марки акцизного збору чи її частини при здійсненні реалізації алкогольних напоїв на розлив із відкупорених та напівпорожніх пляшок.
В свою чергу норми Положення визначають порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв.
Окрім того, відповідачами не надано суду доказів про притягнення до адміністративної відповідальності бармена за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку, як це передбачено статтями 164-5, 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, що у відповідності до ч. 4 ст. 72 КАС України підтверджувало б чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Враховуючи встановлені обставини у справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 11.07.2014 року № 0000042100 відповідач - Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України, як суб'єкт владних повноважень, діяв не у спосіб, що передбачений законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення та не розсудливо, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст.19 Конституції України, та ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень лише частково довели правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ч. 3 ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 11.07.2014 року № 0000042100.
Стягнути із Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі у сумі 73 грн.08 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 01 вересня 2014 року
Суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький