31 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4705/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : Глізнєцова В.М. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області
про: визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 2001 року є орендарем об'єкту водного фонду, розташованого на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту с. Кинашів. Він звернувся до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області із заявою про надання в оренду земельної ділянки водного фонду та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою водного фонду. На що йому відмовлено відповідачем в зв'язку з тим, що за відсутності договору оренди на земельну ділянку водного фонду районна державна адміністрація не в змозі підготувати відповідне розпорядження.
Вважаючи таку відмову Тульчинської районної державної адміністрації протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на викладені в письмових запереченнях обставини. Зазначив, що прийняття відповідного рішення можливе у разі прийняття рішення за заявою особи на її користь, а у випадку відмови, прийняття такого рішення не передбачено. Також зазначив, що Тульчинська районна державна адміністрація відповідно до закону є орендарем земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів, договір оренди земель водного фонду з позивачем не укладався в зв'язку з чим йому правомірно відмовлено у наданні відповідного дозволу щодо оренди земель водного фонду та виготовлення відповідної технічної документації.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що між позивачем та Вінницькою обласною радою в 2001 році укладено договір оренди водного об'єкту місцевого значення, ставка площею 93,9 га, який розташований на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами с. Кинашів і знаходиться на землях водного фонду, межі яких виділенні в натурі і наданні орендарю в користування в порядку визначеному законодавством України. Водний об'єкт переданий в оренду в цілях риборозведення, строком на 25 років.
Позивач 25.03.2011 року звернувся до Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області із заявою про надання в оренду земельної ділянки водного фонду за межами населеного пункту с. Кинашів на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою водного фонду.
Тульчинська районна державна адміністрації листом № 1114 від 13.05.2011 року відмовила позивачу щодо розгляду питання про укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду, повідомивши останнього, що в зв'язку з відсутністю договору оренди на земельну ділянку водного фонду районна державна адміністрація не в змозі підготувати розпорядження "Про поновлення договору оренди на земельну ділянку водного фонду за межами населеного пункту с. Кинашів на території Кинашівської сільської ради та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою водного фонду".
Відповідно до ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами.
Згідно ч. 4 ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Пунктом "б" ч. 3 ст. 122 ЗК України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для зокрема, ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Частинами 1-3 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З викладених норм земельного законодавства вбачається, що у разі звернення особою, зацікавленою в одержанні земельної ділянки водного фонду, до відповідного органу, в даному випадку місцевої державної адміністрації, остання в місячний строк розглядає відповідне клопотання і дає відповідний дозвіл або мотивовану відмову у його наданні.
При цьому, законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, до яких викладені у листі № 1114 від 13.05.2011 року Тульчинської РДА обставини не відносяться. Також заява ОСОБА_1 відповідачем розглянута з порушенням місячного строку встановленого законом.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.
Статтею 6 цього Закону визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Вищевказаним законом визначені повноваження голови місцевої державної адміністрації, оформлення рішень якого в межах реалізації власних повноважень, здійснюється у формі відповідного розпорядження.
Таким чином, голова Тульчинської РДА, розглянувши заяву позивача про надання в оренду земельної ділянки водного фонду, повинен був за результатами її розгляду прийняти рішення у вигляді розпорядження, яким задовольнити або відмовити в її задоволенні.
При цьому суд зазначає, що в даному випадку відмова повинна бути оформлена саме розпорядженням, а не в іншій формі, зокрема відповіддю наданою відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян", оскільки позивач звернувся на реалізацію свого права щодо володіння та користування землею відповідно до вимог Земельного кодексу України, яке повинно бути вирішено в порядку, передбаченим цим кодексом.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів які б спростовували доводи позивача відповідачем не надано, правомірність своїх дій не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Тульчинської районної державної адміністрації щодо розгляду питання про укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду за заявою ОСОБА_1 від 25.03.2011 року, оформлену листом № 1114 від 13.05.2011 року.
Зобов'язати Тульчинську районну державну адміністрацію в установленому порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2011 року щодо надання йому в оренду земельної ділянки водного фонду площею 93,9 га, що розташована за межами населеного пункту с. Кинашів на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, про що прийняти відповідне рішення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович