"24" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/20453/11, К/9991/35670/11
№№ К/9991/20453/11, К/9991/35670/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
при секретарі: Загородньому А.А.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011
та касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві)
на постанову Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2007
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011
у справі № 7/489/07 (22а-2903/2008) Господарського суду Миколаївської області
за позовом Приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві
за участю прокурора Миколаївської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2007 позовні вимоги задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Миколаєві від 20.11.2006 № 00000340/0 та № 00000440/0, від 29.01.2007 № 00000340/1 та № 00000440/1, від 05.03.2007 № 00000340/2 та № 00000440/2, від 22.05.2007 № 00000340/3 та № 00000440/3; у задоволенні позовних вимог про скасування першої податкової вимоги від 04.06.2007 № 1/38-відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Миколаєві від 20.11.2006 № 00000440/0, від 29.01.2007 № 00000440/1, від 05.03.2007 № 00000440/2, від 22.05.2007 № 00000440/3; податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Миколаєві від 20.11.2006 № 00000340/0, від 29.01.2007 № 00000340/1, від 05.03.2007 № 00000340/2, від 22.05.2007 № 00000340/3 у частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4150955,20 грн., у т.ч.: 2280707,00 грн. за основним платежем та 1870248,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Лакталіс-Миколаїв» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити у силі постанову суду першої інстанції.
Заперечуючи проти касаційної скарги, СДПІ у м. Одесі просить залишити її без задоволення як безпідставну. Одночасно, СДПІ у м. Одесі у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 10.11.2006 № 40/40-040-23624594. Відповідно до цих висновків позивач порушив норми пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.8 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.8 пункту 5.3, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), завищивши валові витрати на загальну суму 9267660,00 грн. у податковому обліку за 3 квартали 2005 року, 2005 рік, 1-й квартал та півріччя 2006 року внаслідок включення до валових витрат таких сум: а) 144833,00 грн. - витрати на організацію та проведення десятирічного ювілею створення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»; б) 214677,00 грн. - сума безнадійної дебіторської заборгованості ТОВ «Агролакт», яке ліквідоване; в) 8908150,00 грн. - витрати на оплату послуг з просування товару, наданих ДП «Лакталіс-Україна», які не пов'язані з продажем продукції позивача. Внаслідок цих порушень позивач занизив податок на прибуток на загальну суму 2316915,00 грн. у податковому обліку за 3 квартали 2005 року, 2005 рік, 1-й квартал та півріччя 2006 року. Крім того, за висновком податкового органу позивач порушив норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), занизивши податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5959,00 грн. у податковому обліку за серпень, вересень 2005 року у зв'язку з завищенням податкового кредиту за господарськими операціями з придбання у ДП «Лакталіс-Україна» послуг з просування товару; заниження суми дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними молоко на 586532,00 грн. у податковому обліку за серпень, вересень 2005 року, березень, квітень, травень 2006 року.
На підставі акту перевірки та процедури адміністративного оскарження СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: від 20.11.2006 № 00000340/0, від 29.01.2007 № 00000340/1, від 05.03.2007 № 00000340/2, від 22.05.2007 № 00000340/3 про визначення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 4216129,60 грн., у т.ч.: 2316915,00 грн. - за основним платежем та 1899214,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 20.11.2006 № 00000440/0, від 29.01.2007 № 00000440/1, від 05.03.2007 № 00000440/2, від 22.05.2007 № 00000440/3 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 8938,50 грн., у т.ч.: 5959,00 грн. за основним платежем та 2979,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
У судовому процесі встановлено, що позивач уклав договори з ДП «Лакталіс-Україна» від 20.05.2005 № 30 та від 19.12.2005 № 560 про поставку послуг із просування молочної продукції ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» в Республіці Молдова та в Російській Федерації, а також на проведення дослідження з продажу молочної продукції на території України. За наслідками виконання вказаних договорів сторони підписали акти здачі-прийняття робіт, ДП «Лакталіс-Україна» виписав позивачу податкові накладні, позивач сплатив вартість послуг та відніс вказані витрати до валових витрат, а суми ПДВ у їх ціні - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів. Факт надання вказаних послуг у судовому процесі податковим органом не оспорюється.
За визначенням пункту 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).
Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).
За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР), сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
При цьому зв'язок витрат платника податку із його господарською діяльністю є однією із визначальних ознак, з якими законодавець пов'язує можливість віднесення витрат на їх оплату до складу валових витрат та податкового кредиту відповідно.
У судовому процесі встановлено, що за наслідками проведеного дослідження молочного ринку України, зокрема в сегменті «десерти», позивач прийняв рішення про оптимізацію асортиментного ряду, виключивши з нього продукти з найгіршими показниками продажів (рисовий пудинг та крем-десерт), вжив заходи по просуванню продажу продукції «Біо-йогуртів» ТМ «President», зокрема щодо проведення Всеукраїнської акції «Дегустація Біо-йогурту ТМ «President», що призвело до приросту продажу цієї продукції на 62,3 %.
Вказані обставини з врахуванням того, що серед основних видів діяльності підприємства є виробництво та продаж молока та молочних продуктів як харчового, так і технічного призначення, суд апеляційної інстанції правильно оцінив як факти використання позивачем послуг, отриманих від ДП «Лакталіс-Україна», у власній господарській діяльності та зробив юридично правильний висновок про правомірне збільшення підприємством суми валових витрат на суму витрат на придбання цих послуг, а суми податкового кредиту - на суму ПДВ у їх ціні.
Правильним є також висновок апеляційного суду щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат суми безнадійної заборгованості ТОВ «Агролакт».
У судовому процесі встановлено, що у 2001 році позивач надав ТОВ «Агролакт» поворотну фінансову допомогу у сумі 290000,00 грн., яка частково, в сумі 35000,00 грн., була повернута позивачу.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 06.08.2004 у справі № 2/173 ТОВ «Агролакт» визнано банкрутом з призначенням ліквідаційної процедури.
Як свідчить акт перевірки від 10.11.2006 № 40/40-040-23624594, позивач звернувся до ліквідатора ТОВ «Агролакт» із заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 280186,27 грн., які згідно з приєднаною до справи довідкою ліквідатора ТОВ «Агролакт» від 16.11.2004 № 95 були визнані у повній мірі. Під час перевірки посадовими особами СДПІ на підставі дослідження копії реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом встановлено факт ліквідації юридичної особи - ТОВ «Агролакт» за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.12.2004.
Пунктом 1.25 ст.1 Закону № 334/94-ВР визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).
Відповідно до підпункту 5.2.8 пункту 5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Враховуючи вчинення позивачем дій на повернення заборгованості ТОВ «Агролакт», як-то участь у процедурі ліквідації цього товариства як його кредитора, та факт ліквідації товариства, позивач у відповідності до норм підпункту 5.2.8 пункту 5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР правомірно включив суму дебіторської заборгованості, яка стала безнадійною після ліквідації боржника, до складу валових витрат.
Апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, зробив також правильний висновок про неправомірність включення позивачем витрат у сумі 144833,00 грн. на організацію та проведення десятирічного ювілею створення ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» до складу валових витрат відповідного податкового періоду.
Як встановлено у судовому процесі, ця сума була витрачена на такі цілі, як: 5908,33 грн. - на виготовлення ПП ОСОБА_2 значків із символікою ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв» та медалей «За високий професіоналізм»; 14791,44 грн. - на виготовлення грамот у рамці та вивісок з логотипом, листівок-запрошень, конвертів, на розробку оригінал-макетів для рекламних матеріалів «Проект 10-річчя Лакталіс»; 10000,00 грн. - вартість проведення творчого вечору, присвяченого 10-й річниці створення Спільного французько-українського підприємства «Лакталіс-Миколаїв»; 114132,76 грн. - вартість проведення корпоративного заходу із святкування 10-річчя створення підприємства у приміщенні Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб.
Підпунктом 5.4.4 пункту 5.4 цієї статті встановлено, що до валових витрат включаються: Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
На підставі дослідження доданих до матеріалів справи копій: кошторису витрат на проведення святкових заходів, звіту про виконання кошторису на проведення святкових заходів, списку запрошених на святкування, договорів про надання послуг із виготовлення медалей та значків, актів здачі-приймання продукції, суд апеляційної інстанцій зробив обґрунтований та такий, що відповідає обставинам справи висновок про недоведеність достовірного зв'язку витрат на проведення святкування 10-ї річниці створення Спільного французько-українського підприємства «Лакталіс-Миколаїв» із рекламними цілями.
Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Лакталіс-Миколаїв» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: О.А. Веденяпін
В.П. Юрченко