14 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3021/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Івлевій В.О., за участю прокурора Бондар А.В., представника відповідача Ісакової Г.М., представника третьої особи Бутока О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Дніпровського району м. Херсона до Наддніпрянської селищної ради міста Херсона, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Дніпровець" про визнання протиправним та скасування рішення № 229 від 28.03.2014 р,
встановив:
Прокурор Дніпровського району м. Херсон (далі по тексту - прокурор) звернувся до суду з адміністративним позовом до Наддніпрянської селищної ради міста Херсона (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Дніпровець" про визнання протиправним та скасування рішення № 229 від 28.03.2014 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що селищною радою на підставі заяви голови правління обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Дніпровець" та рішення постійної депутатської комісії з питань землекористування, екології, благоустрою та житлово-комунального господарства від 28.03.2014 прийнято рішення "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Дніпровець" від 28.03.2014 № 229. Вказаним рішенням обслуговуючому кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Дніпровець" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,2 га в смт. Наддніпрянське із земель запасу відповідно до затвердженої містобудівної документації. Вказане рішення вважає таким, що суперечить вимогам закону та просить його скасувати. Вказане обґрунтовує тим, що рішення прийнято за відсутності будівної документації та з порушенням процедури прийняття рішень.
Прокурор в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення обґрунтовані тим, що генеральний план відсутній, але наявний кадастровий план земельної ділянки, тому вважає, що документів для винесення оскаржуваного рішення достатньо. В задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного: відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Прокуратурою Дніпровського району м. Херсона проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності Наддніпрянської та Антонівської селищної ради м. Херсона з питань дотримання вимог земельного законодавства і встановлено, що рішенням ХХХХ сесії Наддніпрянської селищної ради Дніпровського району м. Херсона VI скликання, прийнято рішення від 28.03.2014 р. № 229 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки обслуговуючому кооперативу "Гаражно - будівельний кооператив "Дніпровець", яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2, 2 га із земель запасу відповідно до затвердженої містобудівної документації обслуговуючому кооперативу "Гаражно - будівельний кооператив "Дніпровець".
Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі по тексту - Закон № 3038-VI, генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Відповідно до ст. 2 Закону № 3038-VI, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.
Відповідно до ст. 16 Закону № 3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови, ландшафтної організації території (ч. 2 ст. 18 Закону № 3038-VI).
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-XII встановлено, що містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.
Згідно ст.123 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Так, судом встановлено, що відповідно до довідки Наддніпрянської селищної ради м. Херсона від 03.06.2014 № 02-14/254 та листа управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації № 6-152/1 від 24.06.2014 р., містобудівна документація смт. Наддніпрянське відсутня.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки без містобудівної документації.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі по тексту - Закон № 2939-VI), доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.
Відповідно до статті 13 Закон № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Судом встановлено, що 27.03.2014 р. надійшло звернення голови правління обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Дніпровець" до Наддніпрянської селищної ради м. Херсона, 28.03.2014 р. звернення розглянуто на постійній депутатської комісії з питань землекористування, екології, благоустрою та житлово-комунального господарства та 28 березня 2014 року винесено на розгляд сесій де прийнято оскаржуване рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що рішення ХХХХ сесії Наддніпрянської селищної ради Дніпровського району м. Херсона VI скликання, прийняте 28.03.2014 р. № 229 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки обслуговуючому кооперативу "Гаражно - будівельний кооператив "Дніпровець" прийнято з порушенням процедури, яку встановлено Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства України.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач по справі довів правомірність своїх вимог, у досліджуваних судом правовідносинах.
Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не надано належних, допустимих доказів правомірності своїх дій та не доведено їх законність.
У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов прокурора Дніпровського району м. Херсон до Наддніпрянської селищної ради міста Херсона, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив "Дніпровець" про визнання протиправним та скасування рішення № 229 від 28.03.2014 р. підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 17, 18, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Наддніпрянської селищної ради м. Херсона "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки обслуговуючому кооперативу "Гаражно - будівельний кооператив "Дніпровець" від 28.03.2014 р. № 229.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 жовтня 2014 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 6.2.1