13 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4555/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Тракало В.В.,
Лиски Т.О.,
Ліпського Д.В.,
Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І.,
перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви виконавчого комітету Хмельницької міської ради про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про зобов'язання забезпечити благоустроєним житлом,
Виконавчий комітет Хмельницької міської ради звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року.
Відповідно до ст. 2391 КАС України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 цього Кодексу перевіряє відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 2391 КАС України та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ст. 237 цього Кодексу заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених ст. 171-1 цього Кодексу.
Перевіряючи відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 2391 КАС України та вирішуючи питання про допуск справи до провадження, колегія суддів виходить з наступного.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради посилається на те, що судом касаційної інстанції при розгляді справ у подібних правовідносинах по різному застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. 46 Житлового кодексу УРСР, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року, яку просить переглянути заявник, скасовано постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову та залишено в силі постанову суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_6 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про зобов'язання забезпечити благоустроєним житлом. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що саме виконавчий комітет Хмельницької міської ради, а не прокуратура Хмельницької області, має надати позивачу благоустроєне жиле приміщення в м. Хмельницькому відповідно до встановлених норм житлової площі.
Разом з тим, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 3 вересня 2014 року, на яку посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, також дійшов висновку, що благоустроєне жиле приміщення прокурору повинен надавати виконавчий комітет Хмельницької міської ради, однак визнав незаконним висновок судів попередніх інстанцій про зобов'язання виконавчого комітету Хмельницької міської ради забезпечити позивача благоустроєним житлом у позачерговому порядку з переважним правом на одержання жилого приміщення перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
Отже, зі змісту вказаних рішень вбачається, що обставини кожної з наведених справ встановлені по різному, а тому правовідносини у вказаних справах не можна визнати подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про зобов'язання забезпечити благоустроєним житлом за заявою виконавчого комітету Хмельницької міської ради про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.В. Тракало
Т.О. Лиска
Д.В. Ліпський
В.В. Малинін
М.І. Мойсюк